Перейти до вмісту

Яновський Володимир Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яновський Володимир Костянтинович
Народився1876
Земляничне, Карасубазарський район
Помер14 листопада 1966(1966-11-14)
Країна Російська імперія
Діяльністьхудожник
ЧленствоНаціональна спілка художників України
Нагороди
заслужений діяч мистецтв УРСР

Володи́мир Костянти́нович Яно́вський (18761966) — український і радянський аквареліст, графік. Заслужений діяч мистецтв України (1957).

Зовнішні зображення
В. К. Яновський)

Життєпис

[ред. | ред. код]

Родом з с. Оргалан Білогірського району Криму.

Мистецьку неповну освіту здобув у петербурзькій школі Товариства заохочування мистецтв (1899).

У 19001927 рр. жив і працював у Ялті, з 1927 р. — в Бахчисараї. З 1940 р. — член НСХУ. Пережив окупацію Криму. У перше десятиліття після війни був членом правління Кримського Союзу Радянських художників. Викладав в художньо-промисловому технікумі та в місцевій студії образотворчого мистецтва. Був активним учасником художніх виставок у Москві, Києві, Одесі, Сімферополі, Бахчисараї.[1]

В. К. Яновський — почесний громадянин міста Бахчисарая. Художник, який прожив в Бахчисараї 41 рік, залишив улюбленому місту 97 картин, що зберігаються нині у фондах історико-культурного заповідника[2].

Помер 14 листопада 1966, у віці 90 років.

Тематичні картини й пейзажі: «Очаків у вогні» (1905), «Вид Бахчисарая» (1948), «Квітучі сади» (1957), «Руїни Успенського собору в Києво-Печерській Лаврі», «Фонтан сліз» та ін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Галерея картин "Арт-бульвар" (Севастополь): Яновський Володимир Костянтинович (рос.). Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 15 березня 2013. [Архівовано 2014-07-17 у Wayback Machine.]
  2. Газета «Кримські вісті» (23.12.2006): Сонячний художник Криму[недоступне посилання](рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]