Юзеф Мрозовицький (1747–1828)
| Юзеф Мрозовицький | |
|---|---|
| Народився | 1747 Соколівка |
| Помер | 1828 П'ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область |
| Країна | Річ Посполита |
| Посада | учасник виборів короля Польщіd |
| Рід | Мрозовицькі |
| Батько | Адам Мрозовицький |
 Прус III | |
Юзеф Мрозовицький (пол. Michał Wincenty Kazimierz Józef Mrozowicki; 8 лютого 1747,Соколівка, — 13 квітня 1828, П'ядики) — полковник Його Величності, Барський конфедерат, член Галицького станового сейму, курфюрст 1764 року.
Він був сином Адама, старости Стегвільського і регіментарія коронного війська, та Єви Францішки, уродженої Пузини, гербу Огінець, великої литовської письменниці. Народився 8 лютого 1739 року в Соколівці і був охрещений під іменем Міхал Вінцентій Казімеж Юзеф у місцевій парафії[1], але використовував лише ім'я Юзеф.
У віці 17 років, 6 вересня 1764 року у Волі разом із батьком і старшим братом Миколаєм Саббою підписав суфрагію з Руським воєводством, як курфюрст Львівської землі[2][3]. Одним із перших, разом із батьком Адамом і старшим братом Миколаєм, 29 лютого 1768 року він приєднався до Барської конфедерації і здійснив з ними цілий похід на Бар, у Туреччині та Брацлавське воєводство[4]. Після першого поділу Польщі продовжував службу в коронному війську, отримавши чин полковника Його Величності, користуючись значним авторитетом у війську. Йому присвячена збірка віршів: «Złe i Dobre, wierszem opisane, bo zbierana drużyna: o wojnie, miłości i o przypadkach, które w czasiech i okoliczności wypadały», видана в Перемишлі (після 9 травня 1786)[5]. Нагороджений орденом Св. Станіслава.
Він був дуже освіченою людиною, володів багатьма мовами, включно з турецькою та італійською, тому Катажина Коссаковська, каштелянка кам'янська, запропонувала включити його до дипломатичної місії до Туреччини, яку планував у 1789 році новопризначений посол Францішек Пйотр Потоцький[6].
У 1782 році разом зі своїми братами Миколаєм, Ігнацієм та Станіславом легітимізувався у Львівському земському суді і став членом Галицького станового сейму[7].
В останні роки свого життя він оселився в П'ядиках на Покутті[8], де вів спокійне життя з третьою дружиною. Він пожертвував значні кошти на благодійність, зокрема: до «Nowy Fundusz dla Ces. Austr. Inwalidów», заснованого у Відні в 1815 році[9].
Помер 13 квітня 1828 р. у П'ядиках, не залишивши заповіту, що затягнуло спадкові справи аж до 80-х років. 19 століття[10].
Мрозовицький був одружений тричі, його перша дружина (одружився бл. 1775 р.) була княгиня Барбара Радзивіловна[11], донька Ольбрахта Радзивіла, з бердичівської гілки, маршалка Литовського трибуналу та Анни Кунегунди Халецької (1723—1765[12]), гербу різновид Абданк., з якою він розлучився, а Барбара вийшла заміж за двоюрідного брата Мрозовицького, старосту упіцького Міхала Пузину.
Його другою дружиною (одружився у 1782 році в Янові Трембовельському), була Дуніна Борковських гербу Лабендзь[13], вдова Станіслава Ворцелла гербу Домб, каштеляна Галицького, донька Єжи, каштеляна Гостинського. та його другої дружини Схоластики Ольшевської гербу Нічев[14][15][16].
Його третьою дружиною, з якою він одружився 25 квітня 1790 року в Коломиї, була Єва, уроджена Тишковська, гербу Ґоздава[10], донька Юзефа, вендського шляхтича, та Барбари Добжанської гербу Сас[17][18][19].
