.25-06 Remington
| .25-06 Remington | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Набій .25-06 Remington | ||||||||||||||||
| Тип набою: | Гвинтівка | |||||||||||||||
| Країна-виробник: |  США | |||||||||||||||
| Історія виробництва: | ||||||||||||||||
| Конструктор: | Remington Arms Company | |||||||||||||||
| Час створення: | 1969 | |||||||||||||||
| Виробник: | Remington | |||||||||||||||
| Виготовлялось: | 1969-н.ч. | |||||||||||||||
| Характеристики | ||||||||||||||||
| Схожий набій | .30-06 Springfield [1] | |||||||||||||||
| Тип гільзи | Безфланцевий, пляшкоподібний | |||||||||||||||
| Діаметр кулі, мм: | ,257 дюйм (6,5 мм) | |||||||||||||||
| Діаметр шиї гільзи, мм: | ,290 дюйм (7,4 мм) | |||||||||||||||
| Діаметр плеча гільзи, мм: | ,441 дюйм (11,2 мм) | |||||||||||||||
| Діаметр фланця гільзи, мм: | ,473 дюйм (12,0 мм) | |||||||||||||||
| Товщина фланця гільзи, мм: | ,05 дюйм (1,3 мм) | |||||||||||||||
| Довжина гільзи, мм: | 2,494 дюйм (63,3 мм) | |||||||||||||||
| Довжина набою, мм: | 3,250 дюйм (82,6 мм) | |||||||||||||||
| Об'єм гільзи, см3: | 65,8 гр H2O (4,26 см3) | |||||||||||||||
| Крок нарізів, мм: | 1 на 10 дюйм (250 мм) | |||||||||||||||
| Тип капсуля: | Великий гвинтівковий | |||||||||||||||
| Максимальний тиск, МПа: | 63 000 psi (430 МПа) | |||||||||||||||
| Балістичні властивості | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Довжина тестового стволу: 24" Джерело: Remington Arms [2] | ||||||||||||||||
Набій .25-06 Remington півстоліття залишався кустарним набоєм поки в 1969 році компанія Remington не стандартизувала його. Він створений на базі набою .30-06 Springfield шляхом обтискання дульця гільзи до .257 калібру без будь-яких інших змін. Номінальний діаметр кулі 0.257, а вага кулі коливається від 4,9 до 7,8 г.
В 1912 році Чарльз Ньютон обтиснув дульце гільзи набою .30-06 Springfield для заряджання 117-гранової кулі від набою .25-35 Winchester.[3] Рання модифікація Ньютона призвела до появи вкороченої гільзи (від 63 до 49 мм) яку він використав в набої .250-3000 Savage в 1915 році.[4] Франкфордський арсенал розробив експериментальний набій .25-06 під час Першої світової війни, а продаж надлишкового військового обладнання після війни підштовхнули незалежних зброярів до експериментів з цим набоєм. А. О. Ніднер з Деваджака, штат Мічиган представив гвинтівки під набій .25 Niedner в 1920 році.[5] Niedner Arms Corporation залишила кут плеча 17° 30′ набою .30-06 при використанні кулі .25 калібру, нарізка стволу при цьому становила один оберт на 300 мм.[6] Схожі набої позначали як .25 Hi-Power, .25 Whelen (аналогічно до .35 Whelen) або .25-100-3000 (тут зазначено можливість досягти швидкості 300 футів за секунду при вазі кулі 100 гран, на відміну від 87-гранної кулі набою .250-3000 Savage). Більший об'єм гільзи забезпечував мінімальну перевагу по швидкості над набоєм .250-3000 Savage спорядженим сучасним бездимним порохом.[7] Доступність порохів DuPont Improved Military Rifle (IMR) призвела до появи в 1934 році набою .257 Roberts де було використано 57 мм гільзу Маузера.[8] Випуск пороху IMR 4350 в 1940 році та доступність надлишкового пороху 4831 від снарядів гармати Oerlikon 20 мм після Другої світової сильно покращили продуктивність повнорозмірної гільзи .25-06.[9]
Заряд набою здатен розігнати кулю вагою 7,6 г до швидкості 980 м/с енергія при цьому становить 3400 Дж. Доступні також кулі вагою менше 75 гранів, але вони були розроблені для менших набоїв .25-20 Winchester та .25-35 Winchester і мають занадто легку конструкцію для високих швидкостей набою .25-06.
Набій, через використання легшої кулі, має менший відбій в порівнянні з набоєм .30-06 при однаковій вазі гвинтівки. Стрільці, чутливі до відбою, знайдуть відбій .25-06 терпимим, але недостатньо приємним для стрільби протягом усього дня. Цей набій менш потужний за набій .257 Weatherby Magnum, зазвичай при заданій вазі кулі швидкість менше на 61-91 м/с.
Кулі .25 калібру зазвичай мают високі балістичні коефіцієнти. Такі характеристики, при використанні гільзи набою .30-06 з великим об'ємом, дозволяють отримати велику дулову швидкість без сильного відбою. Поєднання високих балістичних коефіцієнтів з високою дуловою швидкість дає кулі .25-06 дуже пласку траєкторію, а також зберігає кінетичну енергію на низькому рівні.
Набій .25-06 загалом призначений для полювання на дичину середнього розміру, наприклад оленів та антилоп через поєднання значної кінетичної енергії та середнього відбою. До того ж пласка траєкторія робить його популярним у степових та рівнинних територіях, де на відкритій місцевості є потреба робити постріли на далекі відстані, оскільки ця пологість дає змогу мінімізувати помилки мисливця у визначенні відстані. Проте типи куль та їхня вага дозволяють використовувати набій .25-06 як проти невеликих тварин таких як лучна собачка та койот до важких оленів. Діапазон куль коливається від легких куль вагою 75-гран з дуловою швидкістю 1130 м/с до важких куль вагою 120-гран з дуловою швидкістю 915 м/с.
Більшість виробників гвинтівок з ковзним затвором або однозарядних випускають свою зброю під набій .25-06, а виробники боєприпасів, такі як Remington, Winchester, Federal Cartridge тощо, випускають ці набої з заводськими зарядами.
- ↑ The Handloader's Manual of Cartridge Conversions, Book by John J. Donnelly, Stoeger Publishing, 1987, ISBN 978-0-88317-269-8 p. 209
- ↑ "[1] [Архівовано 2014-10-30 у Wayback Machine.]" load data from Remington
- ↑ Waite, M.D.; Raynor, Kenneth C. (November 1972). Loads for the .25-'06 Remington. The American Rifleman.
- ↑ Hornady, J.W. Hornady Handbook of Cartridge Reloading Hornady Manufacturing Corporation (1967) p.104
- ↑ Hornady, J.W. Hornady Handbook of Cartridge Reloading Hornady Manufacturing Corporation (1967) p.116
- ↑ Lyman Ideal Hand Book No. 36 Lyman Gun Sight Corporation (1949) p.138
- ↑ Speer, Raymond G. Wildcat Rifle Loads Speer Products Company (1956) p.6
- ↑ Hatcher, Julian S. & Barr, Al Handloading National Rifle Association (1951) pp.53-59
- ↑ ".25-06 Remington [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]" data from Accurate Powder
- Hornady Handbook of Cartridge Reloading vol I, Sixth Edition; Book by Hornady Mfg Co., 2003 p. 233