Галеніт
| Галеніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Gn[2] |
| Хімічна формула | PbS |
| Клас мінералу | сульфіди |
| Підклас | сульфід свинцю |
| Nickel-Strunz 10 | 2.CD.10[3] |
| Dana 8 | 2.8.1.1 |
| Група | галеніту |
| Ідентифікація | |
| Колір | свинцевосірий |
| Форма кристалів | куб, октаедр |
| Сингонія | кубічна сингонія |
| Вид симетрії | гексаоктаедричний вид |
| Спайність | досконала по кубу (100) |
| Злам | плоский, плоскораковистий |
| Твердість | 2-3 |
| Блиск | металічний |
| Прозорість | непрозорий |
| Колір риси | сірувато-чорна |
| Густина | 7,4-7,6 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | свинцеві руди (давньогрецька мова)[4] |
 Галеніт у Вікісховищі | |
Галеніт (від лат. galena — свинцева руда, Пліній Старший, близько 23-79 рр. н. е.) — сірий, крихкий з металевим блиском важкий мінерал, з класу сульфідів і сульфосолей. Хімічна формула PbS. Основна руда для отримання свинцю. Часто зустрічається у вигляді зернистих мас, або кубічних кристалів. Присутній головним чином у гідротермальних родовищах і як заміщення руди у вапнякових/доломітових гірських породах.
Синонім — свинцевий блиск.
Латинський термін «Галена» для позначення мінералу застосований ще римським ученим Плінієм Старшим (прибл. 23-79 рр. н.е.). Використання гірничого терміну „Glanz“ ("глянець", "блиск") для позначення свинцевої руди було задокументовано з 16 століття, але пізніше стало загальним збірним терміном для всіх блискучих сульфідних руд («мідний блиск», «срібний блиск»). Авраам Ґотлоб Вернер (1749–1817) ввів термін «свинцевий блиск», щоб розрізнити їх. Термін «галеніт» увійшов у науковий обіг з 1850 року.
Галеніт є одним із найстаріших рудних мінералів у історії гірництва. Найдавніші відомі знахідки свинцю походять із поселення кам'яної доби Чатал-Гьоюк, приблизно з 5500 до 4800 років до нашої ери. Свинець був відомий також у Стародавній Греції. Однак родовище Pb-Ag Лавріон в основному використовувалися для видобутку срібла, тоді як побічний свинець переважно викидали.
Мінерал класу сульфідів, PbS. Хімічний склад: Pb — 86,1 %, S — 13,4 %. Домішки: часто має Ag, Cu, Zn; інколи Se, Bi, Sb, Sn, Fe, Cd та ін. елементів, більшість з яких наявна внаслідок мікроскопічних включень сторонніх мінералів.
Склад і властивості галеніту змінюються від сірчистого різновиду PbS до селенистого Pb(S, Se).
Розрізняють:
- ґаленіт-клаусталіт (та саме, що ґаленіт);
- ґаленіт мідистий (суміш ґаленіту з халькозином);
- ґаленіт селенистий (різновид ґаленіту — сульфід-селенід свинцю Pb (S, Se), який містить 0,5-1,3 % Se, рідкісний).
Сингонія кубічна. Гексаоктаедричний вид симетрії. Структура галеніту належить до типу NaCl-PbS-MgO. Основою її є кубічна гранецентрована ґратка, в якій іони розміщені у вершинах куба і в центрі кожної грані.
Галеніт зустрічається у вигляді зернистих і суцільних скупчень, а також вкраплеників і друз. Кристали мають кубічний і кубооктаедричний, рідше октаедричний габітус. Головні форми {100}, {111}, рідше {110}. Поява октаедричних граней на кубічних кристалах геленіту пояснюється селективною адсорбцією атомів срібла у вигляді аргентиту Ag2S. Розвинені двійники проростання і зростання по (111). Часто двійникування виникає при пластичних деформаціях, внаслідок чого на гранях куба з'являється штрихуватість. Відмічені епітаксійні зростання галеніту з арсенопіритом, тетраедритом, самородним золотом і бурнонітом.
Колір свинцево-сірий. Риска — сірувато-чорна. Спайність — досконала по кубу (100). Блиск металічний. Непрозорий. Густина 7,4-7,6. Твердість 2-3. Злом плоский, напівраковистий, у щільних масах плоскораковистий. Крихкий. Має слабку електропровідність і детекторні властивості.
Переважна більшість родовищ галеніту утворилася гідротермальним шляхом, головним чином при середніх температурах. Знаходиться в гідротермальних жилах разом з іншими сульфідами. Галеніт зустрічається тут у тісному парагенезисі з цинковою обманкою, а також разом з халькопіритом, бляклими рудами, арсенопіритом, піритом. У контактово-метасоматичних родовищах асоціює зі сфалеритом, піритом, піротином та ін. Великі родовища галеніту відомі в США — штати Міссурі, Колорадо, у Канаді (родовище Сулліван), в Австралії. Добрі кристали галеніту характерні для свинцево-срібних жил Фрейберга. У Росії великі родовища галеніту є на Алтаї та Забайкаллі. В Україні галеніт зустрічається у Закарпатті в районах Берегового і Вишкова, в Нагольному кряжі у Донбасі, на Українському щиті.
Галеніт — найважливіша руда свинцю, а також руда срібла. Звичайно розробляються родовища, в яких вміст свинцю дорівнює 3-5 %, але можливо розробка родовищ, в яких добувається разом з цинком. Попутно з нього добуваються цінні домішки, що завжди містяться в ньому. З деяких срібловмісних галенітів витягують срібло як побічний продукт. Основна частка видобутку срібла і кадмію припадає саме на поліметалічні руди. Основний метод збагачення — флотація, що передбачає отримання концентрату за колективно-селективною або прямою селективною схемою.
До відкриття молібдену як самостійного елементу (Шеєле, 1778) свинцевий і молібденовий блиск вважали одним і тим же мінералом. Molybdaena означало латинською мовою «свинцевий блиск».[5]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2019) — 2019.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Secundus G. P. Naturalis historia — Roma antiqua: 0074.
- ↑ Georgii Agricolae De Re Metallica libri XII. — Basileae: Froben. — 1556. — 590 s.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Галеніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Галеніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Галена // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Case Studies in Environmental Medicine (CSEM): Lead Toxicity [Архівовано 5 червня 2009 у Wayback Machine.]
- ToxFAQs: Lead [Архівовано 28 січня 2006 у Wayback Machine.]
- Mineral information institute entry for lead
- Топ 9. Найнебезпечніші мінерали на планеті (9 фото) [Архівовано 21 липня 2013 у Wayback Machine.]
| Руди |
|  | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Родовища |
| |||||||||
