.222 Remington Magnum
| .222 Remington Magnum | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Тип набою: | Гвинтівка | |||||||||||||||
| Країна-виробник: |  США | |||||||||||||||
| Історія виробництва: | ||||||||||||||||
| Конструктор: | Remington | |||||||||||||||
| Час створення: | 1957 | |||||||||||||||
| Виготовлялось: | 1958–н.ч. | |||||||||||||||
| Характеристики | ||||||||||||||||
| Схожий набій | .222 Remington | |||||||||||||||
| Тип гільзи | Безфланцевий, пляшкоподібна | |||||||||||||||
| Діаметр кулі, мм: | ,224 дюйм (5,7 мм) | |||||||||||||||
| Діаметр шиї гільзи, мм: | ,253 дюйм (6,4 мм) | |||||||||||||||
| Діаметр плеча гільзи, мм: | ,357 дюйм (9,1 мм) | |||||||||||||||
| Діаметр фланця гільзи, мм: | ,378 дюйм (9,6 мм) | |||||||||||||||
| Довжина гільзи, мм: | 1,850 дюйм (47,0 мм) | |||||||||||||||
| Довжина набою, мм: | 2,280 дюйм (57,9 мм) | |||||||||||||||
| Крок нарізів, мм: | 1-12" | |||||||||||||||
| Тип капсуля: | Малий гвинтівковий | |||||||||||||||
| Максимум CUP | 50,000 [1] CUP | |||||||||||||||
| Балістичні властивості | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Довжина тестового стволу: 24" Джерело: Hodgdon [2] | ||||||||||||||||
.222 Remington Magnum набій, який нетривалий час випускали для комерційного використання і розробили на базі набою .222 Remington. Набій спочатку розробляли для прототипу військової гвинтівки Armalite AR-15 в 1958 році. Військові не прийняли на озброєння набій, але його представили для використання в спортивних гвинтівках.
Набій .222 Remington Magnum було створено шляхом подовження гільзи та укорочення дульця високоточного та дуже популярного набою .222 Remington, який домінував у вармінтингу та стрільбі зі станка протягом 1950-х років. Місткість гільзи приблизно на 20% більше, ніж у .222 Remington, що забезпечує помірно більшу дульну швидкість. Набій .222 Remington Magnum став основою для німецького спортивного набою 5.6×50 мм Magnum.
Протягом кінця 1950-х років компанія ArmaLite та інші розробники вогнепальної зброї в США почали власні досліди гвинтівки Small Caliber/High Velocity (SCHV) під комерційний набій .222 Remington. Коли стало зрозуміло, що об'єму гільзи недостатньо для досягнення швидкості і пробивної сили за вимогами Командування континетальної армії США (CONARC), ArmaLite об'єдналася з компанією Ремінгтон для створення схожого набою з довшою гільзою і коротшим дульцем. Так з'явився набій .222 Special. В той самий час Ерл Гарві зі, Спрингфілдського арсеналу доручив Ремінгтону створити навіть довшу гільзу для набою, тоді відомого як .224 Springfield. Спрингфілдський арсенал змушений був покинути змагання CONARC, а тому набій .224 Springfield з'явився в 1958 році в якості комерційного спортивного набою відомий як .222 Remington Magnum. Щоб уникнути плутанини серед усіх набоїв калібру .222, в 1959 році набій .222 Special було перейменовано на .223 Remington. Навесні 1962 компанія Ремінгтон представила специфікації набою .223 Remington для Інституту виробників спортивної зброї та боєприпасів (SAAMI). З прийняттям на озброєння військовими США штурмової гвинтівки M16 в 1963 році, набій .223 Remington у дещо похідній формі було стандартизовано як 5.56×45 мм НАТО. Як комерційний спортивний набій .223 Remington було представлено в 1964 році.[3][4]
Набій .223 Remington має коротше дульце, плече зміщено дещо назад у порівнянні з набоєм .222 Remington Magnum. Об'єм гільзи приблизно на 5% менший ніж у .222 Remington Magnum, але заряд має дещо більший тиск, тому у обох цих набоїв однакова балістика. Як і будь-який масовий військовий набій він гарантовано має успіх на комерційному ринку, продажі набою .223 Remington були досить добрими, а тому набій .222 Remington Magnum досить швидко зник. В Європі набої випускає SAKO, а деякі виробники зброї пропонують зброю під цей набій. В США компанія Ремінгтон багато років пропонує кілька цільових і мисливських гвинтівок під набій .222 Remington Magnum, але зараз випуском зброї під набій .222 Remington Magnum займається лише компанія Cooper Firearms з Монтани. Багато стрільців самі споряджають набої .222 Magnum, використовуючи компоненти доступні для інших популярних набоїв центрального запалення .22 калібру. Гільза набою .222 Remington Magnum стала похідної для нової розробки представленої в 2004 році, набою .204 Ruger. Набій .204 Ruger створено на базі гільзи .222 Remington Magnum з обтисненням дульця для утримання кулі .20 калібру (5 мм).
- ↑ .222 Remington Magnum (PDF). Accurate Powder. Western Powders Inc. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2007. Процитовано 21 вересня 2010.
http://www.accuratepowder.com/data/PerCaliber2Guide/Rifle/Standarddata(Rifle)/22Cal(5.56mm)/222%20Remington%20Magnum%20pages%20183%20and%20184.pdf
- ↑ Hodgdon Online Reloading Data[недоступне посилання][недоступне посилання з 01.08.2018]
- ↑ The 5.56 X 45mm: 1957–1962 A Chronology of Development by Daniel Watters. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 19 листопада 2016.
- ↑ The 5.56 X 45mm: 1963–1964 A Chronology of Development by Daniel Watters. Архів оригіналу за 18 лютого 2007. Процитовано 19 листопада 2016.
- .222 Remington and .222 Rem Mag [Архівовано 23 квітня 2012 у WebCite] at Chuck Hawks