Перейти до вмісту

Юшкевич Павло Соломонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Павло Соломонович Юшкевич
Павел Соломонович Юшкевич
Народження29 червня 1873(1873-06-29)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть6 грудня 1945(1945-12-06) (72 роки)
Москва, СРСР
Громадянство (підданство) Російська імперія
Знання мов
  • російська[1]
    • Брати, сестриЮшкевич Семен Соломонович
    Діти
  • Юшкевич Адольф Павлович

    • Павло́ Соломо́нович Юшке́вич (рос. Павел Соломонович Юшкевич; 29 червня 1873, Одеса — 6 грудня 1945, Москва) — російський і радянський філософ, публіцист і перекладач[2]. Активіст меншовиків, брав участь 1908 року як один із російських махістів у «Нарисах з філософії марксизму», ця публікація викликала критику, що відбилася в роботі Володимира Леніна «Матеріалізм і емпіріокритицизм». До 1920-х років Юшкевич залишив політичну діяльність і з 1922 року працював в Інституті марксизму-ленінізму в Москві.

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    Павло Юшкевич народився 29 червня 1873 року в Одесі в сім'ї дрібного комерсанта[3] Соломона Мойсейовича Юшкевича (1839—1895) та Анни (Етель) Григорівни Юшкевич (до шлюбу Волошиної, ?-1917), у якій був одним із чотирнадцяти дітей[4]. Навчався у Другій Одеській гімназії, де став активним учасником марксистського гуртка[2] та закінчив 1891 року[5]. Однак за участь у соціал-демократичному русі його заарештували й ув'язнили, а потім відправили на заслання в Кишинів, де він виявив особливий інтерес до математики. Він вирушив у вигнання до Франції і вивчав математику в Сорбонні в Парижі. Після закінчення університету Павло повернувся до Одеси. Тут він мав відвідувати лекції, щоб отримати кваліфікацію, визнану в Російській імперії[6]. Як учасник фракції меншовиків РСДРП брав участь у революції 1905 року. Пізніше він став журналістом у Петербурзі.

    Після 1917 року працював в Одеській міськраді, де служив у статистичному відділі, а також читав лекції з філософії. З 1922 року перебував у Москві, де влаштувався до Інституту Маркса і Енгельса (пропрацював там до 1930 року). Займався переважно перекладами філософської літератури (був першим перекладачем «Діалектики природи» Фрідріха Енгельса, а також переклав низку творів Клода Адріана Гельвеція, Поля Анрі Гольбаха, Дені Дідро, Готфріда Вільгельма Лейбніца тощо).

    Похований у Москві на Донському цвинтарі у сімейній могилі на ділянці № 3.

    Сім'я

    [ред. | ред. код]
    • Брат — Семен Соломонович Юшкевич, письменник і драматург. Племінниця — Ніна Семенівна Юшкевич, балерина.
    • Брат — Михайло Самойлович Юшкевич (1866, Одеса — після 1934, Ніцца), лікар[7][8][9]; в еміграції став літератором, автор чарівних казок для дітей і дорослих, які ввійшли до збірки «Новий Гептамерон: Пригоди чарівного хлопчика, сім казок» (Чарівний хлопчик на Зеленій горі; При Чарівного хлопчика на кінець світу; Чарівний хлопчик на тому світі; Гілка олеандра. У царстві тіней; Мармурові люди; Перламутровий ящичок; Париж: Книговидавництво Я. Поволоцький, 1933. — 139 с.)[10].
    • Сестра — Єлизавета Соломонівна Мала, зубна лікарка. Племінник — Ілля Григорович Малий (1909—1982), економіст і статистик, доктор економічних наук, професор.
    • Перша дружина (з 1899 року) — Рашель Адольфівна Юшкевич (до шлюбу Шенталь, 1882—1920).
    • Друга дружина (з 1925 року) — Фаїна Абрамівна Коган-Бернштейн (до шлюбу Аронгауз, першим шлюбом одружена з Матвієм Коганом-Бернштейном), історикиня.

    Філософські праці

    [ред. | ред. код]

    Юшкевич не бачив необхідності в тому, щоб марксизм боявся «буржуазних теорій», стверджуючи, що якби марксизм був такий сильний, як він припускав, то він просто асимілював би інші теорії, а не був би асимільований ними[11].

