Щіткохвіст плямистий
 | Ця стаття є сирим перекладом з фінської мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (30 грудня 2019) |
| Щіткохвіст плямистий | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Orgyia recens Якоб Хюбнер, 1819 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Щіткохвіст плямистий[1] (Orgyia recens) — легко впізнаваний, але рідкісний і нечисленний вид метеликів.[де?]
Самець забарвлений переважно в темно-коричневий колір. На передніх крилах є помаранчево-біла пляма на передньому краї та менша біла — на задньому. Крила перехрещені темно-коричневими зовнішніми та внутрішніми хрестовими прожилками з широкими темно-коричневими і білими центральними плямами між ними. Базальний хрест зовні вигнутий і біло-строкатий. Задні крила шоколадно-коричневі і мають світлу бахрому. Вусики подвійно гребінцеподібні. Розмах крил самця сягає 28—33 мм[2][3][4].
Як і у Labrisomid, самиця повністю безкрила, має надзвичайно тверде тіло завдовжки 15—19 мм. Її тіло вкрите сірими волосистими лусочками[2][4].
Гусениці строкаті та волохаті, як це характерно для Lymantriidae. Тіло личинки чорне з широкими помаранчевими поздовжніми лініями. Сегменти 4—7 мають щільні оранжево-русяві пучки волосся на задньому краї та рівне, світло-жовте опушення на інших ділянках. Обабіч голови є довгі, спрямовані вперед чорні волоски, а на верхівці черевця гусениці утворюється чорний ріг. На решті тіла личинок невелика кількість волосків. Довжина личинок сягає 30—40 мм[4].
Євразійський вид проживає на смузі від північної Іспанії через Центральну Європу та Росію до Японії[4]. На півдні та сході Фінляндії ареал розташований у досить вузькій зоні від південного узбережжя до лінії Раума — Іломантсі, але вид зустрічається вздовж узбережжя Pohjanmaan, щонайменше до висоти Оулу. Натомість південно-західне узбережжя й архіпелаг Турку не входять до ареалу. Метелики літають від початку червня до початку липня[5].
Плямисті пучки зустрічаються в основному у вологих листяних лісах і болотах, а також у вологому листі, вирубаних галявинах і корабельних лініях електропередач. Трапляються завжди дуже локально. Самці літають протягом дня, особливо до полудня під ясним сонячним світлом високо над землею, шукаючи самок. Самиці залишаються в колишньому приміщенні та запрошують самців феромонами, які вони виробляють[4][6].
Парування триває близько години, після чого самка відкладає яйця на своїх коконах 250—800 яєць, заднє тіло яких вона вкриває до нижньої поверхні проділу волосся. Яйця вилуплюються за 2—3 тижні й невелика личинка поширюється на довкілля, кидаючи silkkirihman через вітер. Личинки спочатку повільно ростуть і зимують всередині згорнутого листя. Личинки активні протягом дня та не ховаються. Личинки міцніють на початку червня, а в інкапсулювання опорного кокона близько пів метра над землею. Дорослі метелики вилуплюються зі своїх лялечок вранці протягом тижня чи двох[4].
Гусениці живляться листям багатьох видів дерев, чагарників та трав'янистих рослин[4].
- ↑ Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.
- ↑ а б Svenska fjärilar (шведською) . Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ UK Moths (англійською) . Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ а б в г д е ж Nationalnyckeln till Sverges flora och fauna. Fjärilar: Ädelspinnare–tofsspinnare Lepidoptera: Lasiocampidae–Lymantriidae. с. 453—455. ISBN 978-91-88506-58-0.
- ↑ Perhoswiki.[недоступне посилання]
- ↑ Saarinen, K; Jantunen, J. (2003). Perhoset 2, Päivällä lentävät yön perhoset. WSOY. ISBN 951-0-27774-6.
- Suomen perhostutkijain seura: kirjotupsukas [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](фін.)
- Suomen perhostutkijain seura: ohjeita villakaslajien erottamiseksi [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.](фін.)
- toukka [Архівовано 20 липня 2019 у Wayback Machine.](фін.)
- Moths and Butterflies of Europe and North Africa [Архівовано 24 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Bestimmungshilfe des Lepiforums [Архівовано 17 травня 2013 у Wayback Machine.](нім.)
- Vlindernet [Архівовано 1 травня 2017 у Wayback Machine.](нід.)