Яковлєв (дослідно-конструкторське бюро)
| рос. ОКБ имени Яковлева | |
|---|---|
 | |
| Тип | Відкрите акціонерне товариство[1] |
| Організаційно-правова форма господарювання | акціонерне товариство |
| Галузь | авіабудування |
| Гасло | вільна траєкторія польоту |
| Засновано | 1934[1] |
| Засновник(и) | А. С. Яковлєв |
| Штаб-квартира |  Росія: Москва[1] |
| Ключові особи | Олег Демченко (генеральний директор — генеральний конструктор) [1] Олексій Федоров (голова ради директорів) [1] |
| Продукція | Літаки цивільного та військового призначення |
| Аудитор | ЗАТ «Гориславці і К ° Аудит» (2005 — 2010) [1][1] |
| Власник(и) | Іркут |
| Співробітники | ▼ 311 осіб (на 1 січня 2011 року) [2] |
| Холдингова компанія | Об'єднана авіабудівна корпорація |
| Материнська компанія | ВАТ «НПК " Іркут "» |
| Дочірні компанії | ЗАТ «ЯК Інжиніринг»[1] ЗАТ «ЧИ і ДК-ЯК»[1] ТОВ «ЯК-Комплекс»[1] ТОВ «Науково-технічний центр " Авіаційна автоматика "»[1] ВАТ «Експо-Московія»[1] |
| www.yak.ru | |
 Яковлєв у Вікісховищі | |
ВАТ «Дослідно-конструкторське бюро ім. О. С. Яковлєва» — російське підприємство з розробки та виробництва авіаційної техніки. За час свого існування ДКБ ім. О. С. Яковлєва (ДКБ-115) випустило понад 200 типів та модифікацій літальних апаратів, в тому числі більш 100 серійних.
Днем народження ОКБ вважається 12 травня 1927 року — день першого польоту АІР-1, розробленого під керівництвом О. С. Яковлєва у відділі легкомоторної авіації ГУАП.
ДКБ-115 було утворено 1934 року з отриманням колективом під керівництвом А. С. Яковлєва виробничої бази на заводі № 115.
2004 року ВАТ «ДКБ ім. О. С. Яковлєва» було поглинуто ВАТ «НПК Іркут»[5]. Персонал був скорочений в 4,5 раза (з 1400 осіб[6] 2003 року до 311 осіб[4]), ліквідована виробнича база, розпродана нерухомість[7][8]. Пізніше із залишків ОКБ був сформований інженерний центр ВАТ «НПК Іркут»[5].
Літаки Як-1, Як-3, Як-7, Як-9 становили основу винищувальної авіації СРСР в роки Німецько-радянської війни. Вони відрізнялися оптимальним поєднанням швидкості, маневреності та озброєності і, на думку багатьох фахівців[хто?], були в числі найкращих літаків свого класу.
Легкі навчально-тренувальні та спортивні літаки КБ Яковлєва здобули широку популярність у всьому світі.
- МС-21 — ближньо-середньомагістральний пасажирський лайнер.
- БПЛА Прорив — розвідувальний та ударний БПЛА
- Володимир Висоцький. "Як-винищувач" (пісня).[10]
- Дослідно-конструкторське бюро
- Конструкторське бюро
- Авіаційний комплекс ім. Іллюшина (ДКБ-39) та (ДКБ-240)
- КБ Туполєва (ДКБ-156)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Звіт за 4 квартал 2011.
- ↑ звіт за 2010.
- ↑ Звіт за 2009.
- ↑ а б Звіт за 2010.
- ↑ а б «Антологія Як»
- ↑ «Фінмаркет»
- ↑ «Комерсант-Daily», 23 серпня 2006 р. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 15 жовтня 2012.
- ↑ «РБК daily», 28 Травня 2012 р.
- ↑ ОКБ ім.Яковлева// Сімейство літаків Як-48
- ↑ http://www.youtube.com/watch?v=qWy0NASC-B0&feature=related Володимир Висоцький. "Як-винищувач"
- Річний звіт за 2009 рік ВАТ «ОКБ ім. А. С. Яковлєва» (PDF) (російською) . 9 червня 2010. Архів (PDF) оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - Річний звіт за 2010 рік ВАТ «ОКБ ім. А. С. Яковлєва» (PDF) (російською) . 8 червня 2011. Архів (PDF) оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - Щоквартальний звіт за 4 квартал 2011 року ВАТ «ОКБ ім. А. С. Яковлєва» (PDF) (російською) . 8 лютого 2012. Архів (PDF) оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка)
- ОКБ ім. А. С. Яковлєва — офіційний сайт
- Літаки ОКБ ім. Яковлєва
- Історія ОКБ ім. А. С. Яковлєва
