Щербатський Федір Іполитович
| Щербатський Федір Іполитович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 вересня 1866[1] Кельці, Q24932577?, Радомська губернія, Королівство Польське, Російська імперія[2] |
| Помер | 18 березня 1942[2][3][…] (75 років) або 1942[5] Бурабай, Боровська селищна адміністрація, Бурабайський район, Акмолинська область, Казахська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | філософ, орієнталіст |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет Імператорський Царськосільський ліцей |
| Галузь | сходознавство[5] |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Науковий керівник | Іван Мінаєв |
| Вчителі | Іван Мінаєв |
| Відомі учні | Alexander Freimand |
| Аспіранти, докторанти | Otto Rosenbergd |
| Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР Петербурзька академія наук |
| Батько | Q28501005? |
Федір Іполитович Щербатський[6] (19 вересня[7] 1866, Кельці, Царство Польське — 18 березня 1942, Борове, Акмолинська область, Казахська РСР) — російський і радянський сходознавець (буддолог, індолог і тибетолог), академік Російської академії наук (1918). Один із засновників російської школи буддології[8]. Переклав і видав ряд пам'яток санскритської і тибетської літератури. Почесний член наукових товариств Великої Британії, Німеччини, Франції.
Народився в Польщі, де на той час служив його батько, Іполит Федорович Щербатський. Навчався в Царськосельській гімназії, яку закінчив у 1884 році. Садиба Щербатських перебувала в селі Лютка Лужского району Ленінградської області[9].
У 1889 році закінчив історико-філологічний факультет Імператорського Санкт-Петербурзького університету, був учнем І. П. Мінаєва. Після захисту дисертації на тему: «Про два ряди гортанних в індоєвропейських мовах» Щербатской[10] був залишений при університеті для підготовки до професури в області індології.
Їздив у відрядження за кордон, де займався індійською поетикою (у Відні в Й. Г. Бюлера) і філософією (в Бонні у Г. Г. Якобі).
У 1893 році повернувся до Росії й на деякий час покинув наукову діяльність — був земським гласним і повітовим предводителем дворянства.
У жовтні 1899 року брав участь в роботі XII міжнародного конгресу орієнталістів в Римі, на якому було оголошено про знахідку стародавніх буддійських рукописів в Сіньцзяні.
З 1900 року викладав на посаді приват-доцента, в 1909—1930 рр. — на посаді професора, в Петербурзькому (Петроградському / Ленінградському) університеті. У 1905 році відряджений в Ургу для переговорів з Далай-ламою XIII.
У 1910—1911 рр. здійснив поїздку в Індію, відвідавши Мумбаї, Пуне, Варанасі й Дарджілінг.
З 1918 року — дійсний член Російської Академії наук. Під час відкриття Першої буддійської виставки в Петербурзі 24 серпня 1919 року виступив з лекцією «Філософське вчення буддизму [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.]».
На початку 1920-тих років, за завданням радянської дипломатичної місії, працював в Англії з лордом Джорджем Керзоном. У 1923 році в Лондоні видана перша книга його великої «трилогії» з буддійської філософії: «Центральна концепція буддизму та значення терміну „Дхарма“».
У 1924 році відбулася наукова поїздка Щербатского до Бурятії.
У 1928—1930 рр. — директор Інституту буддійської культури (ІНБУК).
У 1930—1942 рр. — завідувач Індо-тибетського кабінету Інституту сходознавства АН СРСР. У 1937 році Щербатський був підданий різкій критиці, а багато його учнів були репресовані під час боротьби з ідеалізмом у сходознавстві.
У 1941 році, після початку війни, в числі групи вчених був евакуйований в селище Бурабай в Північному Казахстані, де й помер 18 березня 1942 року.
Написав праці з буддійської логіки та філософії. Опублікував і ввів в науковий обіг значну кількість писемних пам'яток на санскриті і тибетською мовою. Разом з С. Ф. Ольденбургом заснував в 1897 році міжнародний науково-видавничий проект «Bibliotheca Buddhica».
- Почесний член французького Азіатського товариства («Société Asiatique»), 1822
- Почесний член Королівського Азіатського товариства («The Royal Asiatic Society»), 1823.
Ф. І. Щербатской — автор понад 60 наукових праць, в тому числі 6 монографій:
- Щербатской Ф. І. Центральна концепція буддизму та значення терміну «дхарма» [Архівовано 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] / пер. з англ. Б. В. Семічова. // Ф. І. Щербатской. Вибрані праці з буддизму. — М.: Наука, 1988. — С. 112—198.
- Щербатской Ф. І. Концепція буддійської нірвани [Архівовано 30 листопада 2019 у Wayback Machine.] / пер. з англ. Б. В. Семічова і А. Н. Зелінського. // Ф. І. Щербатской. Вибрані праці з буддизму. — М .: Наука, 1988. — С. 199—262.
- Щербатской Ф. І. Буддійська логіка. Т. 1-2. / Пер. В. І. Рудого. // Ф. І. Щербатской. Вибрані праці з буддизму. — М.: Наука, 1988. — С. 54-111.
- Теорія пізнання і логіка за вченням пізніших буддистів.
- Частина I. «Підручник логіки» Дхармакірті з тлумаченням Дхармоттари. — СПб.: Типо-літ. «Герольд», 1903.
