Очікує на перевірку

Якушко Ольга Пилипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якушко Ольга Пилипівна
біл. Вольга Піліпаўна Якушка
Народилася18 березня 1921(1921-03-18)
Мінськ, Білоруська РСР
Померла21 серпня 2012(2012-08-21) (91 рік)
Мінськ, Білорусь
Країна СРСР
 Білорусь
Діяльністьгеограф
Alma materFaculty of Geography and Geoinformatics of the Belarusian State Universityd
Галузьлімнологія і географія
ЗакладБілоруський державний університет
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий ступіньдоктор географічних наук
ЧленствоQ3920634?
БатькоPhilip Vasilevich Yakushkad
Нагороди

О́льга Пилипівна Яку́шко (біл. Вольга Піліпаўна Якушка; 18 березня 1921, Мінськ, Російська імперія — 21 серпня 2012, Мінськ, Білорусь) — радянська і білоруська географиня, геоморфологиня, засновниця білоруської школи лімнології, докторка географічних наук, професорка, заслужена діячка науки Білоруської РСР, лауреатка Державної премії Білоруської РСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 18 березня 1921 року в Мінську. Тато — син селянина — відомий інженер-будівельник часів перших радянських п'ятирічок, зокрема головного корпусу БГУ (зараз корпус географічного факультету БГУ), Оршанського бавовнокомбінату, останньої черги Дому уряду. Мама була дуже освіченою людиною, її запрошували працювати у бібліотеки міста.

У 1938 році після закінчення середньої школи № 5 м. Мінська, не зважаючи на бажання тата, щоб донька стала будівельницею або інженеркою, вступила на геолого-ґрунтово-географічний факультет БГУ й до початку Великої Вітчизняної війни встигла закінчити 3 курс.

Війна застала Ольгу Пилипівну на навчальній практиці на Кавказі; потім вона опинилася за Уралом у м. Курган, але, дізнавшися, що її тато був мобілізований на воєнне будівництво у районі Куйбишева (м. Самара), поїхала до нього, жила у містечку на станції Безимянка, котра швидко перетворилася у великий центр відновлення найбільших авіаційних заводів, вивезених з Москви. Працювала на моторобудівничому заводі № 24.

У 1943 році дізнається про поновлення роботи Білоруського державного університету і повертається на навчання на станцію Сходня під Москвою. У ці роки знайомиться з У. Демєнтьєвим, котрий читав курс фізичної географії. У. Демєнтьєв вплинув на її подальшу наукову діяльність і долю як ученої.

У 1945 році після визволення Мінська Ольга Пилипівна повертається у місто, де разом з викладачами і студентами бере участь у відновленні будівель університетського містечка БГУ. У цім же році закінчує географічний факультет і вступає до аспірантури, котру закінчує 1948 року.

Після закінчення аспірантури працює викладачкою кафедри фізичної географії, а 1949 року успішно захищає кандидатську дисертацію на тему «Геоморфологія південної частини Мінської височини». Уся подальша трудова, наукова і педагогічна діяльність О. П. Якушко пов'язана з університетом, де вона за 40 років пройшла шлях від викладачки до докторки географічних наук, професорки.

У 1952 році була затверджена в ученому званні доцентки кафедри фізичної географії.

У 1954 році стала членкинею Всесоюзного географічного товариства. З 1995 по 1990 р.р. — учасниця Всесоюзних з'їздів Всесоюзного географічного товариства.

Упродовж багатьох років професорка О. Ф. Якушко виконувала велику суспільну роботу. З 1959 по 1961 рік обрана депутаткою Мінської міської Ради депутатів трудящих. З 1967 по 1971 р.р. була депутаткою Ленінської районної Ради депутатів трудящих м.Мінська. Також була членкинею партійного і профсоюзного комітетів університету.

У 1970 році захистила докторську дисертацію на тему «Історія розвитку і сучасний стан озер Півночі Білорусі» і стала першою у республіці жінкою, що отримала наукове звання докторки географічних наук. У цім же році була нагороджена медаллю «За доблесний труд».

З 1970 по 1973 роки брала участь у науково-туристичних поїздках країнами Східної Африки: Танзанія, Замбія, Мадагаскар, Маврикій.

У 1972 році затверджена у вченім званні професорки на катедрі фізичної географії зарубіжних країн. У 1973 році організувала і очолила катедру спільного землезнавства і науково-дослідницьку лабораторію озерознавства.

У 1976 році була учасницею Міжнародного палінологічного конгресу в Індії (м.Лакхнау).

