Янко Дмитро Григорович
Янко Дмитро Григорович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 19 жовтня 1930 ![]() Зачепилівка, Новосанжарський район, Українська СРР, СРСР ![]() |
Помер | 11 грудня 2015 (85 років) ![]() Київ, Україна ![]() ·інсульт ![]() |
Поховання | Байкове кладовище ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | мистецтвознавець, художній критик ![]() |
Alma mater | Відокремлений структурний підрозділ Київський індустріальний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури і КДУ імені Тараса Шевченка (1959) ![]() |
Заклад | Національний художній музей України, Академія будівництва і архітектури Української РСР і Мистецтво ![]() |
Членство | Спілка радянських художників України і НСКУ ![]() |
Партія | КПРС ![]() |
Нагороди | |
Дмитро́ Григо́рович Янко́ (19 жовтня 1930, Зачепилівка — 11 грудня 2015, Київ) — український мистецтвознавець, історик, громадський діяч; член Спілки радянських художників України з 1968 року[1] та Всеукраїнської спілки краєзнавців; член-кореспондент Української академії архітектури з 2000 року.
Народився 19 жовтня 1930 року у селі Зачепилівці (нині Полтавський район Полтавської області, Україна). Закінчив ремісниче училище у Полтаві, Київський індустріальний технікум; у 1959 році — відділ музеєзнавства та археології історико-філософського факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка; пізніше курси Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Міністерства культури УРСР[2].
Член КПРС з 1965 року. Працював науковим співробітником Київського державного музею українського мистецтва, інспектором Управління образотворчих мистецтв Міністерства культури УРСР, науковцем Відділу історії українського мистецтва Академії будівництва та архітектури УРСР, завідувачем редакції образотворчого мистецтва та головним художником видавництва «Мистецтво», був членом Головної редакції художньої літератури і видань мистецтва Держкомвидаву УРСР, експертом художньо-експертної колегії Міністерства культури УРСР, інструктором, консультантом, обіймав посаду завідувача сектору образотворчого мистецтва Відділу культури ЦК КПУ[2].
У 1987 році став одним із фундаторів Українського фонду культури, був обраний членом президії і першим заступником голови правління. Обирався до керівних органів Спілки художників України, Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Всеукраїнської спілки краєзнавців, членом Національної комісії у справах ЮНЕСКО Міністерства закордонних справ України[3].
Мешкав у Києві на вулиці Суворова в будинку № 19, квартира № 103. Помер у Києві 11 грудня 2015 року після перенесеного інсульту. Похований у Києві на Байковому цвинтарі (ділянка № 52).
Працював в галузях мистецтвознавства та художньої критики. Друкуватися почав з 1958 року. У його творчому набутку понад 200 публікацій з питань української культури[2], зокрема:
- «Образ захисника соціалістичної Батьківщини в радянському образотворчому мистецтві» (1959, у співавторстві з А. Дмитренком);
- монографія «Олександр Олександрович Ковальов» (1964);
- «Наш сучасник в творах українських художників» (1965);
- альбом «Ювілейна художня виставка 1967 року» (1969);
- стаття «Нові пам'ятники» / «Образотворче мистецтво», 1970, № 6;
- альбом «Олександр Ковальов» (1977);
- монографія «Олександр Скобликов» (1979);
- «Українська Ленініана» (1980, у співавторстві);
- «Десять літ подвижництва» (1997).
Автор альбомних видань «Пам'ятники Києва» (1974), «Пам'ятники і монументи України» (1982), «Художники України — народу», «Слава праці»[3]. Співавтор видання «Голодомор-33». Упорядник книги про діяльність Українського фонду культури «Двадцять літ подвижництва (1987—2007)»[2].
Брав участь у написанні 6-томної «Історії українського мистецтва» (1967, розділ «Скульптура Східної України» в IV томі), у підготовці 4-томного видання «Пам'ятники містобудівництва та архітектури Української РСР», «Зводу пам'яток історії та культури України» (автор кількох статей до першої і другої частин книги «Київ»), енциклопедичного довідника «Київ»[4], книг «У пам'яті народній» та «Художники Києва»[2].
Автор статей у Енциклопедії сучасної України[5].
- У 1969 році прилучався до спорудження та велелюдного відкриття у Полтаві Меморіального комплексу Солдатської слави.
- Брав участь у відбудові садиби Гоголів-Яновських у селі Гоголевому Полтавської області та встановленні там пам'ятника-бюста Миколі Гоголю, відкриття якого відбулося у жовтні 1984 року.
- Впродовж 1990—1993 років разом із Борисом Олійником і працівниками Українського фонду культури здійснив заходи з проєктування і спорудження Кургана скорботи — меморіалу жертв голодомору 1932—1933 років в околицях Лубен поблизу Мгарського Спасо-Преображенського монастиря.
- Разом Борисом Олійником від Українського фонду культури сприяв спорудженню пам'ятника Тарасу Шевченку в смт Нових Санжарах на Полтавщині[2].
- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1974 року;
- Нагороджений
- орденами «За заслуги» III (1997)[6] та II (2009)[7] ступенів, Козацької доблесті II ступеня, святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня[2];
- медалями «За трудову доблесть», «Ветеран праці», «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «Почесний ветеран», золотою медаллю ВДНГ УРСР[2];
- почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1980)[1], Кабінсту Міністрів України, Полтавської обласної ради, Київського міського голови, Новосанжарської селищної ради Полтавської області[2];
- почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтва України «За багатолітню плідну працю в галузі культури» та Українського фонду культури «За подвижництво в культурі»[2]
Лауреат міжнародної премії імені Григорія Сковороди, почесний член Міжнародного благодійного фонду «Духовна спадщина», почесний громадянин Новосанжарщини[2].
- ↑ а б Янко Дмитро Григорович / Київська організація Національної спілки художників України
- ↑ а б в г д е ж и к л м Хто є хто. Полтавська родина. Янко Дмитро Григорович / Українська конфедерація журналістів.
- ↑ а б Янко Дмитро Григорович — перший заступник Голови правління Українського фонду культури / Хто є хто на Полтавщині. Видатні земляки 2006.
- ↑ Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл., С. 734.
- ↑ Д. Г. Янко. Авторський внесок / Енциклопедія сучасної України.
- ↑ Указ Президента України від 27 жовтня 1997 року № 1195/97 « Про відзначення активістів Українського фонду культури»
- ↑ Указ Президента України від 16 січня 2009 року № 26/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
- Янко Дмитро Григорович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 547.;
- Янко Дмитро Григорович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Янко Дмитро // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Янко Дмитро Григорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- Янко Дмитро Григорович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 675 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Янко Дмитро Григорович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 676 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Народились 19 жовтня
- Народились 1930
- Уродженці Новосанжарського району
- Померли 11 грудня
- Померли 2015
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Київського університету
- Персоналії:Національний художній музей України
- Члени Національної спілки художників України
- Члени Національної спілки краєзнавців України
- Члени КПРС
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1500-річчя Києва»
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР
- Заслужені діячі мистецтв УРСР
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Випускники історико-філософського факультету Київського університету
- Українські мистецтвознавці
- Мистецтвознавці СРСР
- Українські художні критики
- Художні критики СРСР
- Члени-кореспонденти Академії архітектури України
- Українські громадські діячі
- Персоналії:Новосанжарський район
- Автори Енциклопедії сучасної України
- Померли від інсульту