Шумова-Симановська Катерина Олімпіївна
| Шумова-Симановська Катерина Олімпіївна | |
|---|---|
| Народилася | 6 (18) червня 1852 Самара, Російська імперія |
| Померла | 3 (16) липня 1905 (53 роки) Зорька (Новгородська область), Q4401349?, Крестецький район, Новгородський округd, Ленінградська область |
| Поховання | Тихвінське кладовищеd |
| Діяльність | науковиця |
| Alma mater | Цюрихський університет |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
Катерина Олімпіївна Шумова-Симановська (6 червня [18 червня] 1852—1905) — російська лікар, фізіолог. Одна з перших у Російській імперії жінок-фізіологів. Брала найактивнішу участь у дослідах, які принесли І. П. Павлову всесвітню славу і Нобелівську премію[1][2].
Народилася 6 (18) червня 1852 року в Самарі. Батько — Олімпій Олексійович Шумов (03.11.1820 — 14.02.1869), спадковий почесний громадянин (1838) Гавриловського Посаду, купець 1-ї гільдії. Мати — Олександра Михайлівна Шумова, дочка ростовського 1-ї гільдії купця Михайла Максимовича Плешанова. Була сьомою дитиною в сім'ї[3].
Протягом 1872—1877 років навчалася в Женеві, Цюриху, Парижі та Берні. 1877 року захистила в Бернському університеті докторську дисертацію. Після повернення в Росію 1879 року домоглася дозволу на ведення самостійно лікарської практики[1][2].
Асистувала І. П. Павлову під час проведення операцій з уявним годуванням і отриманням шлункового соку, що виділяється організмом собаки. Використання цього соку в лікувальних цілях Павлов активно пропагував і домагався збільшення його виробництва[4].
Стала першою жінкою-клінічним ординатором Медико-хірургічної академії[ru][5]. Після декількох років спільної роботи з І. П. Павловим стала лікарем вільної практики.
Чоловік — засновник отоларингології в Росії Микола Петрович Симановський[ru].
Молодша сестра — хімік, фізіолог Надія Олімпіївна Зібер-Шумова[6][7].
Раптово померла 3 липня [16 липня] 1905 у своїй садибі Зорька. Похована в селі Руч'ї біля входу в Церкву Георгія Побідоносця. Перепохована на Тихвінському цвинтарі[ru] Олександро-Невської Лаври[8][1].
У пам'ять Катерини Симановської Микола Петрович Симановський і молодша сестра Надія заснували в садибі Зорька жіночу гімназію її імені — перший у Крестецькому повіті[ru] середній навчальний заклад. Також Микола Петрович Симановський відкрив лікарню в селі Борок і фінансував будівництво церкви Покрови Пресвятої Богородиці в селі Руч'ї, поруч з першим похованням дружини[4].
- ↑ а б в Кладбища Петербурга. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 20 березня 2021. [Архівовано 2017-09-23 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Архивированная копия. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 22 вересня 2017. [Архівовано 2017-05-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Рядом с нами — Поиск — Статьи — «Сельская правда», общественно-политическая газета Гаврилово-Посадского района
- ↑ а б Татищевский край. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 20 березня 2021. [Архівовано 2017-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Женщины в науке — Елена
- ↑ Зибер-Шумова Надежда Олимпиевна
- ↑ Стена
- ↑ Александро-Невская Лавра — Шумова-Симановская Екатерина Олимповна