У 1978 році була командирована до Люблянського університету для наукової роботи, пізніше — до Софійського університету для читання лекцій. У 1979  році проводила наукову роботу в Якутському університеті. У 1981 році була командирована до Болгарії (м. Варна) на ХІІ з'їзд географів Болгарії. У 1983 році читала лекції в Берлінському університеті.

У 1990 році була учасницею ІХ з'їзда Всесоюзного географічного товариства і була обрана його почесною членкинею.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Наукові інтереси

[ред. | ред. код]

Наукова діяльність пов'язана з вивченням і картографуванням ландшафтів, розробкою схеми фізико-географічного районування терену Білорусі. Напрямки наукової діяльності достатньо широкі. У теоретичній геоморфології дослідження вели з проблем літоморфогенезу Білоруського Поозер'я і Мінської височини, геоморфологічого районування, проявів карстових і сучасних процесів утворення рельєфу в районах поширення лесовидних порід Мінської, Новогрудської височин і Оршано-Могильовської підвищеної рівнини. Широке застосування мають роботи прикладної спрямованості: з морфометрії рельєфу, інженерної, ландшафтної і екологічніої геоморфології.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Будучи доценткою на кафедрі фізичної географії, Ольга Пилипівна бере активну участь у ландшафтному зняттю півночі і центру республіки і створенні схем фізико-географічного і геоморфологічного районування Білорусі.

З середини 50-х рр. вона звертається до вивчення озер Білорусі — новій проблемі у географічній науці в регіоні. Пише монографії, навчальні посібники, окремі статті, у котрих на основі тривалих досліджень була розроблена комплексна лімнологична класифікація озер. Ольга Пилипівна вивчає історію їхнього розвитку у голоцені, закономірності еволюції лімносистем, проблеми їхнього стійкого розвитку, антропогенне евтрофікування в умовах інтенсивної господарської діяльності, наукові принципи обґрунтування охорони озерних ландшафтів і окремих озер. Настольною книгою цілого покоління лімнологів стали «Географія озер Білорусі» (1967), «Білоруське Поозер'я» (1971), «Озерознавство» (1981).

У 70-ті роки за особистої участі О. П. Якушко сформувалась школа палеогеографів Білорусі.

На початку 80-х р.р. під керівництвом О. П. Якушко і за її особистої участі був виданий перший довідник білоруських озер, котрий включав комплекс даних про понад 500 озер Білорусі. Ця робота дотепер широко використовується численними науковими і виробничими організаціями: у практиці меліоративних робіт, при рішенні питань раціонального використання багатих на озера територій, рибництві.

Спільно з болгарськими ученими Якушко внесла суттєвий вклад у розвиток вчення про антропогенні ландшафти: були визначені критерії виділення таксономічних одиниць озерних ландшафтів за комплексом природних і антропогенних чинників, котрий не має аналогів у лімнологичній науці.

Значущий вклад О. П. Якушко — створення у республіці мережі особливоохоронних природних зон, основу котрих, зазвичай, становлять озера. Це заказники республіканського значення «Єльня» (1968), «Голубі озера» (1972), «Біле», «Криве», «Довге», «Ричи» (1979), «Синьша», «Червоний бор», національні парки Нарочанський і Браславські озера.

Педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

Наукова діяльність Якушко поєднувалась з педагогічною. Ольга Пилипівна читала лекції з основних географічних курсів: із загального землезнавства, загальної геоморфології та спецкурсів «Сучасні проблеми геоморфології», «Лімнологія», «Геоморфологія Білорусі».

Наукова діяльність Ольги Пилипівни постійно поєднувалася з вишколом спеціалістів географічного профілю. У 1973 році на кафедрі загального землезнавства була організована нова спеціалізація з геоморфології і геофізики АН БССР. Із цією метою публікувалися численні статті і навчальні посібники з основ геоморфології (1986).

Брала участь у створенні підручника з географії БРСР для середньої школи, котрий витримав 10 перевидань, хрестоматій з географії для середньої школи, підручників для вищої школи «Природа Білорусі» (1965; 1977) і «Географія озер Білорусі» (1965; 1977), численних спеціалізованих збірників.

