Ян Гриб
Гриб Ян Янович (біл. Грыб Ян Янавіч; нар. 21 листопада 1936; Куршиновичи[1], гміна Медведичи, Барановицький повіт, Новогрудське воєводство, Польська республіка. Тепер — Куршиновичи, Ляховицький район, Берестейська область, Білорусь) — білоруський громадський діяч і письменник. Член Союзу білоруських письменників.
Ян Гриб | ||||
---|---|---|---|---|
біл. Грыб Ян Янавіч | ||||
Народився | 21 листопада 1936 (87 років) Куршиновичи, Медведичи, Барановицький повіт, Новогрудське воєводство, Польська республіка | |||
Громадянство | Білорусь | |||
Національність | білорус | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | Білоруський державний університет (Фізичний факультет БДУ) | |||
Заклад | Integral (company)d і Q100805152? | |||
Мова творів | білоруська | |||
Роки активності | 2005 — наші дні | |||
Членство | Товариство білоруської мови імені Франциска Скорини і Спілка білоруських письменників | |||
Батько | Ян Гриб | |||
| ||||
На самому початку німецько-радянської війни батька Яна Гриба було розстріляно німецькими окупантами[2]. Сім'я переїхала до села Погорільці (тепер — Несвізький район Мінської області), де Ян Гриб закінчив семирічку. Після війни поїхав на заробітки в Росію, закінчив челябінське ремісницьке училище. У 1956 — 1957 роках був курсантом, льотчиком на Далекому Сході[3].
У 1960 році приїхав у Мінськ. Закінчив фізичний факультет Білоруського державного університету. Працював у творчому об'єднанні «Інтеграл», ПТВ «Електроніка», викладачем у Мінському коледжі електроніки, займався підприємницькою діяльністю.
Після виходу на пенсію пересилився до лісної хати в Клипавшчині під Дзержинськом, яку сам побудував. Прожив у неї 15 років.
Він очолював мінську Кастричницьку раду Товариства білоруської мови з моменту його утворення.
У червні 2020 року суд Кастричницького району міста Мінська (суддя — Олена Живіца) присудив Яну Грибу штраф у розмірі 1080 білоруських рублів за агітацію кандидата в президенти Світлани Тихановської[3][4].
Друкувався в періодиці. У 2005 році видав збірку віршів «На своїй землі».
- ↑ Дзядуля з кійком, якога цягнулі некалькі амапаўцаў, расказаў, як уцёк з аўтазака. Наша Ніва. 25 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.[недоступне посилання]
- ↑ Груздзилович., Олег (23 січня 2020). «Праз Лукашэнку я з нармальнага патрыёта стаў апантаным нацыяналістам». Гісторыя Яна Грыба, сымбаля мітынгаў за незалежнасьць. Радіо «Свобода». Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 23 січня 2020.
- ↑ а б 83-гадовага паэта Яна Грыба аштрафавалі за ўдзел у пратэстах. Радіо «Свобода». 15 січня 2020. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
- ↑ Фотакор Яна Трусіла атрымала 13 сутак за сваю прафесійную дзейнасць. Новы Час. 2 листопада 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
- Профіль [Архівовано 5 квітня 2017 у Wayback Machine.] на сторінці Союзу білоруських письменників
- Друг Василя Бикова — Як змагатись з системою, коли тобі за 80 [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.]