Перейти до вмісту

Штурмовий полк «Луганськ»

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Штурмовий полк «Луганськ»
Нарукавний знак полку
На службіз 8 травня 2014 року
КраїнаУкраїна Україна
Належність МВС
Вид Національна поліція
Типмеханізований полк
Рольштурмові дії, знешкодження диверсійно-розвідувальних груп та незаконних збройних формувань
Чисельністьполк
У складі ОШБ НПУ «Лють»
Гарнізон/Штабм. Київ, вул. Максименка Федора, буд. 21
ГаслоУкраїна понад усе
Війни/битвиРосійсько-українська війна
ВебсайтFacebook
Instagram
Командування
Поточний
командувач		Руслан Гурняк
Визначні
командувачі		Артем Вітко Сергій Губанов

Штурмовий полк «Луганськ» — воєнізований підрозділ Управління поліції особливого призначення № 3 в Департаменті поліції особливого призначення «ОШБ НПУ «Лють».[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови і створення

[ред. | ред. код]

У квітні 2014 року Голова МВС Арсен Аваков видав наказ про формування добровольчих спецбатальйонів МВС із патріотично настроєних громадян України[2][3]. ГУ МВС України у Луганській області розпочало у співпраці з луганським штабом «Руху опору» Юлії Тимошенко формувати три добровольчі батальйони — «Тимур», «Стаханов» і «Луганськ»[4]. Заступником командира БПСМОП «Луганськ» був призначений Артем Вітко[4]. Зволікання керівництва Луганського ГУ МВС із озброєнням добровольців сторюваних батальйонів привело до їх розгрому[5][6][7]. Луганські патріоти були вимушені передислокувалися на Дніпропетровщину, де у травні було завершено формування батальйону, — як «Луганськ-1» у структурі ГУ МВС України у Дніпропетровській області.

Батальйон був створений в 8 травня 2014 року в структурі ГУ МВС України у Дніпропетровській області з добровольців[8][9]

Особовий склад підрозділу в той час складався на 80 % із луганчан[4][10]. Відділ зв'язків з громадськістю ГУ МВС України у Луганській області повідомив 10 серпня 2014 року, що чергова група міліціонерів батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганск-1» склали присягу на вірність народу України, ще 200 добровольців-новобранців пройшли відбіркову комісію[11].

Комбатом «Луганська-1» було призначено Андрія Левка[12][13]. Насправді це був Артем Вітко, який до обрання народним депутатом носив на людях балаклаву і використовував цей позивний, щоб забезпечити безпеку своїх друзів, рідних та близьких на Луганщині[14][15].

За свідченням Артема Вітка до вересня на озброєнні особового складу спецпідрозділу перебувала лише легка стрілецька зброя: пістолети, автомати і легкі кулемети. У вересні батальйон одержав важке піхотне озброєння: ручні протитанкові гранатомети РПГ-7 та автоматичні гранатомети АГС-17, крупнокаліберні кулемети Дегтярьова-Шпагіна і «Утьос», невелику кількість бронетехніки — БРДМ-2[4].

Відправка у зону бойових дій

[ред. | ред. код]

1 серпня 2014 року батальйон знищив 15 терористів в Сєвєродонецьку на Луганщині.[16]

27 серпня 2014 року «Луганськ-1» спільно із спецпідрозділами ВВ «Омега» і «Ягуар» провели зачистку кількох населених пунктів Слов'яносербського району Луганської області, — сел Кримське і Сокольники. Біля Сіверського Дінця поміж Кримським і Сокольниками батальйон за підтримки бронетехніки БТР-3 й БТР-4 вступив в бій, в ході якого було знищено 1 міномет противника і до 40 бойовиків.[17]

4 вересня 2014 року громадські активісти передали бійцям батальйону броньований автомобіль[18].

8 вересня 2014 року 1 рота батальйону «Луганськ-1» захопила корегувальника вогню сепаратистів поблизу м. Первомайська, чим було припинено обстріл блокпостів[19].

31 жовтня 2014 року батальйон оголосив до розшуку прибічника терористів Михайла Пореченкова: «Батальйоном Луганськ-1 розшукується Пореченков Михайло Євгенович, 1969 року народження, громадянин Росії, який є прихильником сепаратистів. За злочин, передбачений статтею 110, ст. 258, ст. 263 КК України»[20].

У вересні 2020 року особовий склад батальйону був піднятий по тривозі для надання допомоги місцевим мешканцям та фахівцям ДСНС у ліквідації осередків пожеж на Луганщині.[21]

20 травня 2020 року поблизу смт Трьохізбенка Новоайдарського району, командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» полковник Сергій Губанов дістав осколкові поранення та помер по дорозі в лікарню[22].

