1673 в Україні
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: | Інші події 1673 Список років в Україні | ||||
- У ході польсько-турецької війни:
- 11 листопада — відбулася Хотинська битва, в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею.
- У листопаді Ян III Собеський з польсько-українсько-молдовською армією зайняв Хотин.
- походи Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл[1].
- обрано кошовим отаманом Війська Запорізького — Лук'яна Андріїва. Після повернення Івана Сірка з Сибіру Андріїв поступився йому булавою.
- Гази III Ґерай — кримський хан у 1704—1707 рр. з династії Ґераїв, наступник Селіма I Ґерая, попередник Каплана I Ґерая. Син Селіма I Ґерая. (пом 1709).
- Микола́й Ількович Ба́бинський — руський (український) шляхтич Речі Посполитої з роду Бабинських.
- Степан Орлик — литовсько-білоруський шляхтич польсько-чеського походження, батько українського гетьмана Пилипа Орлика. (нар. 1622).
- 775 років з часу (898 рік):
- Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії)[2].
- першої писемної згадки про місто Галич[1][3][4] — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
- 600 років з часу (1073 рік):
- розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода[5].
- укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава[5].
- 500 років з часу (1173 рік):
- другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину[6] та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем[7].
- 450 років з часу (1223 рік):
1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича; 3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Бродники Плоскині.
- 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.[9].
- 350 років з часу (1323 рік):
- Ліквідації Переяславського князівства.
- 325 років з часу (1348 рік):
- вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь.
- 275 років з часу (1398 рік):
- проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
- 225 років з часу (1448 рік):
- 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату[10].
- 175 років з часу (1498 рік):
- князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського[11][12].
- 125 років з часу (1548 рік):
- першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області).
- 100 років з часу (1573 рік):
- походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю.
- 75 років з часу (1598 рік):
- Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.
- заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області).
- заснування українськими козаками[13] слободи Більської (Стара Біла[14]) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області.
- 50 років з часу (1623 рік):
- обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва[1].
- походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою.
- морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул.
- 25 років з часу (1648 рік):
- січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
- березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
- переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648)[1].
- 100 років з часу (1573 рік):
- 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні[1], де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар»[15].
- 650 років з часу (1023 рік):
- народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом. 1074).
- 250 років з часу (1423 рік):
- народження Ма́ртина Ґа́штовта[16][17] / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства.
- 150 років з часу (1523 рік):
- народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573).
- 50 років з часу (1623 рік):
- народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668).
- народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703).
- народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678).
- 25 років з часу (1648 рік):
- народження Девлета II Ґерая — кримського хана у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. (пом. 1718).
- 600 років з часу (1073 рік):
.jpg)
- смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар 983)[1][18];
- 575 років з часу (1098 рік):
- смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
- 475 років з часу (1198 рік):
- смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)[19]
- 450 років з часу (1223 рік):
- 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар. 1156).
- 325 років з часу (1323 рік):
- смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовича[20]) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства[21].
- 300 років з часу (1373 рік):
.jpg)
- 24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296)[22].
- 150 років з часу (1523 рік):
- смерті Мехме́да I Ґера́я (крим. I Mehmed Geray, ۱محمد گراى) — кримського хана у 1515—1523 рр. з династії Ґераї. (нар. 1465).
- 125 років з часу (1548 рік):
- 1 квітня смерті — Сигізмунда I, короля польського і великого князя Литовського (з 1506 р.) з династії Ягеллонів. (нар. 1 січня 1467).
- смерті Єжи Крупського — українського[23] шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, каштеляна м. Белз (1509 р.) та м. Львова у 1515 р., белзький воєвода в 1533 р. (нар. 1472).
- 100 років з часу (1573 рік):
- 26 лютого — смерті Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (нар. 1523).
- 50 років з часу (1623 рік):
- травень — смерті Богдана Конша[24]) — гетьмана Війська Запорозького.
- 25 років з часу (1648 рік):
- 16 травня — смерті Мики́ти Ґалаґа́на — українського національного героя, який загинув у ході Корсунської битви.
- смерті Фе́дора Скоропа́дського — українського військового діяча 17 століття, який загинув в битві на Жовтих Водах.
- ↑ а б в г д е Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
- ↑ Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ а б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
- ↑ litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року[недоступне посилання]
- ↑ За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
- ↑ Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
- ↑ cerkvarium. Архієпископ Тельміський Іов (Геча): Автокефалія – це засіб забезпечити єдність і Церкви всередині держави, і між Помісними Церквами. cerkvarium.org (укр.). Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Історія міста Дубно. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ Важливі історичні події. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України ».
- ↑ Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3
- ↑ Хроніка подій 1573—1576 років. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- ↑ Плахонін А. Г. Никифор II [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- ↑ Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
- ↑ Микола Жарких. Міфічне «завоювання Києва» Гедиміном. Висновки. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ Смерть великого князя Ольгерда. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021 [Архівовано 2021-01-08 у Wayback Machine.], ISBN 978-83-8061-746-9
- ↑ Оліфер Голуб «Стеблівець» — Гетьман, мореплавець, дипломат. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 12 січня 2022.
