Фрідріх Леопольд Прусський
| Фрідріх Леопольд Пруський | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Friedrich Leopold von Preußen | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Фрідріх Леопольд близько 1900 року | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні | нім. Joachim Karl Wilhelm Friedrich Leopold von Preußen | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | «Червоний принц» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 14 листопада 1865 Берлін, Королівство Прусія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 13 вересня 1931 (65 років) Краєнка, Позен-Західна Пруссія, Веймарська республіка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національність | німець | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Членство | Corps Borussia Bonnd[2] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Титул | принц Пруський | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | генерал-полковник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Конфесія | протестантизм | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід | Гогенцоллерни | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Фрідріх Карл Прусський | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати | Марія Анна Ангальт-Дессау | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Брати, сестри | Єлизавета Анна Пруська, Луїза Маргарита Пруська і Марія Пруська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі з | Луїза Софія Ауґустенбурзька | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | Вікторія Маргарита Фрідріх Сигізмунд Фрідріх Карл Фрідріх Леопольд | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Леопольд Прусський, повне ім'я Йоакім Карл Вільгельм Фрідріх Леопольд Прусський (нім. Joachim Karl Wilhelm Friedrich Leopold Prinz von Preußen), (нар. 14 листопада 1865 — пом. 13 вересня 1931) — пруський принц з династії Гогенцоллернів, син принца Прусії Фрідріха Карла та ангальтської принцеси Марії Анни, генерал-оберст пруської армії, консультант російського штабу під час російсько-японської війни, масон.
Фрідріх Леопольд народився 14 листопада 1865 року в Берліні. Він був довгоочікуваним сином принца Прусії Фрідріха Карла та його дружини Марії Анни Ангальт-Дессау. Хлопчик мав старших сестер Марію, Єлизавету Анну та Луїзу Маргариту.
Батько Фрідріха Леопольда був військовим, проте син не успадкував його бойовитого характеру та ентузіазму до служби в армії. Натомість, принца описували як високого, тихого та досить сором'язливого юнака.[3]
Згідно ж пруських традицій, військова кар'єра призначалася йому від народження. Змалку хлопець брав участь у військових парадах. У віці 10 років він став кадетом, у 20 — обер-лейтенантом. 1888-го — отримав чин капітана.
У 23 роки одружився зі своєю одноліткою, принцесою Луїзою Софією Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Ауґустенбурзькою, донькою номінального герцога Шлезвіг-Гольштейна Фрідріха VIII. Весілля відбулося 24 червня 1889 у Берліні. Подружжя мало чотирьох дітей.
1890-го принц став майором, 1893-го — полковником. Того ж року отримав звання генерал-майора та став Командуючим Першим Гусарським полком. На його честь також було названо австрійський гусарський полк K.u.k. Husaren-Regiment «Friedrich Leopold von Preußen» Nr. 2, почесним шефом якого він став.
1898 Фрідріха Леопольда було зроблено генерал-лейтенантом, 1902 — генералом кінноти. Під час російсько-японської війни він працював у російському штабі консультантом. 1907 — став генеральним інспектором армії, 1910 — генерал-полковником.
Фрідріх Леопольд був останнім покровителем пруського масонства з правлячої династії. Вступивши у 1889 до ложі «Friedrich Wilhelm zur Morgenröte», 1894-го він став протектором всіх трьох пруських великих лож, а 1895-го — великим майстром Великої земельної ложі вільних каменярів Німеччини. У 1893 принц став кавалером шведського королівського Ордена Карла XIII, яким нагороджувались лише члени масонських лож. Із закінченням правління Гогенцоллернів у Прусії, закінчився також протекторат Фрідріха Леопольда над пруськими великими ложами.
Під час Листопадової революції 1918 року принц підняв над своєю резиденцією Ґлініке червоний прапор, чим викликав загальне обурення масонів.
Фрідріх Леопольд був частим гостем у казино, внаслідок чого втратив частину спадку. Тим не менш, з лютого 1918 він брав участь у фінансуванні будівництва літаків компанії «Юнкерс».