Повномасштабне вторгнення Росії 2022 року

[ред. | ред. код]

Повномасштабне вторгнення рф в Україну батальйон «Луганськ-1» зустрів у м. Щастя. О п’ятій ранку 24 лютого 2022 року поліцейські побачили по камерах спостереження формування російських колон техніки. Через декілька хвилин ця техніка була у місті. Зволікати часу не залишилося. Аби зберегти людей, згідно з планом, правоохоронці були виведені на рубежі в іншій частині міста. З найбільш досвідченими поліцейськими, прикордонниками і бійцями ЗСУ, «Луганськ-1» дав бій окупантам.

Першу атаку було відбито, взято військовополонених. Потім правоохоронців зі зброєю та технікою «перекинули» до Сєвєродонецька. За домовленістю з керівниками 79 ОДШБр, поліцейські мали вирушити знову до Щастя, аби допомогти військовим. Проте їх не пропустили, адже місто вже перебувало в оточенні.

На допомогу до Сєвєродонецька прибули поліцейські підрозділи з Чернігова, Херсону, Полтави та Львова. І цей зведений підрозділ під командуванням Олександра Твердохліба взяв на себе поліцейські та військові функції. Спільно з військовими вони відтісняли переважаючі сили противника за межі міста, стояли на передових позиціях у Попасній, Рубіжному та Кремінній.

Як один з найшокуючих проявів російських окупантів Твердохліб згадує такий випадок. Олександр із групою поліцейських перебував із евакуаційною місією у Попасній, яка на той момент переживала черговий масований артобстріл. Група місцевих жителів перечікувала вогняний шторм у бомбосховищі. В цей час російський снаряд впав точнісінько в укриття, спричинивши один з найкривавіших злочинів окупантів за увесь час вторгнення.

До останнього правоохоронці тримали оборону Сєвєродонецька та Лисичанська. Евакуювали місцеве населення. Потім підрозділ було переведено до Бахмута.

Оскільки «Луганськ-1» зберіг боєздатність, його було направлено на доукомплектування та навчання веденню боїв у місті. Батальйон готували до Харківського контрнаступу. Відпрацьовувалось все до деталей, кожен підрозділ мав свій певний сектор відповідальності. За «Луганськ-1» з ротою «Суми» було закріплено звільнення та утримання Вербівки. Прикривали фланг військовослужбовців та не дали підірвати міст через річку.

За два дні було звільнено Балаклею. Ворог не очікував такого натиску і тікав якнайшвидше від Ізюма до Куп’янська. Також «Луганськ-1» брав безпосередню участь у звільненні Новоселівки та Стельмахівки, що на Луганщині.[23]

У березні 2023 року ЗМІ повідомили, що батальйон увійшов до складу штурмової бригади поліції «Лють».[24] З жовтня 2023 року батальйон був розширений до полку та отримав назву штурмовий полк «Луганськ».[25]

28 грудня 2023 року Верховний головнокомандувач Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу бригади Нацполіції «Лють».[26] У своєму зверненні Президент відмітив воїнів бригади, а саме:

  • Старшого лейтенанта поліції Івана Кротова, командира взводу штурмового полку «Луганськ». Група під командуванням Івана вступила у вогневий контакт з окупантами, знищила їх та зайняла позиції.
  • Капітана поліції Михайла Главатського, заступника командира роти штурмового полку «Луганськ». Керуючи штурмовою групою, Михайло виявив сили противника у визначеному квадраті. Після чого, негайно вступивши у стрілецький бій з ворожими військами, завдав значних втрат противнику.

Весною 2024 року штурмовий полк «Луганськ» разом з полками «Цунамі» та «Дніпро-1» бригади «Лють» у взаємодії з іншими підрозділами Сил безпеки і оборони України брав участь в обороні м. Часів Яр в Бахмутському районі Донецької області.[27]

Командування

[ред. | ред. код]

Втрати

[ред. | ред. код]
  • Кос Євгеній Ярославович, молодший сержант міліції, помер 21 березня 2016 року[29].
  • Бондар Дмитро, сержант поліції, загинув 5 грудня 2020 року в ДТП[30].
  • Сергій Губанов полковник поліції, комбат загинув 20.05.2020, підірвавшись на міні.[31]
  • Гордієвич Ірина Василівна, старший лейтенант. Була поранена в перший день повномасштабного вторгнення і не мала можливості евакуюватися з окупованого м. Щастя. За однією версією, її вбило розривом снаряду. За іншою — закидали гранатами в оточеному приміщенні поліцейського відділку міста[32]. Пізніше на російських сайтах з'явилася інформація, що вороги її розстріляли[33]
  • Дейнега Ігор Ігорович «Арієць», лейтенант поліції. Під час прямого контакту з ворогом, 16.09.2023, отримав поранення в ногу, але після надання собі першої медичної допомоги, він продовжив бій. Загинув 17.09.2023 року, унаслідок артилерійсько-мінометного обстрілу біля нп. Курдюмівка, Бахмутського району, Донецької області.

