Шпиківський замок-палац
| Палац Сьвейковських | |
|---|---|
 | |
48°46′57″ пн. ш. 28°34′07″ сх. д. / 48.782471° пн. ш. 28.5687152° сх. д. | |
| Тип | палац  |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Шпиків (Тульчинський район) |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Архітектор | невідомий |
| Перша згадка | XVIII |
| Будівництво | XVIII — |
| Стан | палац в занедбаному стані |
  Шпиківський замок-палац (Україна) | |
 | |
 Шпиківський замок-палац у Вікісховищі | |
Шпиків — давнє поселення на Поділлі в землі Брацлавській. Через Шпиків тече річка — Шпиківка, притока р. Богу (Південного Бугу).
В XVI столітті Шпиківська земля належала родині Кішків. В 1582 році Іван Кішка продав Шпиків князю Острозькому. Після того як роди князів Острозьких та Заславських вигасли, Шпиків перейшов до родини Замойських. Пізніше Шпиків як віно переходить до Конецпольських і від них до Потоцьких гербу Пилява. Шпиків входив до «Тульчинського ключа», який належав Станіславові Щенсному Потоцькому. Донька С. Щ. Потоцького Октавія внесла Шпиків як віно до родини Свейковських — Янові[1] Сьвейковському.
Леонард Марцін Свейковский збудував у XVIII ст. у Шпикові палац з наріжними баштами, з лицарським дитинцем, з великою в'їзною брамою. В палаці була галерея портретів Потоцьких та Свейковських, збройна кімната з великою кількістю панцерів та караценів. Стіни палацу були завішані килимами та тульчинськими шовковими гобеленами.
- ↑ Potoccy (05) [Архівовано 27 листопада 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- Рудь О. Панські садиби Поділля: на прикладі Шпиківського маєтку М. П. Балашова (кінець XIX — початок XX ст.) // Краєзнавство. — К., 2013. — С. 166—173.
- Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Województwo bracławskie. — Wrocław, Warszawa : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1996. — T. 10. — wyd. 2 przejrzane i uzupełnione. — S. 420—423.
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про замок чи фортецю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |