Ямало-Гиданська тундра
 Тундра на півострові Ямал
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Тундра |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| Назва WWF | PA1114 |
| Межі | Тундра Північно-Західної Росії та Нової Землі Західносибірська тайга Таймиро-Середньосибірська тундра |
| Площа, км² | 409 539 |
| Країни | Росія |
| Охороняється | 30 943 км² (8 %)[1] |
 Розташування екорегіону (фіолетовим)
| |
Ямало-Гиданська тундра (ідентифікатор WWF: PA1114) — палеарктичний екорегіон тундри, розташований на півночі Західного Сибіру, переважно на території Ямало-Ненецького автономного округу[2].
Екорегіон Ямало-Гиданської тундри охоплює півострів Ямал, Тазівський півострів та Гиданський півострів, розташовані на південному узбережжі Карського моря. Ці півострови розділені Обською губою та Тазівською губою, в які впадають річки Об і Таз відповідно. Крім того, екорегіон охоплює кілька островів, розташованих в Північному Льодовитому океані, найбільшим з яких є острів Білий[ru]. Східною межею екорегіону є Єнісейська затока та річка Єнісей, за якою починається Таймиро-Середньосибірська тундра. На південь від регіону поширена західносибірська тайга, а на захід — тундра Північно-Західної Росії та Нової Землі.
На більшій частині екорегіону переважає тундровий клімат (ET за класифікацією кліматів Кеппена), коли принаймні один місяць в році має середню температуру вище 0 °C, достатню для танення снігу, однак середня температура найтеплішого з місяців не перевищує 10 °C[3][4]. На півдні регіону переважає субарктичний клімат (Dfc за класифікацією Кеппена), який характеризується довгою холодною зимою та коротким прохолодним літом із середньою температурою не вище 22 °C. Середньорічна кількість опадів становить близько 514 мм. Середня температура в центральній частині екорегіону становить -24,2 °C у січні та 10,5 °C у липні[5], мінімальна температура становить -57 °C, максимальна температура становить 25 °C. Поширена багаторічна мерзлота. Болота екорегіону живляться талою сніговою водою навесні та дощовою водою ранньою осінню.
Рослинний покрив екорегіону представлений лишайниково-моховою та чагарниково-моховою тундрою, що перемежовується ділянками голої землі та заболоченими територіями[6]. На півночі частіше зустрічається лишайникова тундра і позбавлені рослинності ділянки. Флора екорегіону представлена близько 120 видами судинних рослин, зокрема карликовою березою (Betula nana) та полярною вербою (Salix polaris).
Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити песця (Vulpes lagopus), тундрового вовка[en] (Canis lupus albus), звичайну росомаху (Gulo gulo), північного оленя (Rangifer tarandus), сибірського лемінга (Lemmus sibiricus) та арктичного лемінга (Dicrostonyx torquatus). В прибережних районах зустрічаються білі ведмеді (Ursus maritimus) та звичайні моржі (Odobenus rosmarus).
В межах екорегіону гніздиться близько 50 видів птахів. Багато з них є перелітними, а сама територія регіону є важливим продовженням Атлантичного пролітного шляху. Серед поширених в регіоні птахів слід відзначити білу сову (Bubo scandiacus), тундрову куріпку (Lagopus muta), зимняка (Buteo lagopus), кречета (Falco rusticolus), червоногрудого побережника (Calidris ferruginea) , майже ендемічну червоноволу казарку (Branta ruficollis), зеленошию пухівку (Somateria mollissima), морянку (Clangula hyemalis) та снігову пуночку (Plectrophenax nivalis).
Оцінка 2017 року показала, що 30 943 км², або 8 % екорегіону, є заповідними територіями[1]. Основною природоохоронною територією екорегіону є Гиданський національний парк.
- ↑ а б Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- ↑ Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Climate Data for Latitude 69.25 Longitude 76.25 (англ.). GlobalSpecies.org. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 20 жовтня 2018. [Архівовано 2017-03-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Flora and Fauna of Gydan Nature Reserve (рос.). Gydan State Nature Reserve. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 1 січня 2018.