Яковенкове (Ізюмський район)
село Яковенкове | |
---|---|
вул. Мира | |
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Ізюмський район |
Рада | Яковенківська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA63040010360010430 |
Облікова картка | Яковенкове |
Основні дані | |
Засноване | 1780-ті[джерело?] |
Населення | 1126 |
Площа | 2,278 км² |
Густота населення | 494,29 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64225 |
Телефонний код | +380 5749 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°31′46″ пн. ш. 36°54′53″ сх. д. / 49.52944° пн. ш. 36.91472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
93 м |
Водойми | р. Волоська Балаклійка |
Відстань до районного центру |
10 км |
Найближча залізнична станція | Балаклія |
Відстань до залізничної станції |
10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64200, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Балаклія, вул. Центральна, 16 |
Карта | |
Мапа | |
Яко́венкове — село в Україні, у Балаклійському районі Харківської області. Населення становить 1126 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Яковенківська сільська рада.
Село Яковенкове знаходиться за 6 км від міста Балаклія, на березі річки Середня Балаклійка. Поруч проходить автомобільна дорога Т 2110.
За даними на 1864 рік у казеному селі Волоховоярської волості Зміївського повіту мешкала 531 особа (279 чоловічої статі та 254 — жіночої), налічувалось 224 дворових господарства, існувала православна церква[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2 477 особи[2].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Яковенковому, Таранушиному, Червоному Яру, Дудникові — 505 людей[3].
6 вересня 2022 в ході контрнаступу ЗСУ село було звільнено від окупантів.
В селі є молочно-товарна ферма.
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
- Погода в селі Яковенкове
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1598)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 352—363 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 2 жовтня 2015.
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |