Перейти до вмісту

Яков Смірнофф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яков Смірнофф
рос. Яков Наумович Похис
Народився24 січня 1951(1951-01-24)[1] (73 роки)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 США
Діяльністькомік, актор
Alma materПенсільванський університет
Знання мованглійська
ЗакладУніверситет штату Міссуріd
Нагороди
IMDbID 0807025
Сайтyakov.com

Яков Смірнофф (англ. Yakov Smirnoff; народився 24 січня 1951 року) — американський комік українсько-єврейського походження, актор і письменник. Після еміграції у Сполучені Штати в 1977 році, Смірнофф почав виступати як стендап-комік. Досяг свого найбільшого успіху в середині-кінці 1980-х років, з'явившись в декількох фільмах і телеситкомі What a Country! Його комічний образ — наївний іммігрант з Радянського Союзу, постійно здивований і захоплений життям у США. Його гумор поєднує насмішки над життям при комунізмі і споживацтвом у США, а також гру слів, викликану нерозумінням американських фраз і культури; все це перемежовується вживанням ключової фрази: «І тут я подумав: „Що за країна!“»

З крахом комунізму, починаючи з 1989 року і розпаду Радянського Союзу в 1991 році, широка популярність Смирнова почала падати, хоча він продовжував виступати. У 1992 році він придбав власний театр у Бренсоні, штат Міссурі, де провів свій останній концерт 3 грудня 2015 року. В кінці 1990-х років, через власне розлучення, переніс фокус своєї комедії на відмінності між чоловіками і жінками, і на вирішення проблем в стосунках.

Смірнофф зараз викладає курс під назвою «Бізнес сміху» в Університеті штату Міссурі[en] і Університеті Друрі[en].

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Смирнов народився в єврейській родині[2] під іменем Яків Наумович Похіс в Одесі.[3] Працював учителем малювання в Одесі, а також гумористом. Як комік, іноді виступав на кораблях, що приходили в Чорне море, так він познайомився з американцями, які описували йому своє життя в США. Так він вперше почав розглядати можливість покинути країну.[4] Похіс дізнався про те, що єврей, у 15 років. Після двох років спроб виїхати Яків з батьками в 1977 році приїхли в Нью-Йорк. Його родині було дозволено приїхати в Америку в рамках угоди між СРСР і США. У той час ні він, ні його батьки не розмовляли по-англійськи.

Перший час Смірнофф працював офіціантом і барменом у готелі Grossingers в горах Катскілл у штаті Нью-Йорк і жив у гуртожитку.[5]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Смірнофф почав виступати зі стенд-ап комедією в США наприкінці 1970-х років. Обираючи собі ім'я, яке було б знайомим американцям, він зупинився на назві горілки Smirnoff, на яку приймав замовлення, будучи барменом.

На початку 1980-х він переїхав в Лос-Анджелес, щоб продовжувати свою стенд-ап кар'єру. Там він був сусідом по кімнаті з двома іншими молодими коміками, Ендрю Дайс Клей[en] і Томасом Ф. Вілсоном.[6] Він часто з'являвся у відомому клубі The Comedy Store. Досягнувши певного рівня популярності, у 1984 році Смірнофф отримав невелику роль у фільмі Москва на Гудзоні; на знімальному майданчику він допомагав зірці Робіну Вільямсу з його російським діалогом. Згодом Смірнофф з'явився в декількох інших кінокартинах, включаючи Buckaroo Banzai (1984), Мільйони Брюстера (1985) і Прірва (1986). Серед його численних появ на телебаченні — неодноразові появи у ситкомі Night Court у ролі «Якова Короленка», а також виступи в ролі запрошеного гумориста у The Tonight Show Starring Johnny Carson.

Смірнофф на промо-акції Hands Across America в 1986 році

Виконував головну роль у телевізійному ситкомі 1986-87 років під назвою What a Country! У цьому серіалі він зіграв російського таксиста, який вивчає мову для тесту на громадянство. Наприкінці 1980-х, Смірнофф працював з ABC в освітньому сегменті для вранішніх суботніх мутиків, в якому інформація перемежовувалась жартами і його фірмовим сміхом.

У 1988 році Смірнофф виступив конферансьє на щорічній вечері для кореспондентів Білого дому[en].

У 1992—2015 роках він робив сотні виступів на рік у власному театрі на 2000 місць в Бренсоні, штат Міссурі, показуючи комедійні шоу і народні танці.[7]

У 2003 році він з'явився на Бродвеї в шоу-однієї-людини As Long As We Both Shall Laugh. Він працює письменником журналу AARP Magazine і дає читачам поради у своїй колонці, «Happily Ever Laughter». 

