Ян Сирови
Ян Сирови | |
---|---|
чеськ. Jan Syrový | |
11-й прем'єр-міністр Чехословаччини | |
2 вересня 1938 — 14 жовтня 1938 | |
Президент | Едвард Бенеш Еміл Гаха |
Попередник | Мілан Годжа |
Наступник | Рудольф Беран |
6-й Міністр національної оборони Чехословаччини | |
18 березня 1926 — 12 жовтня 1926 | |
Президент | Едвард Бенеш Еміл Гаха |
Прем'єр-міністр | Ян Черний |
11-й Міністр національної оборони Чехословаччини | |
22 вересня 1938 — 15 березня 1939 | |
Президент | Томаш Гарріг Масарик |
Прем'єр-міністр | Ян Сирови Рудольф Беран |
1-й міністр національної оборони Протекторату Богемії та Моравії | |
16 березня 1939 — 27 квітня 1939 | |
Президент | Еміл Гаха |
Прем'єр-міністр | Рудольф Беран |
Народився | 24 січня 1888[1][2][…] Тршебич, Тршебич[1][3][4] |
Помер | 17 жовтня 1970[1][2][…] (82 роки) Прага, Чехословаччина[1][3][4] |
Похований | Ольшанський цвинтар |
Відомий як | політик, військовослужбовець |
Країна | Долитавщина і Чехословаччина |
Національність | чех |
Політична партія | незалежний політик |
Звання | генерал армії |
Нагороди | |
Підпис | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Ян Сирови (чеськ. Jan Syrový; 24 січня 1888, Тршебич, Австро-Угорщина[5] — 17 жовтня 1970, Прага, Чехословаччина) — чеський військовий, політичний та державний діяч, прем'єр-міністр Чехословаччини під час Мюнхенської угоди (з 2 вересня до 14 жовтня 1938 року).
Ян Сирови народився 24 січня 1888 року в місті Тршебичі у сім'ї Яна та Анни Сирових[6].
Закінчив початкову школу в Тршебичі, середню школу в Брно. Після школи вступив у Чеський технічний університет в Брно[6], який закінчив у 1906 році[7]. Був активним учасником товариства «Сокіл» у Брно. Був призваний, після закінчення університету, на військову службу до австро-угорської армії.
У 1911 році Сирови їде працювати в будівельну компанію у Варшаву[6]. Коли спалахнула Перша світова війна Ян Сирови працював у Варшаві, і пішов добровольцем у російську армію. Пройшов шлях від солдата до офіцера. 2 липня 1917 року в складі Чехословацької стрілецької бригади, під час Зборівської битви, був важко поранений під час артилерійської підготовки (втратив праве око).[8]
Уже в генеральській посаді прийняв командування Чехословацькими легіонами. Здійснював загальне керівництво чехословацьким корпусом у період повстання проти більшовиків. Згодом видав Політичному центру (уряд, який діяв у Іркутську в листопаді 1919 — січні 1920 року) адмірала Олександра Колчака.
У червні 1920 року Ян Сирови повернувся до Чехословаччини. був призначений заступником начальником генштабу в січні 1924 року, а 1 січня 1925 року — начальником генштабу. У 1927 року присвоєно звання генерал армії.
1933 року Ян Сирови призначений генеральним інспектором збройних сил Чехословаччини.
З 16 березня до 27 квітня 1939 року був міністром національної оборони Протекторату Богемії та Моравії.
Після відставки уряду Мілана Годжі, 22 вересня 1938 року був призначений прем'єр-міністром та міністром національної оборони Чехословаччини. Після прийняття Бенешем умов Мюнхенської угоди віддав наказ не оборонятися проти наступаючого вермахту[9].
5 жовтня Едвард Бенеш подає у відставку, і Ян Сирови тимчасово виконує обов'язки президента до 30 листопада, до обрання Еміля Гаха. 1 грудня 1938 року Рудольф Беран змінює його на посаді прем'єр-міністра, але на посаді міністра національної оборони він залишається до 15 березня 1939 року.
Після захоплення Чехії пішов з політики та дотримувався нейтралітету. 14 травня 1945 року було заарештовано та звинувачено у співпраці з окупантами. У 1947 році Національний суд визнав його винним і засудив до двадцяти років позбавлення волі. Ян Сирови був звільнений за амністією у 1960 році.
Помер Ян Сирови 17 жовтня 1970 року в Празі.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Matriční záznam o narození a křtu [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.](чес.)
- ↑ а б в Zejda, Radovan (2000). Osobnosti Třebíčska. Akcent. с. 177. ISBN 80-7268-104-4.
{{cite book}}
: Вказано більш, ніж один|сторінки=
та|сторінка=
(довідка)(чес.) - ↑ Vojenské osobnosti předválečné armády - Armádní generál Jan Syrový. armada.vojenstvi.cz. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 10 серпня 2019.(чес.)
- ↑ PRECLÍK, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 str., first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná-Mizerov, CZ) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (with the association Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, pp.17 - 25, 33 - 45, 70 – 96, 100- 140, 159 – 184, 187 - 199
- ↑ Syrový: Mnichov? Horší než smrt. 5 plus 2 (Praha, pátek 21. září 2018). 2018.(чес.)
- Життєпис Ян Сирови [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Armada.vojenstvi.cz» (чес.)
Це незавершена стаття про політичного діяча Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 24 січня
- Народились 1888
- Уродженці Тршебича
- Померли 17 жовтня
- Померли 1970
- Померли в Празі
- Поховані на Ольшанському цвинтарі
- Кавалери ордена Святого Георгія 4 ступеня
- Кавалери ордена Святого Володимира 4 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 3 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 4 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»
- Кавалери Воєнного хреста 1914—1918
- Кавалери ордена Зірки Карагеоргія
- Кавалери ордена Святого Савви
- Великі офіцери ордена Корони Румунії
- Великі офіцери ордена Почесного легіону
- Лицарі-Командори ордена Лазні
- Кавалери ордена Священного скарбу
- Кавалери Великого хреста ордена Зірки Румунії
- Великі офіцери ордена Корони
- Кавалери Командорського хреста із зіркою ордена Відродження Польщі
- Великі командори ордена Хреста Витязя
- Кавалери Великого хреста ордена Фенікса (Греція)
- Великі офіцери ордена Корони Італії
- Кавалери Великої стрічки ордена Слави (Туніс)
- Кавалери бельгійського Воєнного хреста
- Кавалери чехословацького Воєнного хреста 1939
- Кавалери відзнаки ордена Святого Георгія
- Кавалери ордена Святого Станіслава (Російська імперія)
- Прем'єр-міністри Чехії
- Прем'єр-міністри Чехословаччини
- Засуджені