Ялець-андруга звичайний
| Ялець-андруга звичайний | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Telestes souffia (Risso, 1827) | ||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
| Leuciscus souffia Risso, 1827 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Ялець-андруга звичайний[1], або європейський[2] (Telestes souffia (Risso, 1827)) — вид риб родини ялецевих (Leuciscidae). Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів ).[3]
Раніше вид відносили до роду Ялець Leuciscus Cuvier, 1816. В Україні визначався як підвид ялець-андруга закарпатський L. souffia agassii Valensiennes, 1844.
Прісноводний пелагічний вид, до 25 см довжиною.
Вид зустрічається в Європі в Середземноморському басейні від Оду до Вару (Франція, Швейцарія); басейнах річок Еро (Франція) і Соча (Італія і Словенія). У верхній течії Рейну в Німеччині та Швейцарії; у Дунайському басейні в західних притоках у Німеччині, Австрії, Словенії, Хорватії і частині Боснії-Герцеговині, також у басейні верхньої Тиси (Румунія, Україна).
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид»[4]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому ялець-андруга звичайний занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий вид), Резолюції 6 Бернської конвенції, для яких Україна створює Смарагдову мережу, Додатку ІІІ цієї ж конвенції (охоронна категорія: види фауни, що підлягають охороні), а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[3][5]
Наразі у складі виду розглядають ряд підвидів:
- Telestes souffia agassizi — зустрічається переважно у басейні верхнього Дунаю і в Альпах на висоті до 850 метрів.
- Telestes souffia muticellus — північна і центральна Італія.
- Telestes souffia souffia — басейни Рони і Вару.
- Telestes souffia montenegrinus — басейн південного Дунаю, Балкани.
- ↑ Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013. [Архівовано 2017-10-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Ялець-андруга європейський у Червоній книзі України
- ↑ а б Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 41). — ISBN 978-966-7830-13-5
- ↑ Ялець-андруга звичайний у Червоному списку МСОП
- ↑ Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 53)
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2024). Telestes souffia на FishBase. Версія за лютий 2024 року.
- Weitere Infos zum Strömer [Архівовано 18 листопада 2013 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Коропоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Ялець-андруга
- Тварини, описані 1827
- Риби Австрії
- Риби Боснії і Герцеговини
- Риби Італії
- Риби Ліхтенштейну
- Риби Німеччини
- Риби Румунії
- Риби Словаччини
- Риби Словенії
- Риби Угорщини
- Риби України
- Риби Франції
- Риби Хорватії
- Риби Чехії
- Риби Швейцарії
- Прісноводні риби
- Риби Резолюції 6 Бернської конвенції за назвою