Ян Еліассон
Ян Еліассон | |
---|---|
швед. Jan Eliasson | |
Народився | 17 вересня 1940[1] (84 роки) Гетеборг |
Країна | Швеція[2] |
Діяльність | дипломат, політик |
Alma mater | School of Business, Economics and Lawd |
Науковий ступінь | civilekonomd |
Знання мов | шведська |
Заклад | Організація Об’єднаних Націй |
Членство | Royal Swedish Academy of War Sciencesd і Royal Swedish Society of Naval Sciencesd |
Посада | міністр закордонних справ Швеції, голова Генеральної Асамблеї ООН, Under-Secretary-General for Humanitarian Affairs and Emergency Relief Coordinatord, State Secretary for Foreign Affairsd, заступник голови, ambassador of Sweden to the United Statesd і Deputy Secretary-General of the United Nationsd |
Партія | Соціал-демократична партія Швеції |
Брати, сестри | Roger Holtbackd |
У шлюбі з | Kerstin Eliassond |
Нагороди | |
IMDb | ID 1693587 |
Ян Кеннет Гленн Еліассон (швед. Jan Kenneth Glenn Eliasson; нар. 17 вересня 1940, Гетеборг, Вестра-Йоталанд, Швеція) — шведський соціал-демократичний політик, дипломат, Голова Генеральної Асамблеї ООН (2005—2006), міністр закордонних справ Швеції (2006), перший заступник Генерального секретаря ООН (2012—2016).
З 1957 по 1958 навчався в Індіані, США за програмою обміну студентами, потім в 1962 році закінчив шведську військово-морську академію. У 1965 році отримав ступінь магістра з економіки в Школі бізнесу, економіки та права Гетеборзького університету. Він також має почесний диплом Американського університету (1994), Гетеборзького університету (2001) та Уппсальского університету (2005).
Еліассон почав свою дипломатичну кар'єру в 1965 році, зі стажування в шведському міністерстві закордонних справ. З 1982 по 1983 був дипломатичним радником шведського прем'єр-міністра Улофа Пальме, а з 1983 по 1987 генеральним директором з політичних питань у міністерстві закордонних справ.
З 1980 по 1986 Еліассон брав участь у місії ООН з посередництва у ірано-іракської війни. З 1988 по 1992 займав пост постійного представника Швеції в ООН і одночасно був особистим представником Генерального секретаря ООН з питань Ірану і Іраку. В 1991 році був головою робочої групи в Генеральній Асамблеї ООН з надання надзвичайної допомоги і заступником Голови Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОР) з 1991 по 1992. У 1992 році Еліассон був призначений першим заступником Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань. Він брав участь в операціях в Сомалі, Судані, Мозамбіку і на Балканах.
З 1994 по 1999 Еліассон був статс-секретарем МЗС, потім з 2000 по 2005 послом Швеції в США. 13 червня 2005 він був одноголосно обраний Головою 60-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Він займав цю посаду з 13 вересня 2005 по 11 вересня 2006 року.
З 24 квітня по 6 жовтня 2006 року він також був міністром закордонних справ Швеції в соціал-демократичному кабінеті Йорана Перссона. Після парламентських виборів у вересні 2006 року, коли його партія програла вибори, він оголосив, що буде викладати в Уппсальський університеті.
У грудні 2006 року Генеральний секретар ООН Кофі Аннан призначив Еліассона спеціальним посланником в Дарфурі, Судан. 2 березня 2012 Генеральний секретар Пан Гі Мун призначив Яна Еліассона першим заступником Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Він приступив до виконання обов'язків першого заступника Генерального секретаря 1 липня 2012.
Ян Еліассон з сім'ї робітника. Він одружений, має трьох дітей: дочок Анну і Емілі і сина Йохана. Дружина Керстін — статс-секретар міністерства освіти. Брат Рогер Хольтбак (швед. Roger Holtback, нар. 1945) був одним з керівників концерну «Вольво».
- ↑ Davos 2014 Participant List
- ↑ LIBRIS — 2012.
- Біографія на сайті ООН [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 17 вересня
- Народились 1940
- Уродженці Гетеборга
- Працівники ООН
- Члени Соціал-демократичної партії Швеції
- Кавалери Великого хреста ордена Громадянських заслуг (Іспанія)
- Кавалери Великого золотого почесного знака на стрічці «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Нагороджені медаллю Його Величності Короля (Швеція)
- Офіцери ордена «За заслуги перед ФРН»
- Кавалери Великого хреста ордена Сокола
- Лицарі ордена Білої зірки 1 ступеня
- Кавалери Великого хреста ордена Ізабелли католички
- Кавалери Великого хреста ордена Інфанта дона Енріке
- Почесні доктори Гетеборзького університету
- Почесні доктори Уппсальського університету
- Нагороджені медаллю Ілліс кворум
- Міністри закордонних справ Швеції
- Кавалери Великої почесної зірки «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Кавалери ордена Білої зірки 1 класу
- Випускники Гетеборзького університету
- Дипломати XX століття
- Дипломати XXI століття
- Посли Швеції в США
- Постійні представники Швеції при ООН
- Голови Генеральної Асамблеї ООН