| Jan Mrozowicki | ||||||||||||||||
| Jerzy Mrozowicki | ||||||||||||||||
| Zofia Raszowska | ||||||||||||||||
| Jan Franciszek Mrozowicki | ||||||||||||||||
| Łukasz Oleśnicki | ||||||||||||||||
| Jadwiga Oleśnicka | ||||||||||||||||
| Katarzyna Podfilipska | ||||||||||||||||
| Adam Mrozowicki | ||||||||||||||||
| Jan Telefus | ||||||||||||||||
| Piotr Felicjan Telefus | ||||||||||||||||
| N Wilkowska | ||||||||||||||||
| Klara Telefus | ||||||||||||||||
| Jakub Bydłowski | ||||||||||||||||
| Teresa Bydłowska | ||||||||||||||||
| N Dymidecka | ||||||||||||||||
| Józef Mrozowicki | ||||||||||||||||
| Hieronim Puzyna | ||||||||||||||||
| Andrzej Kazimierz Puzyna | ||||||||||||||||
| Estera Skrobowiczówna | ||||||||||||||||
| Michał Puzyna | ||||||||||||||||
| Stefan Chrząstowski | ||||||||||||||||
| Eufrozyna Chrząstowska | ||||||||||||||||
| Konstancja Średzińska | ||||||||||||||||
| Ewa Franciszka Puzyna | ||||||||||||||||
| Bogusław Potocki | ||||||||||||||||
| Andrzej Jerzy Potocki | ||||||||||||||||
| Helena Teofila Męcińska | ||||||||||||||||
| Zofia Potocka | ||||||||||||||||
| Zbigniew Suchodolski | ||||||||||||||||
| Bogumiła Elżbieta Suchodolska | ||||||||||||||||
| Zofia Dunin-Borkowska | ||||||||||||||||
 |
|---|
- ↑ Księgi metrykalne parafii wyznania rzymskokatolickiego z archidiecezji lwowskiej, 1604—1945, parafia Sokołówka. [w:] Archiwum Główne Akt Dawnych, Inwentarz zespołu: PL, 1 301, sygn. 1912. (пол.)
- ↑ Volumina Legum / wyd. Jozafat Ohryzko. T. VII. Petersburg — Kraków, 1859—1860, s. 119.
- ↑ Elektorów poczet, którzy niegdyś głosowali na elektów Jana Kazimierza r. 1648, Jana III r. 1674, Augusta II r. 1697 i Stanisława Augusta r. 1764, s. 233. (пол.)
- ↑ [1], Wacław Szczygielski, "Mrozowicki Adam h. Prus III, [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. XXII, s. 206-208" (пол.)
- ↑ Radosław Grześkowiak, Amor curiosus. Studia o osobliwych tematach dawnej poezji erotycznej, Warszawa 2013, s. 11-46.
- ↑ [2], Hacer Topaktaş, "Dersaadet’te Son Leh Elçisi: Franciszek Piotr Potocki’nin Elçiliği Ekseninde Osmanlı - Leh Diplomatik İlişkileri ve Uluslararası Boyutu (1788-1793), Ankara, s. 89" (пол.)
- ↑ Poczet szlachty Galicyjskiej i Bukowińskiej, Lwów 1857, s. 172. (пол.)
- ↑ Krzysztof Ślusarek, Drobna szlachta w Galicji 1772—1848, Kraków 1994.
- ↑ Gazeta Lwowska, nr 40/1815, 19 maja 1815
{{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=(довідка) (пол.) - ↑ а б Gazeta Lwowska, nr 172/1883, 30 lipca 1883
{{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=(довідка) (пол.) - ↑ [3], Jaxa Małachowski, Bohdan Hipolit;, "Kronika Jaxów Małachowskich herbu GRYF" (пол.)
- ↑ Radziwiłłowie. mariusz.eu.pn. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2023.. (пол.)
- ↑ http://www.sejm-wielki.pl/b/2.57.239 [dostęp: 2018-12-11] (пол.)
- ↑ [4], Mieczysław Dunin-Wąsowicz, "Metryki, parafia Janów Trembowelski, od 1698 do 1783, [w:] „Miesięcznik Heraldyczny” r. II, nr 10, Lwów, s. 148" (пол.)
- ↑ Teodor Żychliński, Złota księga szlachty polskiej, rocznik 27, Poznań 1904. (пол.)
- ↑ Adam Boniecki: Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1. T. 2. Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1900, s. 38. (пол.)
- ↑ Księga ślubów Parafii w Kołomyi za rok 1790, [w:] Archiwum Główne Akt Dawnych, sygn. 564, mikr. nr A74360. (пол.)
- ↑ http://www.antoniego26.pl/genealogia/oczosalski.htm [dostęp 2018-11-24]
- ↑ Franciszek Karpiński, Korespondencja Franciszka Karpińskiego z lat 1763—1825, Wrocław 1958, s. 119—120. (пол.)