Перейти до вмісту

Щавницький Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Щавницький
Народився1 листопада 1754(1754-11-01)
с. Ґез Ужанський комітат (тепер Пряшівщина)
Помер1819(1819)
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьукраїнець
Діяльністьсвященник
Alma mater«Барбареум»
ЗакладЛНУ ім. І. Франка

Миха́йло Щавни́цький (нар. 1 листопада 1754 — 1819) — український церковний та освітній діяч, теолог, віце-ректор Барбареуму у Відні, перший ректор Української генеральної семінарії греко-католицької церкви у Львові, організатор «Studium Ruthenum» при Львівському університеті, директор духовного ліцею в місті Мукачеве.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Родом із села Гажин Ужанського комітату (тепер Пряшівщина[1]), син тамтешнього пароха. Здобув у 1775—1784 роках філософську та богословську освіту у Греко-католицькій духовній семінарії у Відні («Барбареуму»).

12 січня 1776 року єпископ Андрій Бачинський висвятив Михайла Щавницького у священики. Від 1780 року Михайло Щавницький віце-ректор Барбареуму у Відні[2]. З 1782 року належав до віденської масонської ложі «Постійности».[3][4]

У 1784—1787 роках — перший ректор Української генеральної семінарії греко-католицької церкви у Львові, завдяки його зусиллям чисельність студентів семінарії досягла 400 осіб, і це був найвищий показник чисельності «кандидатів духовного стану» за весь період існування Львівської генеральної семінарії аж до її закриття у 1946 році[5].

У 1787 році Михайло Щавницький отримав номінацію на єпископа Велико-Варадинського, але через невдовзі імператор Йосиф ІІ відкликав цю номінацію.[2].

Михайло Щавницький був організатором «Studium Ruthenum» при Львівському університеті[6].

Від 1787 року крилошанин і директор духовного ліцею в місті Мукачеве на Закарпатті, асесоро суду ужго­родського комітату, та архидіякон[2].

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Іван Ванат. Процес національного самоусвідомлення українців Пряшівщини. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 8 листопада 2017. [Архівовано 2017-06-29 у Wayback Machine.]
  2. а б в Записки Наукового товариства імені Шевченка (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2017. [Архівовано 2017-11-09 у Wayback Machine.]
  3. Ходоровський М. Масони у Галичині XVIII ст. www.ji.lviv.ua. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 17 березня 2021.
  4. Krzysztof Załęski. Słownik polskich duchownychnależących do lóż wolnomularskich [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] // Ars Regia: czasopismo poświęcone myśli i historii wolnomularstwa 11/18, 2008/2009. — S. 145.
  5. Марусин М. Погляд на виховання кандидатів духовного стану на Україні / М. Марусин // Богословія. — 1943—1963. — Т.21–24. — С.40–94.
  6. Марискевич Т. «Studium ruthenum» у Львівському університеті (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2016. Процитовано 8 листопада 2017. [Архівовано 2016-09-18 у Wayback Machine.]