Ящурка монгольська
Ящурка монгольська | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Плазуни (Reptilia) |
Ряд: | Лускаті (Squamata) |
Родина: | Ящіркові (Lacertidae) |
Рід: | Ящурка (Eremias) |
Вид: | E. argus
|
Біноміальна назва | |
Eremias argus Peters, 1869
|
Я́щурка монго́льська (Eremias argus) — вид ящірок родини ящіркових (Lacertidae). Поширений переважно в Південно-Східній Азії. Мешканець аридних передгірських та гірських ландшафтів. Описано 2 підвиди.
Довжина тулуба сягає 6,6 см, хвіст у 1,5 рази довше. Надочноямкові щитки не відокремлені від лобового і лоботім'яного. Підочний щиток не торкається краю рота. Лобоносових щитків не менше двох. Навколо середини тулуба 41–71 лусочка. Луска зверху хвоста з нечіткими реберцями, навколо 9–10 її ряду є 20–31 лусочка. Стегнових пір 7–14.
Колір шкіри на спині сірувато-оливковий або сірий з буруватим відтінком. На спині розташовується до 10 поздовжніх рядків білих у чорній оторочці округлих плям або ж рядків подовжених світлих цяток й рисок, поділених темними плямами. Верхня сторона лап у плямах. Нижня сторона біла або жовтувата.
Ареал охоплює південну частину Бурятії і південний захід Читинської області Росії, Монголію, Китай та західну частину Корейського півострова[1].
Полюбляє порослі розріджені чагарником кам'янисті схили пагорбів, хвойні ліси, ділянки злакового степу. Як хованку використовує нори гризунів, зокрема пискух і ховрахів, простори під каменями і тріщини у ґрунті. Самі нір не риють.
Це яйцекладна ящірка. Парування відбувається з кінця квітня до середини червня. У кладці 2–6 яйця. Молоді ящурки довжиною 1,7–1,9 см починають з'являтися наприкінці липня — на початку серпня.
Станом на 2024 рік описано 2 підвиди[2]:
- Eremias argus argus;
- Eremias argus barbouri.
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 94). — ISBN 5-98092-007-2
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 170—171, 363)