Юрій Юрійович Ходкевич
| Юрій Юрійович Ходкевич | |
|---|---|
| Народився | 1570 |
| Помер | 26 жовтня 1595[1] Велика Берестовиця, Q125217126?, Гродненський повіт, Слонімське намісництво, Російська імперія |
| Поховання | Супрасльський Благовіщенський монастир |
| Країна |  Велике князівство ЛитовськеРіч Посполита |
| Посада | жмудські старости[1], крайчий[2] і Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського[d] |
| Рід | Ходкевичі |
| Батько | Юрій Ходкевичd |
| Мати | Софія Олельковичd |
| Брати, сестри | Єронім Ходкевич |
| У шлюбі з | Софія Радзивілd[3] |
Юрій Юрійович Ходкевич гербу власного (бл. 1570 — 22 липня 1595, Берестовиця) — Крайчий Великий Литовський (1588), староста генеральний Жемайтійський (1590-1595), маршалок Головного Трибуналу Великого князівства Литовського (1594).
Син Юрія Олександровича Ходкевича, каштеляна Трокайського (1566), крайчого Литовського (1555), стольника Литовського (1549), старости Більського та його дружини княжни Софії, уродженої Олелькович з князів Слуцьких. Його дід — Олександр Ходкевич та його бабуся — княгиня Василиса Головчинська гербу Лебідь.
У Юрія Олександровича була сестра Гальшка Ходкевичівна, з якою одружився Вацлав Шемет - каштелян Смоленським, і брат Єроним Ходкевич (1560-1617) - крайчий Литовський, староста Берестейський, каштеляном Віленський. Вся родина була православною.
Юрій Юрійович також був вихований у православ'ї. Мав брата Ієроніма Ходкевича. Пізніше, під час навчання в Єзуїтському коледжі прийняв католицизм (те саме зробив і його брат).
Під його опікою росла малолітня княжна Софія Слуцька.
1589 року був підписантом ратифікації Битомсько-Бендзінського трактату на Пацифікаційному сеймі.
1594 року дружиною Юрія стала княгиня Софія, донька князя Миколи Радзивіла Новогрудського воєводи (1546-1589) та Софії Олени Глебович Полонської. Єзуїт Іван Боболя (1557-1604) написав поему на честь їх весілля. У цьому шлюбі народився один син Микола, який помер у дитинстві.
Похований у церкві монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці в Супраслі.
- ↑ а б в Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 93.
- ↑ Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy / за ред. A. Gąsiorowski — Курник: 1994. — С. 59. — ISBN 83-85213-17-1
- ↑ Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
- Polski Słownik Biograficzny (t. 3 s. 369) (t. 3 s. 354)