2-й гусарський полк (Австро-Угорщина)
| Гусарський полк Фрідріха Леопольда Прусського №2 | |
|---|---|
 Патрон полку — принц Фрідріх Леопольд Прусський | |
| На службі | 1743 — 1918 |
| Країна |
 Австрійська імперія.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Вид | кавалерія (гусари) |
| Тип |
 Збройні сили Австро-Угорщини |
| Роль | кавалерія |
| Чисельність | полк |
| У складі |
21-ша кавалерійська бригада 4-та кавалерійська дивізія 11-й корпус |
| Війни/битви | Війна за австрійську спадщину, Семирічна війна, Війна за баварську спадщину, Наполеонівські війни[1], Революція в Австрійській імперії, Австро-прусська війна[2], Перша світова війна. |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
.jpg)
2-й гусарський полк — полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини.
Повна назва: K.u.k. Husaren-Regiment «Friedrich Leopold von Preußen» Nr. 2
Дата утворення — 1743 рік.
Останній почесний шеф — принц Фрідріх Леопольд Прусський.
Історія[ред. | ред. код]
Склад полку[ред. | ред. код]
Набір рекрутів до полку (1889—1914) — Сібіу (тепер Румунія).
Національний склад полку (липень 1914) — 89 % угорців та 11 % інших.[3]
Мови полку (липень 1914) — угорська.
Інформація про дислокацію[ред. | ред. код]
Перша світова[ред. | ред. код]
- 1900—1914 рік — штаб у гарнізоні Кронштадта (тепер Брашов у Румунії)[4]. Ескадрони полку знаходилися поблизу Брашова: 1-й — у Хелкіу, 2-й — Рожняві, 3-й — Боді, 4-й — Гімбаві, 5-й — Кодлі, 6-й — Крістіані. Запасний ескадрон у Сібіу
- 1914 — входить до складу XII корпусу, 1 кавалерійська дивізія, 12 бригада кавалерії
Командири полку[ред. | ред. код]
- 1859: Ігнац Фратрічевіч[5]
- 1865: Ігнац Фратрічевіч[6]
- 1879: Рудольф Ґаффрон фон Оберштрадам[7]
- 1908: Юліус Райнер фон Лінденбюль[8]
- 1914: Еммеріх Забрацький де Сада[9]
Уніформа[ред. | ред. код]
У XVIII-му, на початку XIX-го століть, одностроєм полку були доломан, ментик та чакчири синього кольору, головний убор — циліндрична хутряна шапка з червоним верхом, приборний метал (колір ґудзиків, галунів, шнурів на доломані, ментику та чакчирах) — жовтий. У другій половині XIX століття для усіх гусарських полків була встановлена стандартизована форма, яка складалась з доломану і ментику синього кольору з червоними шнурами, чакчирів і ківеру червоного кольору.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Philip Haythornthwaite: Austrian Army of the Napoleonic Wars: Cavalry (1986), str. 35.
- ↑ Darko Pavlović: The Austrian Army 1836—1866: Cavalry (1999), str. 35.
- ↑ Common Army Cavalry Regiments as at July 1914. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
- ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Dragoner-Regimenter 1 — 15 as at February 1914. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
- ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1859. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2012.
- ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1865. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 16 січня 2012.
- ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1879. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2012.
- ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1908. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2012.
- ↑ - Dragoneregimenter der ö.u. Armee im August 1914 von der k.u.k. Heer. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 16 січня 2012.
Джерела[ред. | ред. код]
- Obstlt. Alphons Frhr. v. Wrede: Geschichte der K.u.K. Wehrmacht von 1618 bis Ende des XIX Jh. Wien 1898—1905.
- Georg Schreiber: Des Kaisers Reiterei. Österreichische Kavallerie in 4 Jahrhunderten. Mit einem Geleitwort von Alois Podhajsky. Speidel, Wien 1967.
- B. M. Buchmann: Österreich und das Osmanische Reich. WUV-Univ.-Verl., Wien 1999.
- Allmayer-Beck/Lessing: Die k.u.k. Armee 1848—1918. Bertelsmann, München 1974.