Шефтель Михайло Ісаакович
| Михайло Ісаакович Шефтель | |
 | |
| Народження: |
1852 Житомир Волинської губернії Російської імпериї |
|---|---|
| Смерть: |
28 квітня 1922 Париж, РСФСР |
| Країна: |
 Російська імперія.svg){kind=small} РСФСР |
| Освіта: | Друга київська гімназія |
| Партія: | Конституційно-демократична партія |
| Автограф: | 
|
Михайло Ісаакович Шефтель[1] (Мойсей Ісаакович, 1852, Житомир Волинська губернія — в ніч на 28 квітня 1922, Париж[2]) — присяжний повірений, депутат Державної думи I скликання від Катеринославської губернії.
Юдейського віросповідання. Закінчив 2-у Київську гімназію. У 1882 закінчив юридичний факультет Петербурзького університету зі ступенем кандидат права[1]. Слухав лекції в університетах Німеччини. У роки студентства примикав до передових суспільно-літературних гуртків; співпрацював в журналі Шелгунова Миколи Васильовича «Справа» в бібліографічному відділі, надрукував в «Російській думці» статті про причини розпаду поземельної громади в Німеччині. З 1892 року переселився в Санкт-Петербург. Став помічником присяжного повіреного Пассовера О. Я. З 12 червня 1887 року присяжний повірений Санкт-Петербурзької судової палати. Присяжний стряпчий при Петроградському комерційному суді. За правничої спеціалізації — цивіліст.
Складався в народовольческом Центральному студентському гуртку, заснованому в Петербурзькому університеті Желябова Андрія Івановича[3].
Після еміграції з початку 1880 керівництва «Чорного переділу» Плеханова Г. В., Дейча Л. Г., Засулич В. І. та інших — на чолі організації встали А. П. Буланов, М. К. Решко, К. Я. Загорський, М. І. Шефтель. Їм вдалося влаштувати нову друкарню в Мінську, розширити зв'язки з робітниками, створити восени 1888 року один «Суспільство робочої каси».
Підприємець, входив до складу Рад акціонерних товариств: «Русский Провіданс», Амурське суспільство пароплавства і торгівлі, Верхнеамурска золотопромислова компанія. Напередодні першої світової війни входив до адміністрації Верхньо-Волзького суспільства залізничних мостів.
- У 1903 році виступив в Загальних зборах Сенату у справі про Кишинівський погром (1903) захисником потерпілих євреїв за позовами, пред'явленими до представників адміністрації.
- Член Центрального комітету Товариства з надання допомоги євреям, що постраждали від погромів в жовтні 1905 року.
- Один з творців і член ЦК Союзу для досягнення повноправності єврейського народу в Росії.
З 1905 року член партії «Народної Свободи».
14 квітня 1906 обраний в Державну думу I скликання від загального складу вибірників Катеринославських губернських виборчих зборів. Входив до Конституційно-демократичну фракцію. Член комісії для складання аграрної комісії. Підписав законопроєкт «Про цивільну рівність». Виступив з промовою про Білостокський погром.
10 липня 1906 року у Виборгу підписав «Виборзька відозва» і засуджений за ст. 129, ч. 1, п. П. 51 і 3 Кримінального уложення Російської імперії 1903, засуджений до 3 місяців в'язниці і позбавлений виборчих прав.
- У 1909 році учасник Ковенської наради єврейських громадських діячів з питання про введення прогресивного податку на користь єврейських громад.
- Один з ініціаторів створення і голова Товариства для наукових єврейських видань, яке В 1906—1913 роках підготувало «Єврейську енциклопедію».
- Скарбник і член комітету Товариства поширення освіти між євреями.
- Член Єврейського історико-етнографічного товариства.
- Один з творців і керівників Єврейського комітету допомоги жертвам війни (Єкоп).
- Представник Єкоп (разом з Сліозбергом Г. Б.) в урядовому Особливому нараді по влаштуванню біженців. Передали його комітетам більше 25 мільйонів рублів, з них 11 надані єврейськими організаціям США[4].
- У 1915-1917 роках брав участь у створенні і редагуванні щотижневого журналу «Єврейський тиждень».
- 29 листопада 1915 р М. І. Шефтель увійшов до правління «Єврейського товариства заохочення мистецтв». Товариство ставило за мету «розвиток пластичних мистецтв серед євреїв»[5], в тому числі підтримувало Марка Шагала.
Після Лютневої революції, 12-15 серпня 1917 року, брав участь у роботі Державної наради в Москві.
Син — Яків (Жак або Jacques) (1882—1973[6]), юрист, учасник 1-ї світової війни, георгіївський кавалер, в 1929—1934 професор права Франко-російського інституту, з 1945 генеральний секретар Товариства з реабілітації та перекваліфікації.
- Шефтель Михайло Ісаакович [Архівовано 9 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Іванов Б. Ю., Комзолова А. А., Ряховская І. С. Державна дума Російської імперії: 1906—1917. Москва. РОССПЕН. 2008. C. 697. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Боіовіч М. М. Члени Державної думи (Портрети і біографії). Перше скликання. М, 1906 [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. С. 106.
- Перша Державна Дума. Алфавітний список і докладні біографії та характеристики членів Державної Думи. [Архівовано 20 грудня 2012 у Wayback Machine.] — М.: Тип. Товариства І. Д. Ситіна, 1906. — 175 с.
- Державна Дума першого призову. Портрети, короткі біографії і характеристики депутатів. — Москва: «Відродження», 1906. C. 112.
- 20Шефтель% 22 & f = false Ілюстрований щорічник «Торгово-промисловий світ Росії.» Рік війни. Літературно-економічний, фінансовий, торгово-промисловий і статистичний огляд. під ред. Е. В. Михальського. Петроград. 1916. Від. 2, Ч. 4, С. 25 [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Центральний державний історичний архів Санкт-Петербурга Ф. 2049, 1518 од. хр., 1862—1918 рр. [1]
- Російський державний історичний архів Фонд 1278. Опис 1 (1-е скликання). Справа 80. Лист 6.
- ↑ а б Шефтель Михаил Исаакович. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 9 грудня 2020.
- ↑ незабутих могили, 2007.
- ↑ Селезнев Ф. А. Либералы и социалисты — предшественники кадетской партии // ВИ. 2006. № 9. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ УЧАСТИЕ ЕВРЕЕВ В ПЕРВОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЕ. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2020.
- ↑ Єврейська громада заохочення мистецтв
- ↑ Шефтель Михайло Ісаакович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]