Перейти до вмісту

Ягорлицька затока

Координати: 46°24′ пн. ш. 31°49′ сх. д. / 46.400° пн. ш. 31.817° сх. д. / 46.400; 31.817
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ягорлицька затока
Кінбурнська коса з висоти дрона, праворуч — Ягорлицька затока
46°24′ пн. ш. 31°49′ сх. д. / 46.400° пн. ш. 31.817° сх. д. / 46.400; 31.817
МореЧорне море
Прибережні країниУкраїна Україна
РегіонМиколаївська область
Херсонська область
Довжина26 км
Ширина15 км
Максимальна глибина5 м
ідентифікатори і посилання
GeoNames688258
У проєкті OpenStreetMapr9474027  ·R
Ягорлицька затока. Карта розташування: Херсонська область
Ягорлицька затока
Ягорлицька затока
Ягорлицька затока (Херсонська область)
Мапа
CMNS: Ягорлицька затока у Вікісховищі
Ягорлицька затока
Мапа Кінбурнського півострова. Кінбурнську косу виділено зеленим

Ягорлицька затока (Ягорлицький лиман) — мілководна затока в північній частині Чорного моря між Кінбурнською косою і півостровом Ягорлицький Кут. Затока омиває береги Миколаївської та Херсонської областей[1]. На її березі розташовано с. Покровка.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Довжина Ягорлицької затоки — 26 км, ширина біля входу — 15 км, глибина — до 5 м[1]. Солоність 14—15 ‰[1]. Затока замерзає лише в холодні зими. Від моря частково відокремлена островами Довгий та Круглий. У минулому ці два острова були частиною Покровської коси Кінбурнського півострова. В затоці розташовані також Великий Кінський та Малий Кінський острови.

Узбережжя затоки входить до складу Чорноморського заповідника. Частину акваторії затоки у 1974 році включено до складу Ягорлицького заказника. На даний час Ягорлицька затока входить до складу Чорноморського біосферного заповідника цілком. Південна частина затоки, акваторія навколо островів Довгий та Круглий, Кінських островів, кілометрова смуга вздовж Солоноозерної ділянки Чорноморського біосферного заповідника — загальною площею 13032 га — заповідна зона, решта затоки (Ягорлицький заказник) включено до складу ЧБЗ як буферну зону (Указ Президента України від 26 листопада 1993 року № 563/93 «Про біосферні заповідники»).

2008 року експедиція Департаменту підводної спадщини Інституту археології НАН України під проводом С. Воронова відкрила на дні затоки залишки давньогрецького поселення VII ст. до н. е. Припускають, що це могла бути легендарна Борисфеніда.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]