Шмаринов Дементій Олексійович
Дементій Олексійович Шмаринов | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Дементий Алексеевич Шмаринов | ||||
![]() | ||||
Народження | 29 квітня (12 травня) 1907 або 12 травня 1907[1] ![]() Казань, Російська імперія[2] ![]() | |||
Смерть | 30 серпня 1999[3][1] (92 роки) ![]() | |||
Москва, Росія ![]() | ||||
Поховання | Ваганьковське кладовище ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() | |||
Вчитель | Кардовський Дмитро Миколайович і Прахов Микола Адріянович ![]() | |||
Діяльність | художник, ілюстратор, графік ![]() | |||
Член | СХ СРСР ![]() | |||
Звання | ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Дементій Олексійович Шма́ринов (рос. Дементий Алексеевич Шмаринов; нар. 12 травня 1907, Казань — пом. 30 серпня 1999, Москва) — радянський і російський живописець, графік, ілюстратор, монументаліст, плакатник, педагог. Член Спілки художників СРСР з 1967 року, дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1953 року (потім — Російської академії мистецтв), член-кореспондент Анадемії мистецтв Німецької Демократичної Республіки з 1975 року[4].
Народився 29 квітня (12 травня) 1907 року в Казані у сім'ї агронома. У 1919—1922 роках навчався в київській студії М. А. Прахова, у 1923—1928 роках в Москві, в школі-студії К. П. Чемко, де його наставником був Д. М. Кардовский.
З 1927 року працював в Державному видавництві над дитячими книгами в якості художника-ілюстратора. Член Товариства художників книги з 1931 року.
У 1959—1961 обіймав посаду голови правління Московського відділення Спілки художників РРФСР, в 1966—1968 і 1972—1973 роках — пост голови правління Спілки художників СРСР. У 1962—1966 керував творчою майстернею графіки в Москві[4].
Помер в Москві 30 серпня 1999 року. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі.
Працював переважно в галузі книжкової графіки. У 1938—1939 роках пробував свої сили в області монументального живопису. У складі бригади художників виконав декоративні монументально-пропагандистські панно «Майстри стахановських врожаїв» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці, а також «Знатні люди Країни Рад» на Всесвітній виставці в Нью-Йорку (не збереглися)[4].
Завоював популярність, перш за все, як художник книги — починаючи з ілюстрацій до «Життя Матвія Кожем'якіна» М. Горького, які він створював в контакті з автором. Створив малюнки до книг:
- «Злочин і кара» Ф. М. Достоєвського (1935—1936);
- «Повісті Бєлкіна» О. С. Пушкіна (1937);
- «Герой нашого часу» М. Ю. Лермонтова (1937);
- «Петро Перший» О. М. Толстого (1940—1945);
- «Війна і мир» Л. М. Толстого (1953—1955);
- «Ромео і Джульєтта» У. Шекспіра (1959—1960);
- «Дванадцята ніч» У. Шекспіра (1964);
- «Тарас Бульба» М. В. Гоголя (1969);
- «Пікова дама» О. С. Пушкіна (1976).
Працював у галузі станкового живопису, найбільш відомі його роботи на тему Другої світової війни:
- серія малюнків «Не забудемо, не пробачимо!», 1942;
- картина «На відвойованої землі», 1944—1945.
Створив ряд яскравих антифашистських плакатів:
- «Фашисти не пройдуть» (1941);
- «Раздавить фашистське чудовисько» (1941);
- «Помстись» (1942);
- «Воїн Червоної армії! Відплати ворогові за кров і сльози радянських людей!» (1942);
- «Я чекаю тебе, воїн-визволитель!» (1942);
- «Слава визволителям України!» (1943);
- «Воїн, відповідай Батьківщині перемогою!» (1943);
- «Слава визволителям України! Смерть німецьким загарбникам» (1943);
- «В богатирських подвиги внучат бачу дідівську славу!» (1943).

У 1945 році зробив один з найбільш емоційних плакатів присвячених останнім дням війни і перемозі над фашизмом: «Чехи. Словаки. Поляки. Червона Армія несе звільнення від фашистського ярма!».
Інші картини:
- «Герої севастопольського повстання 1905 року» (1956);
- «В. І. Ленін на параді Всевобучу» (1957).
Автор книги «Годы жизни и работы» (1989).
Живописні та графічні твори художника знаходяться в колекціях провідних російських музеїв: Державної Третьяковської галереї, Російського музею, Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна і інших. Тиражні плакати зберігаються в фондах Російської державної бібліотеки, Наукової бібліотеки Російської академії мистецтв, Державному історико-меморіальному музеї-заповіднику «Сталінградська битва»[4].
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1945 року;
- Народний художник РРФСР;
- Народний художник СРСР з 1967 року;
- Сталінська премія за 1943 рік;
- Ленінська премія за 1980 рік;
- Премія Президента РФ в галузі культури і мистецтва за 1997 рік;
- Золота медаль на Міжнародній виставці книги в Лейпцигу (1959);
- Орден Леніна.

30 червня 2015 року в Москві, на будинку по вулиці Біговій, 7/9, де в 1957—1968 роках жив і працював художник, встановлено меморіальну дошку. Автор погруддя — академік В. Ю. Цигаль. Композиційне рішення належить авторському колективу: скульптор — О. В. Цигаль, архітектори — Є. В. Полянцев, В. Є. Полянцев[5].
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Шмаринов Дементий Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Sokolov M. N. Shmarinov, Dementy // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T078338
- ↑ а б в г Советский плакат [Архівовано 26 березня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Российская академия художеств(рос.)
- Халаминский Ю. Д. А. Шмаринов. Москва, 1959(рос.);
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 654 . — ISBN 5-88500-042-5.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 12 травня
- Народились 1907
- Уродженці Казані
- Померли 30 серпня
- Померли 1999
- Померли в Москві
- Поховані на Ваганьковському кладовищі
- Члени Спілки художників СРСР
- Народні художники СРСР
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Народні художники РРФСР
- Лауреати Ленінської премії
- Лауреати Сталінської премії
- Радянські художники
- Російські художники
- Художники XX століття
- Радянські графіки
- Російські графіки
- Плакатисти СРСР
- Російські плакатисти
- Дійсні члени Академії мистецтв СРСР
- Заслужені діячі мистецтв РРФСР
- Дійсні члени РАХ
- Лауреати премії Президента Російської Федерації
- Художники Москви
- Мемуаристи СРСР