Перейти до вмісту

Ян Мельштинський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ян Мельштинський
Jan Melsztyński
ПсевдоЯн з Мельштина
Народивсябл. 1312
Помер1380 або 1381
Країна Королівство Польське
Діяльністьурядник, державний, політичний, військовий діяч
Суспільний станшляхтич
Посадасандомирський воєвода, краківський і войницький каштелян, краківський ловчий
Термін1366—1380/1381 (краківський каштелян)
НаступникДобеслав з Курозвенок
РідМельштинські
БатькоСпицімір Лелівіта
МатиСтаніслава з Богоріїв
РодичіТарновські гербу Леліва, Єлизавета Ґрановська (онука)
Брати, сестриРафал з Тарнова
У шлюбі зСофія (Офка)
ДітиСпитко з Мельштина
Ядвіга Пілецька
Герб
Герб

варіант гербу Леліва

Іоанн Лелівіта з Мельштина (Мельштинський) гербу Леліва (пол. Jan «Jaśko» z Melsztyna; бл. 1312 — 1380 або 1381) — польський шляхтич, урядник, державний, політичний, військовий діяч Польського королівства. Засновник роду Мельштинських.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився близько 1312 року.[1] Син Спиціміра Лелівіти. Мати — правдоподібно, єдина відома дружина батька Станіслава. Ян був братом Рафала з Тарнова — засновника роду Тарновських. У джерелах згадується тільки по імені та поточному уряду, який він посідав.

Політичну кар'єру розпочав, очевидно, за підтримки батька. Рідко брав участь у численних поїздках короля Казимира ІІІ. 1355 року іменем польських панів уклав будську угоду з Людовиком Угорським. У 1364 році став одним зі співзасновників Краківського університету. У 1377 році брав участь у поході під проводом короля Людовика Угорського на Литву. Був одним з дванадцяти осіб, які входили до складу реституційного суду Королівства.

Близько 1354—1356 років поділив із братом Рафалом спадок батька, за яким посів, зокрема, Мельштин з навколишніми селами, кам'яницю у Кракові. За життя набув Ксьонж, де фундував монастир ордену авгутинів. У Мельштині фундував парафіяльний костел Святого Хреста. Значно посприяв будівництву костелу святої Катерини ордену августинів у Казімежі. Сприяв будівництву костелу святої Катерини у Кракові.

Уряди (посади): сандомирський воєвода (вперше згаданий 5 лютого 1361), краківський каштелян (номінований між 6 березня і 25 квітня 1366), краківський ловчий (вперше згаданий 8 травня 1335), войницький каштелян (вперше згаданий 8 травня 1345 року).

Помер між 9 травня 1380 і 24 березня 1381 року[2] (тоді вперше краківським каштеляном згаданий Добеслав з Курозвенок).[3]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Софія (Офка). Мав, зокрема, дітей:

Очевидно, його сином був Спитек, який помер передчасно.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jan Jesko Tarnowski z Melsztyna h. Leliwa (ID: 13.135.8) [Архівовано 15 липня 2017 у Wayback Machine.].
  2. давніше Какмпер Несецький вказував, що помер 1376 року → Див.: Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — Lwów, 1728. — T. 1. — Cz. 1. — S. 105. (пол.)
  3. Wyrozumska B. Melsztyński Jan (Jasiek z Tarnowa, Melsztyna i Książa), h. Leliwa (zm. ok. 1380)… — S. 410.
  4. Wyrozumska B. Melsztyński Jan (Jasiek z Tarnowa, Melsztyna i Książa), h. Leliwa (zm. ok. 1380)… — S. 410—411.
  5. Wyrozumska B. Melsztyński Jan (Jasiek z Tarnowa, Melsztyna i Książa), h. Leliwa (zm. ok. 1380)… — S. 411.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]