Галерея

[ред. | ред. код]

Згадки у ЗМІ

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Батальйон поліції імені Сергія Губанова отримав прапор // Суспільне Донбас, 03.02.2021 р.
Зовнішні відеофайли
На Луганщині попрощалися з командиром батальйону «Луганськ-1» Сергієм Губановим// МВС,22.05.2020 р.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 10 років полку «Луганськ». Згадуємо, як все було
  2. ↑ Аваков сформує регіональні спецпідрозділи МВС на основі громадських утворень. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 24 лютого 2015.
  3. ↑ МВС набирає добровольців спецпідрозділу з охорони порядку на південному сході. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 24 лютого 2015.
  4. ↑ а б в г Артем Вітко: Треба було боротися за Крим. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2015.
  5. ↑ У Луганську сепаратисти захопили командира спецпідрозділу «Тимур» [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.], Новини «ТСН», 28 квітня 2014
  6. ↑ Відео про блокування батальйону «Тимур» у м. Щастя 28 квітня 2014. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 24 лютого 2015.
  7. ↑ Информация о событиях, произошедших сегодня с бойцами отряда «Тимур», МВС України, 28 квітня 2014
  8. ↑ Засновником і першим командиром став Капітан Артем Вітко МВД объявило набор в батальоны «Луганск-1» и «Артемовск» [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ На Днепропетровщине создают батальоны «Луганск» и «Артемовск» [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ МВД объявило набор в батальоны «Луганск-1» и «Артемовск» [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ В Луганской области приняли присягу на верность украинскому народу 24 милиционера роты патрульной службы милиции особого назначения БПСМОП «Луганск — 1» [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.], ОСО ГУМВДУ в Луганской области, 10 серпня 2014
  12. ↑ Батальйон «Луганськ» затримав озброєних бойовиків під Лисичанськом (Фото). Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 23 лютого 2015.
  13. ↑ Командир батальйону «Луганськ» закликав людей без крові на руках, скласти зброю (Відео). Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
  14. ↑ Андрій Левко [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.], Агентство «УНІАН»
  15. ↑ Комбат «Луганска-1» просит тяжелого вооружения для боя с десантниками из Пскова (видео). Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 24 лютого 2015.
  16. ↑ Батальон «Луганск» уничтожил 15 террористов в Северодонецке [Архівовано 4 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ Батальйон «Луганськ-1» зі спецпідрозділами зачистили населені пункти Слов'яносербського району: знищено 40 бойовиків. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
  18. ↑ Активісти передадуть бронеавтомобіль батальйону «Луганськ-1». Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
  19. ↑ Добровольці захопили коректувальника бойовиків. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
  20. ↑ Батальйон «Луганськ» полює на Пореченкова. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 1 листопада 2014.
  21. ↑ Пожежі на Луганщині: особовий склад поліції піднятий по тривозі. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 6 грудня 2020.
  22. ↑ У Луганській області на завданні загинув комбат батальйону поліції «Луганськ-1» Сергій Губанов. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  23. ↑ Цензор.НЕТ (25 лютого 2023). Командир батальйону "Луганськ-1" Олександр Твердохліб: "Росіяни не шкодують людей, незалежно від того, де ця людина служить. Укриття будують із трупів своїх товаришів по службі". Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 27 квітня 2023.
  24. ↑ Батальйон "Луганськ-1" та полки спецпризначення "Цунамі" та "Сафарі" об’єднані в штурмову бригаду "Лють". v-variant.com.ua. 6 березня 2023.
  25. ↑ Заступник командира штурмового батальйону №1 полку «Луганськ» Андрій Роженк
  26. ↑ У своєму зверненні Президент відмітив воїнів бригади
  27. ↑ Журналісти телеканалу Ми - Україна разом із заступником командира штурмового батальйону Штурмовий полк «Луганськ» ОШБ НПУ «Лють» на псевдо Шахматист потрапили під обстріл
  28. ↑ Батальйон поліції імені Сергія Губанова отримав прапор ..03.02.2021
  29. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  30. ↑ Боєць батальйону «Луганськ-1» загинув у ДТП на Луганщині. 05.12.2020, 20:13 [Архівовано 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]
    На Луганщині трагічно загинув боєць батальйону «Луганск-1». 06.12.2020, 09:45 [Архівовано 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  31. ↑ На Луганщині попрощалися з командиром батальйону «Луганськ-1» Сергієм Губановим //22.05.2020. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
  32. ↑ Пам’яті офіцера поліції Ірини Гордієвич
  33. ↑ "У полоні росіяни б не лишили її живою". У Чернівцях попрощалися з військовою, яка загинула у перший день вторгнення. suspilne.media. 17 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Штурмовий_полк_«Луганськ»&oldid=43957733