Яценко Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яценко.
Яценко Михайло Іванович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження15 вересня 1991(1991-09-15)
Топори, Ружинський район, Житомирська область, Україна
Смерть13 серпня 2022(2022-08-13) (30 років)
Білогірка, Великоолександрівська селищна громада, Бериславський район, Херсонська область, Україна
ПохованняВійськове кладовище № 2
Alma MaterДержавний університет «Житомирська політехніка» і Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ ДШВ
Формування
 46 ОАеМБр
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)

Яценко Михайло Іванович (15 вересня 1991, с. Топори — 13 серпня 2022, поблизу нп Білогірка, Херсонська обл.) — лейтенант ЗСУ, заступник командира роти. Загинув у ході російського вторгнення 2022 р.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 15 вересня 1991 року в с. Топори, Ружинського району Житомирської області. У 2007 році закінчив 9 класів Топорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. З 2007 року по 2010 рік навчався у Житомирському агротехнічному коледжі. З 2010 року по 2012 рік навчався у Житомирському державному технологічному університеті (факультет економіки та менеджменту, здобув освітній ступінь бакалавра за спеціальністю «Економіка підприємства»)[1] та в Житомирському військовому інституті імені С. П. Корольова. У 2012—2014 роках працював у різних організаціях м. Житомир. З кінця 2014 року по 2017 рік займався вантажоперевезеннями по території України. З початку 2018 року по 2021 рік працював за кордоном. З 2021 року працював та проживав у м. Житомир.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення пішов добровольцем на захист державного суверенітету. Служив у 46 окремій аеромобільній бригаді (2 батальйон, 4 рота). Воював на Київщині та Херсонщині.

13 серпня 2022 року загинув поблизу населеного пункту Білогірка, Херсонської області, в результаті танкового обстрілу. Похований 22 серпня на Смолянському військовому цвинтарі.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (25 жовтня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2]
  • Нагрудний знак «За військову доблесть». Наказ Міністра Оборони України № 174 від 25.03.2022 р.- за успішні бойові дії на Київщині, особисто проявлену мужність та героїзм у звільненні Макарова.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Олена, Денисюк (22 серпня 2022). Загинув випускник Житомирської політехніки Михайло Яценко. Новини Житомирської політехніки (укр.). Процитовано 17 червня 2024.
  2. ↑ Указ президента України №735/2022 Про відзначення державними нагородами України. 25 жовтня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яценко_Михайло_Іванович&oldid=42832785