1919 він придбав віллу Фаворіта на березі озера Луґано в Швейцарії і переніс туди свою резиденцію. Маєток він почав розширювати, створивши у новому крилі багату бібліотеку. Парк, за нього, поповнився новими видами дерев.[4]
21 червня 1924 року Верховний суд визнав право власності Фрідріха Леопольда на заміський будинок у містечку Краєнка[5] та прилеглі земельні території.
Замок Ґлініке був захоплений новим урядом. Однак, після ратифікації Закона щодо майнових суперечок між пруською державою та членами раніше правлячої пруської сім'ї від 26 жовтня 1926,[6] був повернений колишнім власникам. 1927 року принц Фрідріх Леопольд вирішив перевести рухоме майно замку в готівку. Для цього був влаштуваний аукціон, де виставлялося близько 600 лотів, що включали більше тисячі предметів. До їх числа входили: центральний стіл —подарунок імператора Франца Йосипа, бронзовий бюст Леопольда Дессау, китайський столовий сервіз зі 156 предметів, срібний кишеньковий годинник Фрідріха Великого, частина колекції старожитностей та інтвентарю, багато меблів та картин. Через масові протести з боку берлінської громадськості, принц забрав деякі предмети з торгів. Деякі інші історично цінні речі прибали державні пруські установи для подальшої передачі в музеї.[7]
13 вересня 1931 принц пішов з життя у своєму маєтку Краєнка, переживши трьох старших дітей. Поховали його на родинному цвинтарі Ґлініке.[7] Для покриття боргів Фрідріха Леопольда у листопаді 1931 в Лугано був влаштований ще один аукціон розпродажу предметів мистецтва, що колись перебували у Ґлініке.
Вілла Фаворіта, після його смерті, була викуплена багатієм Тіссеном, що розмістив у ній художню колекцію, поклавши початок музею Тіссена-Борнемісса.
Чоловік — Луїза Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Ауґустенбурзька, донька номінального герцога Шлезвіг-Гольштейна Фрідріха VIII.
Діти:
- Вікторія Маргарита (1890—1923) — дружина принца Рьойсс цу Кьостриць Генріха XXXIII, мала із ним сина та доньку;
- Фрідріх Сигізмунд (1891—1927) — капітан німецької армії, був одружений із Марією Луїзою цу Шаумбург-Ліппе, мав сина та доньку;
- Фрідріх Карл (1893—1917) — капітан німецької армії, льотчик, загинув під час Першої світової; одружений не був, дітей не мав;
- Фрідріх Леопольд (1895—1959) — одружений не був, дітей не мав.
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (14 листопада 1875)
- ланцюг (1884)
- Орден Червоного орла, великий хрест з короною
- хрест (14 листопада 1875)
- корона (12 червня 1892)
- Орден Корони (Пруссія) 1-го класу (14 листопада 1875)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест з мечами (14 листопада 1875; мечі додані пізніше)
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами
- Столітня медаль
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден Альберта Ведмедя, великий хрест з мечами
- хрест (1882)
- мечі (1914/18)
- Хрест Фрідріха
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1886)
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест
- Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест
- Орден Вірності (Баден) (1888)
- Орден Бертольда I (1888)
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу
- Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною і мечами (Велике герцогство Ольденбурзьке; 18 лютого 1978; мечі додані пізніше)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1885)
- Орден Людвіга, великий хрест (Велике герцогство Гессенське; 24 травня 1888)
- Орден Генріха Лева, великий хрест з мечами (Брауншвейзьке герцогство)
- орден (1888)
- мечі (травень 1906)
- Орден Білого Сокола, великий хрест з мечами (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенаське)
- орден (1888)
- мечі (1914/18)
- Орден Святого Губерта (Баварське королівство; 1889)
- Орден Рутової корони (Саксонське королівство)
- Орден «За заслуги» (Вальдек) 1-го класу (Вальдек-Пірмонтське князівство)
- Вищий орден Святого Благовіщення (24 травня 1884)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (24 травня 1884)
- Орден Корони Італії, великий хрест (24 травня 1884)
- Орден Серафимів (4 вересня 1893)
- Орден Карла XIII (4 вересня 1893)
- Подвійний орден
