Вулиця Білогорща
| Вулиця Білогорща Львів | |
|---|---|
.jpg) Меморіальний музей Романа Шухевича (вул. Білогорща, 76) | |
| Місцевість | Білогорща |
| Район | Залізничний |
| Назва на честь | місцевості |
| Колишні назви | |
| Новоповітряна | |
| радянського періоду (українською) | Новоповітряна |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2300 м |
| Координати початку | 49°50′39.2″ пн. ш. 23°57′30.7″ сх. д. / 49.84422° пн. ш. 23.95853° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′45.6″ пн. ш. 23°55′44.6″ сх. д. / 49.84600° пн. ш. 23.92906° сх. д. |
| поштові індекси | 79052[1] |
| Транспорт | |
| Маршрутні таксі | № 34[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «Вулиця Білогорща», «Вулиця Лаврівського», «Білогорща»[2] |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—152[3] |
| Пам'ятники | Романові Шухевичу |
| Храми | храм Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, церква Різдва Пресвятої Богородиці |
| Заклади культури | Меморіальний музей Романа Шухевича[4], Міський народний дім «Білогорща»[5] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 52 (вул. Низинна, 5)[1] |
| Забудова | одноповерховий конструктивізм 1930—1960-х років, одноповерхова садибна забудова, нові індивідуальні забудови[6] |
| Парки | «Білогорща» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7511172 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Білогорща у Вікісховищі | |
Вулиця Білого́рща — вулиця у Залізничному районі міста Львова[7][8], місцевість Білогорща. Сполучає вулиці Роксоляни та Лаврівського. Прилучаються вулиці Гайовської, Стадників та Іванюти[9].
Вулиця утворилася в межах колишнього передміського села Білогорща та була його центральною вулицею тривалий час[10]. До початку XX століття село перебувало у власності ґміни міста Львова. На східній частині земель громади села у XIX столітті було утворено поселення Левандівка, яке 11 квітня 1930 року було включене до меж Львова. Після закінчення другої світової війни вже село Білогорща підпорядковується спочатку Брюховицькому, згодом — в Івано-Франківському, а ще через певний час — до Яворівського району. Остаточно село включене до складу Львова у 1978 році та виділено в окрему вулицю. Від 1984 року — вулиця Новоповітряна, через те, що була продовженням вулиці Повітряної). Сучасна назва — вулиця Білогорща, від 1992 року[11].
Забудова вулиці: одноповерховий конструктивізм 1930—1960-х років, одноповерхова садибна забудова, нові індивідуальні забудови[6].
№ 21 — колишній римо-католицький костел збудований у 1910—1919 роках у стилі «провінційної неоготики» з високою шпилястою вежею над входом. Освячений у 1919 році на честь святого Антонія, а 1937 року він став парафіяльним храмом Білогорщі. По закінченню другої світової війни більшість римокатоликів виїхала до Польщі, натомість до села прибули переселенці із Закерзоння. Костел закрили і лише у 1990-х роках проведено ґрунтовну реконструкцію храму, добудовано бані та передано святиню православній громаді Білогорщі. Тоді ж церкву було освячено на честь Різдва Пресвятої Богородиці[12]. Нині церква Різдва Пресвятої Богородиці належить ПЦУ.
№ 23 — одноповерховий будинок садибного типу. Нині міститься міський народний дім «Білогорща»[5].
№ 65 — храм Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (УГКЦ), збудований за проєктом архітектора Олександра Яреми у 2000-х роках біля каплиці, в якій від 1990-х років й до часу побудови храму відбувалися Літургії греко-католицької громади Білогорщі. 24 серпня 2016 року Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський освятив храм[5]. Адміністратор храму о. Зеновій Боднар.
№ 76а — меморіальний музей Романа Шухевича, відкритий 23 жовтня 2001 року у колишній садибі Ганни Конюшек, де 5 березня 1950 року загинув генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА Роман Шухевич при викритті криївки підрозділами МДБ[4]. На будинку встановлено меморіальну таблицю, а навпроти нього встановлено погруддя Романові Шухевичу [12][13], яке 5 березня 2009 року було урочисто відкрите (автори — скульптор Ярослав Скакун, архітектор Володимир Сачко)[14]. 1 січня 2024 року будівлю музею та частину експонатів було знищено внаслідок ракетного удару по Львівщині, завданого Збройними силами Росії[15][16].
-
-
Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці -
Скульптура Ісусу Христу -
Погруддя Романові Шухевичу
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ а б Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 24 червня 2023.
- ↑ а б Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича. lhm.lviv.ua. Львівський історичний музей. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ а б в 10 фактів про мікрорайон Білогорща, — ФОТО. 032.ua. 6 серпня 2018. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 394.
- ↑ Список вулиць Залізничного району м. Львова. zl.lv.court.gov.ua. Залізничний районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 12 жовтня 2024.
- ↑ Павло Жежнич. Список вулиць Львова (Б). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 12 жовтня 2024.
- ↑ Вулиця Білогорща. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 578.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 9.
- ↑ а б Краківське передмістя, 2011, с. 228.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 577.
- ↑ Андрій Яремко (5 березня 2009). На місці загибелі Романа Шухевича відкрили пам’ятник генерал-хорунжому УПА. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
- ↑ Катерина Яковленко (1 січня 2024). Музей Романа Шухевича на Львівщині повністю знищений від пожежі, що здійнялася через падіння безпілотника. suspilne.media. Національна суспільна телерадіокомпанія України. Архів оригіналу за 1 січня 2024. Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ Музей Шухевича у Львові згорів — Садовий. ukrinform.ua. Укрінформ. 1 січня 2024. Архів оригіналу за 2 січня 2024. Процитовано 1 січня 2024.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Левандівка // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 394. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 9, 87. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 577—578. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 227—228. — 1000 прим. — ISBN 978-966-7022-93-8.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Білогорща. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.