    У працях «Матеріалізм і критичний реалізм» (1908) і «Сучасна енергетика з погляду емпіріосимволізму» (у збірці «Нариси з філософії марксизму», 1908) виступав із критикою філософії ортодоксального марксизму як махіст, суб'єктивний ідеаліст і представник емпіріосимволізму як напряму в гносеології. За Юшкевичем, марксизм може стати цілісним світоглядом, але поки що єдиної марксистської філософії немає, а є кілька «марксистсько-образних» філософій; діалектичний матеріалізм він звужував суто до еволюціоністського і релятивістського позитивізму, а в історичному матеріалізмі пропонував доповнити «соціально-психологічний» аспект «соціально-космічним».

    На критику своєї концепції Леніним у «Матеріалізмі та емпіріокритицизмі» відгукнувся 1910 року в брошурі «Стовпи філософської ортодоксії», а потім 1912 року в книжці «Світогляд і світобачення» пояснював ідеалізм специфічним характером філософської творчості, заперечував науковість філософії, яку називав «формою колективного мислення та відчуття» і результатом напівхудожнього емоційно-інтелектуального бачення.

    У 1913—1915 роках спільно з математиком Олександром Васильєвим випустив 10 збірок «Нові ідеї в математиці», для яких переклав низку оригінальних статей Германа Гюнтера Грассмана, Бертрана Рассела, Ернста Маха, Анрі Пуанкаре.

    Бібліографія

    [ред. | ред. код]
    • Современный мир. Санкт-Петербург, 1907, квітень.
    • О материалистическом понимании истории. Санкт-Петербург, 1907 (2-ге видання — Одеса, 1921).
    • Материализм и критический реализм. Санкт-Петербург, 1908.
    • Современная энергетика с точки зрения эмпириосимволизма // Очерки по философии марксизма. Санкт-Петербург: Безобразов & Ко, 1908.
    • Новые веяния. Санкт-Петербург, 1910.
    • Столпы философской ортодоксии. Санкт-Петербург, 1910.
    • Мировоззрение и мировоззрения. (Очерки и характеристики). Архівна копія від 12 липня 2020 на Wayback Machine — Санкт-Петербург, 1912.
    • Теория относительности и её значение для философии // Теория относительности Эйнштейна и ее философское истолкование. Москва, 1923.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
    2. ↑ а б Rumyantsev, Vyacheslav. Павел Соломонович Юшкевич. XPOHOC. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 12 жовтня 2015.
    3. ↑ Интервью с Адольфом Юшкевичем (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 24 лютого 2023. Процитовано 24 лютого 2023.
    4. ↑ Пётр Нилус. Краткая повесть о жизни Семёна Юшкевича (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 24 лютого 2023. Процитовано 24 лютого 2023.
    5. ↑ Интервью с А. П. Юшкевичем (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 24 лютого 2023. Процитовано 24 лютого 2023.
    6. ↑ Ermolaeva (2000). Prehistory of Seminars at St Petersburg,/Petrograd/Leningrad University. Proceedings of the St. Petersburg Mathematical Society (англ.). American Mathematical Soc. 199 (2). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 17 жовтня 2017.
    7. ↑ Российский медицинский список на 1909 год (Михаил Самойлович Юшкевич)
    8. ↑ Российский медицинский список на 1913 год: Юшкевич Михаил Самойлович (Петроград)
    9. ↑ Список врачей СССР (1925): Михаил Самойлович Юшкевич (Одесса)
    10. ↑ Новый Гептамерон. Приключения волшебного мальчика.
    11. ↑ Chris, Read (1979). Religion, Revolution and the Russian Intelligentsia 1900–1912: The Vekhi Debate and its Intellectual Background. London: Macmillan Press. Процитовано 17 жовтня 2017. [Архівовано 2020-07-08 у Wayback Machine.]

    Література

    [ред. | ред. код]
    • В. Ф. Пустарнаков. Юшкевич // Новая философская энциклопедия: в 4 т. / пред. науч.-ред. совета В. С. Стёпин. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Мысль, 2010. — 2816 с.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юшкевич_Павло_Соломонович&oldid=44195008