- Орден Вежі й Меча, великий хрест
- Орден Андрія Первозванного
- Орден Святого Олександра Невського
- Орден Білого Орла
- Орден Святої Анни 1-го ступеня
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня
- Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія; 29 вересня 1899)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина; 1889)
- Орден Карлоса III, великий хрест (Іспанія; 18 травня 1907)
- Орден Леопольда I, велика стрічка (Бельгія)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство)
- Орден хризантеми (Японська імперія)
- Орден князя Данила I, великий хрест (Князівство Чорногорія)
- Орден Нідерландського лева, великий хрест
- Орден Портрету Володаря (Каджарський Іран)
- Орден Зірки Румунії, великий хрест
- Орден Білого орла (Сербія), великий хрест
- Орден Білого слона, великий хрест (Сіам)
На честь Фрідріха Леопольда названо вулицю в районі Ніколасзе, шостого округа Берліна,[8] і канал Принца-Фрідріха-Леопольда[de], довжиною близько 600 м, у східній частині міста.
.jpg)
.jpg)
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ (unspecified title) — Corps Borussia Bonn.
- ↑ «Берлінське королівське весілля». Стаття в «The New York Times» від 7 липня 1889 [1][недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
- ↑ Вілла Фаворіта [2] [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.] (італ.)
- ↑ У складі новоствореної провінції Позен-Західна Пруссія
- ↑ Відшкодування пруській родині [3] [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ а б Замок і парк Ґлініке [4] [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Вулиця Принца Фрідріха Леопольда [5] [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- John Röhl: Skandal in Schloss Glienicke, in: Wilhelm II. Der Aufbau der persönlichen Monarchie, 1888—1900, München: C.H. Beck 2001, S. 737—740.
- Zivkovic, Georg: Heer- und Flottenführer der Welt. Biblio Verlag, Osnabrück, 1971 S. 427—428 ISBN 3-7648-0666-4
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха Леопольда Пруського [Архівовано 1 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
- Народились 14 листопада
- Народились 1865
- Померли 13 вересня
- Померли 1931
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Кавалери ордена Корони 1-го класу (Пруссія)
- Великі командори ордена дому Гогенцоллернів
- Нагороджені Столітньою медаллю
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Пруссія)
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери ордена Альберта Ведмедя (Ангальт)
- Кавалери військового хреста Фрідріха (Ангальт)
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Кавалери Великого хреста ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
- Кавалери Великого хреста ордена Фрідріха (Вюртемберг)
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Кавалери ордена Бертольда І
- Кавалери ордена Вендської корони
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
- Нагороджені хрестом «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
- Кавалери ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Кавалери ордена Людвіга Гессенського
- Нагороджені орденом Генріха Лева
- Кавалери Великого хреста ордена Білого Сокола
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери ордена Рутової корони
- Нагороджені орденом «За заслуги» (Вальдек)
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Кавалери Великого Хреста ордена Корони Італії
- Кавалери ордена Карла XIII
- Кавалери Великого хреста ордена Вежі й Меча
- Кавалери Королівського вікторіанського ордена
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Кавалери Великого хреста ордена Карлоса III
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Кавалери ордена Хризантеми
- Кавалери ордена князя Данила I
- Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева
- Кавалери Великого хреста ордена Зірки Румунії
- Нагороджені орденом Білого орла (Сербія)
- Лицарі Великого хреста ордена Білого слона
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня
- Уродженці Берліна
- Гогенцоллерни
- Генерал-полковники (Пруссія)
- Німецькі масони
- Почесні шефи австро-угорських полків
- Німецькі генерали Першої світової війни