Координати: 50°32′36″ пн. ш. 27°27′58″ сх. д. / 50.54333° пн. ш. 27.46611° сх. д. / 50.54333; 27.46611

Ярунь (Звягельський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Я́рунь
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Ярунська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080230010039746
Основні дані
Засноване 1540
Перша згадка 1540 (484 роки)
Населення 3478 осіб (2016)
Площа 6,543 км²
Густота населення 457,74 осіб/км²
Поштовий індекс 11762
Телефонний код +380 4141
Географічні дані
Географічні координати 50°32′36″ пн. ш. 27°27′58″ сх. д. / 50.54333° пн. ш. 27.46611° сх. д. / 50.54333; 27.46611
Середня висота
над рівнем моря
214 м
Водойми р. Церем, Жолбнянка, Кошелівка
Місцева влада
Адреса ради 11762, Житомирська обл., Звягельський р-н, с. Ярунь, вул. Миру, 13
Карта
Я́рунь. Карта розташування: Україна
Я́рунь
Я́рунь
Я́рунь. Карта розташування: Житомирська область
Я́рунь
Я́рунь
Мапа
Мапа

CMNS: Ярунь у Вікісховищі

Я́рунь — село в Україні, адміністративний центр Ярунської сільської громади Звягельського району Житомирської області. Населення становить 3478 осіб (2016).

У селі розташований технікум землевпорядкування Поліського національного університету (м. Житомир). На південний захід від села розташований Туганівський заказник.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення СРСР 1939 року кількість населення становила 1 961 особу, з них українців — 1 422, росіян — 108, німців — 6, євреїв — 386, поляків — 13, інших — 26[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Походження назви села достовірно не встановлено. Одна із версій така: оскільки русла річок, які протікають через село, глибокі, схожі на яри, то це і породило назву населеного пункту.

Проте у древніх актах Ярунь мав назву «Ярунское имение», ця обставина дозволяє припустити, що воно було засноване досі невідомим для нас Ярунем.

Ім'я Ярун мав київський боярин, брат Констянтина Васильовича, який загинув у битві з половцями у 1170 році.

Головний провід над військом якоїсь округи у княжі часи мав тисяцький — організатор місцевого ополчення. Історія пам'ятає перемиського тисяцького Яруна (1213 р.) та київського тисяцького Давида Яруновича, «який з боярами гнав за половцями, та їх розбили».

У XIII столітті, після навали Батия, частина сіл та містечок при річці Случ уклали угоду з татарами. А. Поліщук у газеті «Лесин край» (№ 54, 1997) пише, що йому жителі села розповідали, що в давнину, ще за татар, селом володів якийсь татарський старшина, і можливо, що якийсь Ярун, котрий перебував на татарській службі, в ту пору володів селом, названим пізніше його іменем.

Час зберіг переказ про те, що село заснував воєвода Ярун. Найраніше воєводи, як управителі окремих територіальних одиниць, з'являються у Руському воєводстві (1432); Подільському воєводстві (перша згадка у 1435 pоці).

В Удмуртії (Росія) одне із сіл носить назву Ярунь. Можливо, воно отримало назву від колишніх переселенців чи депортованих краян.

Археологічні матеріали свідчать, що територія краю була заселена вже у добу пізнього палеоліту (близько 15 тис. років тому).

В урочищі Пасіка, на горбах якого у минувшині росли ліси і в якому петляє між високими берегами річка Церем, довжина якої становить 58 км, та і на теренах Яруня, знаходили кам'яні сокири, ножі, молотки.

Місцевість Ярунщини була багата на поклади граніту, торфу, піску, а ліси, багаті на звірину, приваблювали мисливців, луки і річки — пастуші племена, а родючі землі — землеробів, про що свідчать поховання IV—III століть до н. е. в урочищі Пасіка.

29 червня 1960 року Ярунь об'єднана з селами Малим Молодьківим та Юрківщиною.

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

У селі знаходиться пам'ятник українській письменниці Лесі Українці, який встановлено у 2008 році біля технікуму землевпорядкування Державного агроекологічного університету. Раніше на цьому місці був пам'ятник Володимиру Леніну, який перед тим у листопаді 2007 року було демонтовано[2].

Відомі особи

[ред. | ред. код]
  • Бойко Володимир Степанович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Дідух Леонід Дмитрович — вчений в галузі фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
  • Пелех Юрій Володимирович — вчений, засновник і розробник нового напряму педагогічної науки — аксіопедагогіка, доктор педагогічних наук, професор.
  • Стецюк Яків Нестерович — письменник родом з Яруня; з 1945 працював у Львові.
  • Мамайчук Іван Федорович — композитор, педагог, заслужений працівник культури, певний час працював у Яруні.
  • Сергій Ярунський (Степанюк Сергій Анатолійович) — композитор, диригент, філософ. З 1991 року живе і працює у Києві.
  • Софія Рокоссовська — дослідниця етнографії села Юрківщина кінця XIX — початку XX століть

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 14 березня 2023.
  2. Новоград-Волинський відзвітував про демонтаж пам'ятників Леніну в районі. Журнал Житомира. 26 вересня 2008. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 5 серпня 2013.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]