Наукові роботи Ольги Пилипівни Якушко отримали широку відомість у кругах лімнологів, географів, геоморфологів. Вона неодноразово виступала з доповідями та лекціями на міжнародних, всесоюзних, республіканських конференціях і з'їздах у ПНР, НРБ, Індії, СФРЮ, Ленінграді, Москві, Іркутську, Вільнюсі і Таллінні. Ольга Пилипівна була науковою консультанткою лабораторії озерознавства Якутського університету, вона постійно працювала у тісній співпраці з Інститутом озерознавства АН СРСР, була членом Ради Всесоюзного географічного товариства і БССР, активно працювала у Білоруській радянській енциклопедії як автор численних статей, член редколегії і науковий консультант.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1968 — нагороджена почесною грамотою Верховної Ради БРСР.
  • 1970 — нагороджена ювілейною медаллю «За доблесну працю».
  • 1971 — нагороджена почесною грамотою Верховної Ради БРСР за успіхи у розвитку вищої освіти і науки у зв'язку з 50-річчям БДУ.
  • 1977 — нагороджена нагрудним знаком «За відмінні успіхи у роботі» у царині вищої освіти СРСР.
  • 1980 — присвоєно почесне звання Заслуженої діячки науки БРСР.
  • 1984 — нагороджена медаллю «Ветеран праці».
  • 1986 — присуджено звання лауреатки державної премії БРСР.

Була нагороджена почесною грамотою міністерства вищої і середньої освіти БРСР, почесними грамотами університету і факультету.

За значущий вклад у розвиток вітчизняної науки і успіхи у підготовці педагогічних кадрів 2001 року була нагороджена медаллю Франциска Скорини.

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Автор понад 300 робіт. Основні серед них:

  • Ерозійні і делювіальні процеси у лесових районах БРСР // Уч. зап. / БГУ ім. В. І. Леніна. Сірок. геолого-геогр. — Мн., 1954. — Вип. 21. — з.71-86.
  • Прырода Беларусі: Фізіка-геагр. агляд / В. А. Дзяменцьеў, А. Х. Шкляр, В. П. Якушка. — Мн.: Дзярж. вуч.-пед. выд-ва М-ва асветы БССР, 1959. — 315 c.
  • Географія озер Білорусі // Навч. пос. для геогр. фак. ун-тів //. Мн., Вишейш. шк.,1967, 213 с.
  • Білоруське Поозер'я: Історія розвитку і сучасне стан озер Північної Білорусі. Мн., Вышэйш. шк., 1971. 335 з.
  • Край озёрный.—2 изд.— Мн., 1978
  • Озерознавство: Географія озер Білорусі : /Навч. пос. для геогр. спец. вишів. Мн., Вишейш. шк., 1981. 223 з.
  • Озера Белоруссии / О. Ф. Якушко и др. — Мн.: Ураджай, 1988. — 216 с.
  • Асновы агульнага землязнаўства: Вучэб. дапаможнік для студэнтаў І курса геагр. фак. / Беларус.дзярж.ун-т. — Мн., 1993. — 53 с.
  • Пра рэльеф Беларусі / А. В. Мацвееў, В. П. Якушка. — Мн.: Нар.асвета, 1994. — 72 с.
  • Основи геоморфології /Підручник для студентів геогр. і геол.спец. вишів/. Мн., БГУ, 1997. 236 с.
  • Геоморфологія Білорусі / Підручник для студентів геогр. факультетів. У соавт./ Мн., БГУ, 2000. 172 с.
  • [[https://web.archive.org/web/20171201040042/http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/111507/1/55-59.pdf Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] Вісник Білоруського державного університету. Сірок. 2, Хімія. Біологія. Географія. — 2005. — № 1. — З.55-59]

Література

[ред. | ред. код]
  • Моя доля— географічний факультет БГУ / О. Ф. Якушко. — Мінський: БГУ, 2009. — 64 з.: іл.
  • Широков В. М. Професор Ольга Пилипівна Якушко — дослідник озер Білорусі // Прикладні питання лімнології — Мн., БГУ, 1992. З.6-11.
  • Якушко О. Ф. (до 70-річчя з дня народження). Бібліографичний вказівник. — Мн., БГУ, 1990. 60 з.
  • Широков У. МА. Професор Ольга Пилипівна Якушко — дослідник озер Білорусі // Прикладниі питання лімнології. — Мн., БГУ, 1992. З.6-11.
  • Энцыклапедыя прыроды Білорусі. — Мн., БелСЭ, у 5-і т., 1986, т.5, З.459.
  • Беларуская Савецкая Энцыклапедыя. — Мн., БелСЭ, у 12-і т.1974,т.11, З.539.
  • Борушко У. Ольга Пилипівна Якушко // Географія у школі. — Мн.,1971, № 4. З. 85-86.
  • Прикладна лімнологія: лімнологічне і геоморфологічне забезпечення раціонального природокорстування: Сб. научн. ст. Вып. 3 / Під спільною. ред. П. З. Лопуха. — Мн.: БГУ, 2002. — 342 з.

Посилання

[ред. | ред. код]