Перейти до вмісту

Яновський Віктор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віктор Яновський
Загальна інформація
Народження1886(1886)
Смертьпісля 1932
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби19181921
Приналежність УНР
Вид ЗС Армія УНР
Війни / битвиРадянсько-українська війна
(Другий зимовий похід)
Нагороди та відзнаки
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

Ві́ктор Яно́вський (нар. 1886 — пом. після 1932) — український військовий діяч, інженер-залізничник.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Старший інспектор міністерства шляхів УНР. У 1921 році Яно́вський увійшов до складу Повстансько-партизанського штабу. у ППШ відповідав за організацію повстанських осередків на залізницях. З жовтня 1921 року Віктор Яновський — начальник цивільного управління штабу Повстанської армії генерала Юрія Тютюнника, учасник Другого Зимового походу у листопаді 1921 року у складі Волинської повстанської групи. За планами Тютюнника мав обійняти посаду міністра комунікації в новому повстанському уряді України.[1]

На еміграції у Польщі, у 1930-х роках входив до Українського Воєнно-Історичного Товариства у Варшаві[2], друкував статті на військово-історичні теми у журналах «За Державність» і «Табор». Про події Листопадового рейду залишив спогади, що були надруковані у 1932 році під назвою «За Україну, за її долю».

Подальша доля Віктора Яновського залишається невідомою.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]