Юхим Фіштейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юхим Фіштейн
Народився23 грудня 1946(1946-12-23)[1] (77 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльністьписьменник, журналіст, коментатор
Галузьісторія Росії і комунізм
Alma materМДУ
Посадаголовний редактор
Нагороди

Юхим Фіштейн (чеськ. Jefim Fištejn, народився 23 грудня 1946, Київ, УРСР, Радянський Союз) — чеський оглядач, есеїст і сценарист українського та єврейського походження. Він відомий своєю багаторічною редакторською роботою на Радіо Свобода. Також протягом двох років він обіймав посаду головного редактора Лідове новіни. У листопаді 2023 року він став членом Ради чеського телебачення.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Юхим Фіштейн народився 1946 року в єврейській родині в Києві, Україна, яка тоді входила до складу Радянського Союзу. У 1964—1969 роках навчався на факультеті журналістики Московського університету імені Ломоносова.

З 1969 по 1980 рік жив у Празі, де працював перекладачем. Після підписання Хартії 77 він зазнав переслідувань і 1980 року був змушений емігрувати до Відня. З 1981 по 1996 рік працював політичним оглядачем на радіостанції Радіо Свобода, де переважно спеціалізувався на регіоні Центральної та Східної Європи (редакції слов'янською та балтійською мовами). В останні роки своєї діяльності на радіо він обіймав посаду заступника програмного директора.

У 1996 і 1997 роках він був головним редактором Лідове новіни. Згодом він повернувся до редакції Радіо Вільна Європа/Радіо Європа як політичний оглядач. Згодом знову працював у редакції заступником програмного директора.

З 1990-х років працює стороннім співробітником радіостанції Český rozhlas 2 — Прага. Він також працював радником колишнього президента Сенату Лібуші Бенешової.[2] Наприкінці червня 2009 року, коли, серед іншого, він працював коментатором на комерційному каналі новин Z1, він став радником прем'єр-міністра чеського уряду Яна Фішера.[3]

Юхим є автором численних політичних статей, коментарів і культурологічних есе у чеській, російській, німецькій та англійській пресі, а також є автором кількох книг і сценаріїв для документальних фільмів. У 1995 році став лауреатом премії «Срібний перепел» Фонду чеського літературного фонду.

29 листопада 2023 року Сенат Чехії обрав його членом Ради чеського телебачення в першому ж турі виборів. Він отримав 42 голоси з 78 присутніх сенаторів.

Про Фіштейна

[ред. | ред. код]

У 1996 році відбулася прем'єра документального фільму режисерки Ірени Павласкової під назвою «Юфім Фіштейн — головний редактор найтрадиційнішої чеської газети», який був присвячений роботі Фіштейна на Радіо Свобода.[4]

Суперечка

[ред. | ред. код]

У 2005 році британські газети критикували Фіштейна за захист ЦРУ.[5] Фіштейн поставив під сумнів той факт, що ЦРУ керує пересувними камерами тортур на території Європи.[6]

Україна

[ред. | ред. код]

Юхим Фіштейн є дописувачем українських медіа, зокрема Главкому[7], Радіо Свобода[8], Обозреватель[9].

Доробок

[ред. | ред. код]

Тексти

[ред. | ред. код]
  • Невизначеність цінностей як джерело кризи публічного права. Текст зі збірки доповідей семінару «Державна служба в громадських медіа», який відбувся 8 листопада 2002 року та 9 листопада 2002 року в Чеському Крумлові.
  • Вічний єврей і вічний юдеофоб. Коментар до конференції «Антисемітизм у посттоталітарній Європі», що відбулася в Празі в 1992 р.

Сценарії

[ред. | ред. код]
  • Еліксир життя. Музичний. 2005.

Переклади

[ред. | ред. код]
  • Bel'kovič — Vsevolod — Michajlovič: Přítel delfín. Z rus. orig. Naš drug — delfin přel. Jefim a Věra Fištejnovi. Doslov. Vratislav Mazák. Praha: Orbis, 1975.

Стилістика та редакторська робота

[ред. | ред. код]
  • Bílá, Lucie: Posílám to dál. Autobiografické vzpomínky. Literární zpracování Jefim Fištejn. Hovorčovice: Došel karamel, 2020. ISBN 978-80-907765-0-0.
  • Bílá, Lucie: Jen krátká návštěva potěší. Autobiografické vzpomínky. Literární zpracování Jefim Fištejn. V Řitce: Daranus, 2007. ISBN 978-80-86983-13-4
  • Bílá, Lucie: Teď už to vím: možné je všechno. Autobiografie. Literární spolupráce Jefim Fištejn. [Praha]: Knihcentrum, 1998. ISBN 80-86054-59-4.
  • Bílá, Lucie: Teď už to vím: možné je všechno. Autobiografie. Literární spolupráce Jefim Fištejn. Druhé vydání. [Praha]: Knihcentrum, 1999. ISBN 80-86054-79-9.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Evidence zájmových osob StB
  2. ↑ Fontes Rerum
  3. ↑ Fischer odhalil jména poradců. Vedle Mlynáře mu bude radit i Fištejn
  4. ↑ Febio
  5. ↑ Kam až může MFD klesnout
  6. ↑ http://www.cs-magazin.com/index.php?a=a2006021017
  7. ↑ Юхим Фіштейн. ГЛАВКОМ (укр.). Процитовано 8 червня 2024.
  8. ↑ Юхим Фіштейн - Біографія автора - Радіо Свобода. www.radiosvoboda.org (укр.). Процитовано 8 червня 2024.
  9. ↑ Юхим Фіштейн - новини сьогодні, біографія, фото, відео, історія життя| OBOZ.UA. OBOZREVATEL (укр.). 8 червня 2024. Процитовано 8 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юхим Фіштейн
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Юхим_Фіштейн