Ярема Олександр Богданович
Олександр Богданович Ярема | |
---|---|
Народження | 12 жовтня 1948 (76 років) |
Діяльність | архітектор |
Нагороди | |
Сайт | wikiyarema.org.ua |
Ярема Олександр Богданович у Вікісховищі |
Олександр Богданович Ярема (нар. 12 жовтня 1948, с. Полоничі Буський район, нині Золочівського району, Львівської області) — львівський архітектор, Заслужений архітектор України, Народний архітектор України.
Народився 12 жовтня 1948 року у селі Полоничі Буського району (нині Золочівського району), Львівської області.
У 1972 році закінчив Львівський політехнічний інститут. Спеціальність — архітектор.
Здійснював комплексні проєкти реконструкції центральних площ у містах Західної України, створення пішохідних зон, на його рахунку проєкти реставрації, реконструкції та відновлення пам'яток національної спадщини України.
Також працює в жанрі графіки та живопису[1].
З 2008 по 2017 обіймав посаду голови Львівської спілки архітекторів Національної Спілки Архітекторів України.
- Віце-президент Національної спілки архітекторів України (НСАУ) у 2010—2018 роках;
- Голова Львівської обласної організації НСАУ у 2008—2017 роках[2][3];
- Член Правління та член ревізійної комісії ЛОО НСАУ;
- Член Правління Ліги творчої інтелігенції Львівщини;
- Член Національної спілки журналістів України;
- Член правління суспільно-культурного товариства «Надсяння»;
- Член містобудівної ради при департаменті містобудування і архітектури Львівської ЛОДА.
- орден «За вірність» ім. В. Стуса (посвідчення № 128 згідно розпорядження ЛОІППО «Меморіал» № 83 від 26.04.2001 року);
- почесна відзнака Львівської обласної ради «XXX років Незалежності України» № 321;
- лауреат обласної премії у галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури в номінації «Архітектура імені Івана Левинського» за 2014 рік;
- учасник Конкурсу «DOM 2014» у м. Любліні (Польща) в складі творчого колективу;
- представлений проєкт «Бізнес-центр „RIUS“» (2-ге місце);
- грамота Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Святослава від 10.05.2012 ПГ 12/073;
- подяка Ігоря Архиєпископа і Митрополита Львівського УГКЦ від 18.08.2016 АВ 16/627;
- благословенні грамоти Єпископа Макарія УАПЦ за 1998, 2012, 2016, 2018, 2020 років;
- грамота-благословіння Єпископа Жовківсько-Сокальського Михаїла Колтуна.
- подяка Голови ЛОДА п. О. Синютки (2017 рік);
- почесна Грамота Голови ЛОДА п. М. Мальського (2019 рік);
- грамоти і дипломи Національної Спілки архітекторів України за 2008, 2013, 2016, 2018, 2022 роки;
- почесна Грамота Харківської обласної організації НСАУ від 26.06.2012 року;
- почесні Грамоти від суспільно-культурного товариства «Надсяння» за 2009, 2018 роки.
- Пам'ятник Тарасу Шевченку у місті Броди (1993; співавтор — скульптор Богдан Романець)[4];
- Пам'ятник Тарасу Шевченку у селі Демня[5];
- Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці на вулиці Білогорща у Львові;
- Пам'ятний знак депортованим українцям;
- Пам'ятник Юрію Змієборцю (Охоронцям української державності)[6] на площі Генерала Григоренка у Львові (1999; співавтори — скульптори Андрій та Володимир Сухорські; конструктори З. Бліхарський та Б. Ониськів; відлитий на ЛЕКСФ)[7]
- Пам'ятник Блаженному священномученику Омеляну Ковчу у місті Перемишляни, виготовлений з бронзи та 2,5 метри у висоті (2012; співавтори — скульптор Володимир Одрехівський та архітектори Олександр Лібич, Денис Белюх і Олександр Матушков)[8];
- Гробівець Івана Самотоса та його родини на Личаківському цвинтарі у Львові (2016)[9].
- 2005 — «Спорудження церков під пильний нагляд», стаття блог О. Яреми.[10]
- 2019 — «Оптимізм і песимізм: буття і архітектура»[11]
- 2020 — «Якщо не будемо зберігати традиції, ми просто зникнемо»[12]
- 2022 — «Ярослав Новаківський: минуле і сьогодення»[13]
- 2022 — «Підсилення нашої боротьби з ворогом»[14]
- 2022 — «Українська народна казка надихає на перемогу»[15]
-
Церква Петра і Павла УГКЦ у Рясному (Львів)
-
Меморіал на честь захисників Карпатської України
-
Пам'ятник Т. Г. Шевченку на площі Ринок у Бродах
-
Пам'ятник Юрію Змієборцю (Охоронцям української державності) у Львові
-
Гробівець Івана Самотоса та його родини на Личаківському цвинтарі у Львові
- ↑ Ярема Олександр Богданович
- ↑ Голова Львівської обласної організації НСАУ з 2008 по 2018 рр.
- ↑ Голови правління Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України: (попередні назви: Львівське відділення Спілки архітекторів УРСР, Львівська організація Спілки архітекторів України).
- ↑ Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. brodyhistory.org.ua. Історична спадщина Бродів. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Євгенія Пласконь (5 жовтня 2020). «Маленький Личаків»: музей кам'яних скульптур просто неба за 35 км від Львова, — фото, відео. 032.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Пам'ятник міліціонерам. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2 квітня 2023.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 674. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ В Перемишлянах на Львівщині освятили пам'ятник блаженному Омеляну Ковчу. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 11 травня 2012. Архів оригіналу за 21 лютого 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Роксолана Загайська. Вітер в долонях: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 284. — ISBN 978-617-629-367-5.
- ↑ Оксана Левицька (1 липня 2005). Олександр Ярема: «Спорудження церков потребує пильного нагляду». portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Процитовано 12 жовтня 2024.
- ↑ Блог Олександра Яреми. Оптимізм і песимізм: буття, архітектурна діяльність. leopolis.news. Портал новин «Leopolis.news». 5 травня 2020. Процитовано 12 жовтня 2024.
- ↑ Блог Олександра Яреми. Якщо не будемо зберігати традиції, ми просто зникнемо. leopolis.news. Портал новин «Leopolis.news». 30 квітня 2020. Процитовано 12 жовтня 2024.
- ↑ Олександр Ярема. Ярослав Новаківський: минуле і сьогодення // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Архітектура». — 2022. — № 1 (7). — С. 184-192.
- ↑ Олесь Ярема (24 червня 2022). Підсилення нашої боротьби з ворогом. surma.com.ua. Сурма. Процитовано 12 жовтня 2024.
- ↑ Олесь Ярема (30 червня 2022). Українська народна казка надихає на перемогу. surma.com.ua. Сурма. Процитовано 12 жовтня 2024.
- Заслужений архітектор України
- Відомі випускники кафедри містобудування
- Список членів Львівської обласної організації НСАУ
- Про нагородження Почесними відзнаками Львівської обласної ради «30 років незалежності України»