Після успішної кар'єри на телебаченні, кіно і Бродвеї, Смірнофф вирішив звернутися до теорії. У травні 2006 року він отримав ступінь магістра позитивної психології в Університеті штату Пенсильванія. Він викладав цю дисципліну в Університеті штату Міссурі[en] і Університеті Друрі[en] на цю тему. Він також дає семінари та воркшопи на тему поліпшення відносин.

Стиль комедії

[ред. | ред. код]

«Америка: що за країна!»

[ред. | ред. код]

Деякі жарти ґрунтуються на грі слів, заснованій на обмеженому розумінні американських ідіом і культури:

  • «Я їду в Нью-Йорк і бачу велику табличку з написом 'Америка любить Смірнофф' і я сказав собі, що за країна!»
  • У продуктовому магазині: «Сухе молоко, яєчний порошок, дитяча присипка … що за країна!» (англійською всі три рази вживається слово «powder»)
  • У продуктовому магазині, знайшовши прокладки зі слоганом «Нова свобода»: «Свобода в коробці! Що за країна!»

Інші жарти порівнюють США та СРСР:

  • «В кожній країні люди сміються над якимось містом. У США ви смієтеся над Клівлендом. У Росії ми сміємося над Клівлендом.»
  • «Чому в СРСР не грають в бейсбол? У Радянському Союзі ніхто не може бути „в безпеці“.»
  • Тут у вас є картка «Америкен Експрес»: «Не виходьте з дому без неї». В Росії у нас є картка «Російський Експрес»: «Не виходьте з дому!»

Одного разу він сказав Джонні Карсону, «Мені подобається в Америці, це кумедно, знаєте, у вас є, у вас є так багато речей, які ми ніколи не мали в Росії — як, наприклад, попереджувальний постріл.»[8] Коли Карсон запитав, чи гумористи в СРСР можуть жартувати про своїх лідерів, Смірнофф відповів: «Звичайно — один раз».

Російський розворот

[ред. | ред. код]

Смірноффу інколи приписують винахід і популяризацію типу жарту, відомого як «російський розворот»; різновид хіазму. Жарт починається зі слів «в Радянській Росії» або «в Росії» й повідомляється якась типова річ, а далі суб'єкт і об'єкт роблять несподіване сальто в реченні. Хоча такі жарти гумористи використовували і до нього, а сам Смірнофф використовував їх доволі рідко. У 1985 році вийшла реклама Miller Lite, в якій Смірнофф говорив: «В Америці є багато світлого пива, і ви завжди можете знайти собі вечірку [англ. party]. У Росії, партія завжди знайде тебе.»[9] У пізніших пародіях на Смірноффа використовували такі жарти, що, імовірно, вплинуло на уявлення, наче він сам любив їх вживати.[джерело?]

Живопис

[ред. | ред. код]

Смірнофф також і художник і часто зображає Статую Свободи у своїй творчості, відколи отримав американське громадянство.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Смірнофф став американським громадянином 4 липня 1986 року.[10]

Смірнофф був одружений; з дружиною Ліндою вони розлучилися в 1999 році. У них двоє дітей: дочка Наташа, 1990 року народження, син Олександр, народився у 1992 році.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Internet Broadway Database — 2000.
  2. The Jewish Mothers' Hall of Fame, Knopf Doubleday Publishing Group, Feb 9, 2011
  3. Backalenick, Irene. Yakov Smirnoff filling up an entire Broadway stage with his one-man show. All About Jewish Theatre. Архів оригіналу за 11 November 2013. Процитовано 24 грудня 2010. [Архівовано 2013-11-11 у Wayback Machine.]
  4. Yakov Smirnoff interview, The Comedy Couch, 5 February 2007
  5. Didja hear the one about the comedian who defected?. Christian Science Monitor. Процитовано 15 серпня 2013.
  6. What's What With … Tom Wilson [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.], Philadelphia magazine, 3 December 2008
  7. Yakov Smirnoff official biography. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. [Архівовано 2018-01-26 у Wayback Machine.]
  8. Yakov Smirnoff Career Highlights. YouTube. Процитовано 10 травня 2012.
  9. Yakov Smirnoff Miller Lite Commercial (1985). YouTube. 11 листопада 2007. Процитовано 10 травня 2012.
  10. Yakov Smirnoff spreading joy of living ‘happily ever laughter’ [Архівовано 2013-11-11 у Wayback Machine.] Diana Nollen, Hoopla, 14 March 2013

Посилання

[ред. | ред. код]