Ярославичі (Тернопільський район)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
село Ярославичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Зборівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040170520026325 |
Основні дані | |
Засноване | 1442 |
Населення | 246 |
Територія | 1.380 км² |
Густота населення | 178.26 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47223 |
Телефонний код | +380 3540 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°44′31″ пн. ш. 25°10′0″ сх. д. / 49.74194° пн. ш. 25.16667° сх. д. |
Водойми | Стрипа |
Відстань до районного центру |
12 км |
Найближча залізнична станція | Млинівці |
Відстань до залізничної станції |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24 |
Карта | |
Мапа | |
Яросла́вичі (Jarosłavyči) — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на заході району. До 2016 - адміністративний центр сільської ради, якій було підпорядковане с. Монилівка.
Населення — 244 особи (2007). Село має 8 вулиць, а саме: «Центральна», «Кут», «Зелена», «Бічна», «Горбовиця», «Заріка», «Сонячна».
Перша писемна згадка — 1442 року. Перекази свідчать, що село взяло назву від княжих нащадків Ярославичів. Документ 1469 року вказує на збір мита в селі Ярославичі Яном Словінкою — польським «паном» з Поморян.[1] 1598 року Ярославичі серед сіл «Золочівського ключа» маєтностей перейшли з рук панів Черенковських у власність Марка Собєського — діда короля Яна III.
1766 року село мало церкву збудовану з дерева. Після скасування панщини в Австрійській імперії 1848 року в селі 1861 року за кошти громадян збудовано «фігуру», яку освятив о. Андрій Гуніковський. В 1880 році було проведено перепис села, тут мешкав 651 житель у громаді й 59 — у панському дворі. 1866 року була заснована статутова школа яку відвідували 59 дітей. Викладова мова була українська, а першим вчителем — поляк, на прізвище Маліч.
У 1893 році Ярославичах спалахнула епідемія холери, забрала майже третину мешканців. Епідемія виникла в Бродах і розійшлася майже по всій Галичині. 1909 року місцева парафія нараховувала 690 греко-католиків 16 римо-католиків і 35 юдеїв, а завідував нею о. Іоан Олексевич. В школі навчалося 120 дітей.
У Ярославичах під час Першої світової війни відбувся бій кінноти австрійського Золочівського полку уланів і російської 12-ї дивізії, втрати — 969 (Австрія) та 164 (Росія).[2] На території села діяли «Просвіта» та інші товариства, кооперативу.
30 червня 1941 року село відзначилося масовими зібраннями з нагоди Акту проголошення Української Держави у Львові.[3]
У 1946 році в селі створено колгосп «Зоря Перемоги». Першим головою був Лука Антонів.
У селі 1968 року споруджено пам'ятник воїнам, що загинули у Другій світовій війні, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Наприкінці 1980-х тут створено сільський хор під керівництвом Мирослава Довганя, який відкривав усі символічні могили на Зборівщині.
У 1987 році створено колгосп «Відродження». Господарство спеціалізувалося на вирощенні зернових культур та цукрового буряка. Тут утримували 750 голів худоби, 200 голів овець і 100 свиней.
Протягом 1990-х село газифіковано і проведено водогін.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[5].
- церква Пресвятої Трійці (УГКЦ)
- Володимир Рак — банкір який певний час очолював Асоціацію українських банків у США. 1944 року пішов добровольцем в УПА й опинився у США.
- Володимир Іванович Костюк — кандидат технічних наук, директор Зборівського технічного коледжу ім Пулюя.
- Зіновій Васильович Мельник — кандидат наук, проживає в м. Київ.
- Володимир Іванович Цуп — кандидат сільськогосподарських наук, проживає в Тернополі.
- Михайло Миколайович Версюк — священник, проживає в Зборові.
- Омелян Михайлович Драпінський — священник проживає в Тернополі.
- Володимир Семенович Копець — письменник («Моя пісня — молитва»).
- Костюк Богдан Іванович — письменник, народився в селі Ярославичі в сім'ї селянина. Через політичні погляди весь час перебував під наглядом КГБ. Автор численних літературних та педагогічних статей кінорецензій, багатьох новел та оповідань які друкуються в районних обласних газетах, альманахах і журналах. Член літературної спілки «Поділля». Біль пам'яті — перша прозова книжка присвячена патріотам України — повстанцям УПА.
Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.
- ↑ Підтвердна грамота львівських земських суддів рішення королівського суду про заборону Свинці Іванові збирати мито в селах Жабинь та Ярославичі. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2011. Процитовано 15 квітня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Р. Матейко. Акт відновлення Української Держави // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 31–32
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Уніят В. Ярославичі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 693. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Коропецька У., Уніят В. Ярославичі // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 406. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Jarosławice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 459. (пол.)
- Володимир Цуп. Ярославичі. З глибини віків і пам'яті людської. — Тернопіль : «ART поліграф», 2019. — 325 с.