Яан Соотс

Яан Соотс Jaan Soots
Підполковник Генерал-майор ( Естонія)
Яан Соотс (1920)
Загальна інформація
Народження	12 березня 1880(1880-03-12) Хельме, Вальгамаа, Естонія
Смерть	6 лютого 1942(1942-02-06) (61 рік) Усольє, Пермська область, Росія
Alma Mater	Віленське військове училищеd
Військова служба
Війни / битви	Перша світова війна
Нагороди та відзнаки
Орден Святої Анни 2 ступеня Орден Святої Анни 3 ступеня Орден Святого Станіслава 3 ступеня Орден Святого Володимира 4 ступеня Хрест Свободи 1 класу 1 ступеня Кавалер ордена Орлиного хреста 1 класу (Естонія) Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 1 класу 2 ступеня Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 3 класу Кавалер Військового ордена Лачплесіса Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) Командор ордена Почесного легіону Медаль «В пам'ять Визвольної війни» (Естонія)

Яан Соотс (ест. Jaan Soots; 12 березня 1880, волость Хельме, Валкський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія, нині — Вальгамаа, Естонія — 6 лютого 1942, Усольє, Пермська область, Росія) — естонський військовий і державний діяч, генерал-майор (1919).

Життєпис

Яан Соотс в часі служби в РІА

Головне командування естонської армії в 1920 році, зліва вгорі: генерал-майор Ернест Пиддер, доктор Артур Лоссманн, генерал-майор Олександр Тиніссон, полковник Карл Партс, полковник Віктор Пускар, полковник Яан Рінк. Зліва внизу: генерал-майор Андрес Ларка, генерал-майор Яан Соотс, головнокомандувач генерал-лейтенант Йохан Лайдонер, адмірал Йоган Пітка та полковник Рудольф Рейман

Народився на хуторі Кюті (на території сучасної волості Хельме повіту Валгамаа в Естонії) у волості Хельме Валкського повіту Ліфляндської губернії.

Закінчив Віленське піхотне юнкерське училище (1904), Миколаївську академію Генерального штабу (1913).

Служив офіцером у російській армії, брав участь у російсько-японській війні, працював у Генеральному штабі.

Учасник Першої світової війни. На грудень 1915 — ст. ад'ютант штабу 12-ї кавалерійської дивізії.

Підполковник (1916). Офіцер для доручень штабу 12-ї армії (1916). З 27 листопада 1916 — штаб-офіцер для доручень від. ген-квартирмейстера штабу 11-ї армії.

У 1917 — член Головного комітету «Союзу офіцерів армії і флоту», підтримав «корнилівський виступ», був заарештований і запроторений в Бихівську в'язницю. Після жовтня 1917 повернувся на батьківщину в Естонію.

З 1918 служив в естонській армії, брав участь у Визвольній війні: начальник оперативного штабу, з 24 лютого 1919 — начальник штабу Верховного головнокомандувача. Учасник Тартуського мирного договору 1920, в тому ж році вийшов у відставку.

Нагороджений Хрестом Свободи першого розряду першого ступеня — за військові заслуги.

У 1921-1923, 1924-1927 — військовий міністр. Був членом Аграрної партії. Член Рійгікогу (парламенту) першого — шостого скликань. У 1934-1939 — мер Таллінна. У 1935-1938 — член Державної економічної ради, з 1938 — член Державної ради оборони. Голова Комітету історії Визвольної війни.

У 1940 під час окупації балтійських держав Совєцьким Союзом заарештований НКВД СССР, доведений до смерті у концтаборі.

Література

• Kindral J. Soots asus linnapea kohale. Kaja, 3. mai 1934, nr 102, lk 3.
• Eesti mitmekülgseim mees. Päevaleht, 11. märts 1940, nr 68, lk 5.
• Ajakiri Sõdur 1919, nr 51, lk 1
• Võitleja mitmel rindel. Rahvaleht, 9. märts.1940, nr 59.
• Jaak Pihlak, Mulkide Seltsi esimene vanem kindralmajor Jaan Soots Mulkide almanahh 2004, nr 14, lk 26–27
• Mati Õun, Eesti Vabariigi kindralid ja admiralid. Tammiskilp. Tallinn, 2001, lk108
• Jaak Pihlak, «Helme kihelkond ja Vabaduse Risti vennad» Viljandi Muuseumi aastaraamat, 2007, lk 295—298

Бібліографія

• Естонський біографічний словник. Таллінн, 2002.

Посилання

• Біографічна довідка

Попередник:	Військовий міністр Естонії 25 січня 1921 - 2 серпня 1923	Наступник:
Антс Піїп		Адо Андеркопп

Попередник:	Військовий міністр Естонії 16 грудня 1924 - 3 березня 1927	Наступник:
Ганс Курвітс		Ніколай Рєек