- Частина II. Джерела і межі пізнання. — СПб.: Типо-літ. «Герольд», 1909.
- Список всіх робіт Ф. [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] І. [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] Щербатского [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] .
- Роботи Ф. [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] І. [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] Щербатского [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] .
- ↑ http://global.britannica.com/biography/Fyodor-Ippolitovich-Shcherbatskoy
- ↑ а б Щербатской Фёдор Ипполитович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Лист Івана Франка 28.01.1893 р. До М. П. Драгоманова [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Листи Івана Франка 1893 р.
- ↑ В последнее время часто встречается дата рождения 11 сентября, однако во всех первоисточниках и в академических биографиях указана дата 19 сентября. Дата рождения по ст. ст. в источниках отсутствует (по-видимому, это связано с тем, что Польша перешла на новый стиль).
- ↑ Торчинов Е. А. Очерк истории изучения буддизма в России и за рубежом [Архівовано 24 листопада 2019 у Wayback Machine.]. // Введение в буддизм. — СПб.: Амфора, 2005. — ISBN 5-94278-805-7.
- ↑ Усадьба Щербатского в Лютке. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 24 липня 2015. [Архівовано 2015-06-22 у Wayback Machine.]
- ↑ С некоторого времени его фамилия получила вариант написания: ЩербатскОй. Причём оба варианта транскрибирования фамилии существовали в дореволюционной библиографии. У его отца или деда произошла подобная эволюция с первоначального варианта — Щербацкий: брат его деда — георгиевский кавалер Яков Григорьевич Щербацкий.
- Аникеев И. П. Выдающийся русский индолог Ф. И. Щербатской // Вестник истории мировой культуры. — 1958. — № 3. (рос.)
- Ольденбург С. Щербатской Федор Ипполитович // Большая Советская Энциклопедия / Гл. редактор — академік О. Ю. Шмідт. — 1 издание. — т. 62. — М., 1933. (рос.)
- Щербатской Федор Ипполитович // Большая советская энциклопедия // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.) (рос.)
- Индийская культура и буддизм. Сборник статей памяти академика Ф. И. Щербатского. — М.: Наука, 1972. — 279 с. (рос.)
- Федор Ипполитович Щербатской: (К столетию со дня рождения) // Народы Азии и Африки. — 1966. — № 6. (рос.)
- Кальянов В. И. Академик Ф. И. Щербатской. Его жизнь и деятельность // Индийская культура и буддизм. Сборник статей памяти академика Ф. И. Щербатского. / Под ред. Н. И. Конрада и Г. М. Бонгард-Левина. — М.: Наука, 1972. — С. 13—26. (рос.)
- Шохин В. К. Ф. И. Щербатской и его компаративистская философия [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.]. — М.: Ифра, 1998. — 247 с. — ISBN 5-201-01983-8. (рос.)
- Федор Ипполитович Щербатской (ий) (1866—1942) — востоковед-индолог, академик [Архівовано 15 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сидорова Е. Г. Интерпретация буддизма средствами философской компаративистики: вклад Ф. И. Щербатского в формирование языка межкультурного диалога // Восток. Афро-Азиатские общества: история и современность. — 2008. — № 3. — С. 47—57. (рос.)
- Е. А. Хамаганова Письма из Ацагата (О переписке Е. Е. Обермиллера с академиком Ф. И. Щербатским) // Альманах «Orient». — вып. 2-3.
Исследователи Центральной Азии в судьбах России. — Санкт-Петербург: Утпала, 1998. — С. 113—155. — ISSN 0130-4046. (рос.)
- Лысенко В. Г. Щербатской и Розенберг о сравнительном методе. Двойной портрет на фоне эпохи // Труды Русской Антропологической школы. — Вып. 4, т. 2. — М.: Издательство РГГУ, 2007. — С. 100—139. (рос.)
- Lysenko Victoria Theodor Stcherbatsky and His Followers on Translation of Sanskrit Philosophical texts // Sanskrit and Development of World Thought. Ed. By Vempaty Kutumba Sastry. Delhi etc. Printworld, 2014. — P. 104—117. (англ.)
- Lysenko Victoria. Comparative Philosophy or Intercultural Philosophy? The Case of the Russian Buddhologist Theodor Stcherbatsky // What Is Intercultural Philosophy? / Ed. By William Sweet. Washington: Council for Research in Values & Philosophy. 2014. — P. 165—179. (англ.)
- Біографія і список публікацій Ф. [Архівовано 2 листопада 2019 у Wayback Machine.] І. [Архівовано 2 листопада 2019 у Wayback Machine.] Щербатского [Архівовано 2 листопада 2019 у Wayback Machine.] на сайті Інституту східних рукописів РАН
- Персональна сторінка Фёдора Ипполитовича Щербатского на офіційному сайті РАН (рос.)
- Шагінян А. К. Щербатской Федір Іполитович [Архівовано 5 листопада 2017 у Wayback Machine.] // біографіка СПбГУ
- Народились 11 вересня
- Народились 1866
- Уродженці Кельців
- Померли 18 березня
- Померли 1942
- Померли в Акмолинській області
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Науковці Санкт-Петербурзького університету
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Російські санскритологи
- Академіки АН СРСР
- Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук
- Маршалки шляхти
- Сходознавці Російської імперії
- Радянські сходознавці
- Російські сходознавці
- Народились 19 вересня
- Радянські індологи