Перейти до вмісту

35-й стрілецький корпус (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
35-й стрілецький корпус
35-й стрелковый корпус
На службісерпень 1939 — 6 серпня 1941
3 — 26 травня 1943
5 липня 1943 — 29 серпня 1945
КраїнаСРСР СРСР
ВидПрапор Червоної армії РСЧА
ТипПіхота стрілецькі війська
Рользагальновійськове об'єднання
Чисельністьстрілецький корпус
У складіОдеська армійська група
Південний фронт
9-та армія
Південний фронт
24-та армія
Північно-Західний фронт
63-тя армія
3-тя армія
Гарнізон/ШтабДубоссари
Війни/битвиРадянське вторгнення до Польщі
Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР
Німецько-радянська війна
Командування
Визначні
командувачі
Дашичев І. Ф.
Нікітін М. О.
Чуваков М. О.

35-й стрілецький корпус (рос. 35-й стрелковый корпус, 35-й ск) — оперативно-тактичне військове об'єднання, стрілецький корпус Червоної армії, який існував з перервами в період з серпня 1939 до серпня 1945 року.

Історія об'єднання

[ред. | ред. код]

1-ше формування

[ред. | ред. код]

Управління корпусу сформовано у серпні 1939 року на фондах управління 6-го стрілецького корпусу Одеської армійської групи Київського Особливого військового округу. 17 вересня 1939 року війська Червоної армії перейшли радянсько-польський кордон, розпочавши вторгнення до Польщі. 35-й стрілецький корпус діяв у складі Одеської армійської групи Українського фронту, але участі у бойових діях не брав.

12 жовтня 1939 року утворено Одеський військовий округ, до складу якого увійшов корпус.

Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР

[ред. | ред. код]

10 червня 1940 року на виконання телеграми Генерального штабу РСЧА командувач військами ОдВО І. В. Болдін привів у повну бойову готовність управління 35-го ск з корпусними частинами, 15-ю моторизованою дивізією, 51-ою, 95-ою, 173-ою стрілецькими дивізіями, 4-ою легкотанковою бригадою та іншими з'єднаннями та частинами. В контексті підготовки до радянського вторгнення до Бессарабії та Північної Буковини 35-й стрілецький корпус був включений до складу 5-ї армії генерал-лейтенанта Герасименка В. П. Південного фронту. За директивою фронту управління 35-го ск, 37-го ск і 7-го ск, 173-тя, 176-та, 30-та, 164-та, 51-ша, 95-та, 147-ма, 150-та стрілецькі дивізії і 15-та моторизована дивізія; 21-ша легкотанкова бригада, 522-й, 110-й, 320-й, 124-й, 430-й, 439-й артполки і 317-ї артдивізіон РГК зосередилися в районі — Дубоссари, Тирасполь, Плоске, Шипка.

28 червня радянські війська отримали завдання — без оголошення війни зайняти Бессарабію і Північну Буковину. 35-й ск рухомим ешелоном у складі 15-ї мд, 21-ї лтбр і одного стрілецького полку 95-ї сд на автомашинах мав вийти до річки Прут і утримувати рубіж: 15-ій мд на ділянці Унгени, Кастулені, стрілецькому полку 95-ї сд — Німціні, Радюканьї та 21-ій лтбр Леова, Циганка, іншими силами корпусу зайняти — 173-ій сд з 4-ї лтбр місто Кишинів; головними силами 95-ї сд — район Карпінені. Штаб 35-го корпусу — Кишинів. Кордон ліворуч — Тирасполь, Селемет, Циганка.

29 червня управління 35-го ск, 173-тя сд і 4-та лтбр повністю зосередилися в Кишиневі. 3 липня радянські війська вийшли на новий кордон з Румунією. 7 липня командувач військами Південного фронту видав директиву щодо дислокації управління 35-го стрілецького корпусу в Кишиневі. 35-й ск передав свою ділянку кордону 2-му Каларашському прикордонному загону НКВС.

9 липня всі війська Південного фронту повернулися до місць постійної дислокації. Управління Південного фронту було розформовано. 10 липня було розформовано управління 9-ї армії.

Корпус перейшов до складу Одеського військового округу.

Німецько-радянська війна

[ред. | ред. код]

На початок німецько-радянської війни державний кордон СРСР з Румунією від Липкан до Чорного моря прикривали формування Одеського військового округу, до складу якого входили 9-й Особливий, 35-й, 14-й, 48-й і 7-й стрілецькі, 2-й кавалерійський, 2-й і 18-й механізовані корпуси, 150-та і 116-та стрілецькі дивізії, два укріплених райони (80-й і 82-й), а також три авіаційні дивізії[Прим. 1].

До 04:00 ранку більшість частин 176-ї, 95-ї, 25-ї і 51-ї стрілецьких, а також 9-ї кавалерійської дивізій першого ешелону 35-го і 14-го стрілецьких та 2-го кавалерійського корпусів зайняли визначені позиції на підготовлену в інженерному відношенні оборону уздовж Прута. В середньому на кожну дивізію припадало близько 100 км ділянки кордону. Стик 35-го та 14-го ск прикривала 9-та кд зі складу 2-го кк.

Активні бойові дії німецько-румунських військ (німецької 11-ї, румунських 3-ї та 4-ї польових армій) почалися 2 липня, тому військам Південного фронту вдалося вступити в битви початкового періоду війни більш організовано, ніж на інших фронтах. Водночас у результаті боїв до 7 липня німецькі та румунські війська силами до шести піхотних та двох танкових дивізій форсували Прут на фронті Лопатнік, Чори та завдали поразки частинам 48-го та 35-го стрілецьких корпусів на межі Михайлені, Алуніша, Бумбета, Болдурешті, Чори. Під тиском наступаючих військ противника радянські війська розпочали лихоманковий відступ за рубіж Дністра. Незабаром 35-й стрілецький корпус був перекинутий на північ, у район східніше Крижополя. Врешті-решт, на фоні зазнаних втрат 35-й корпус був розформований 6 серпня 1941 року.

2-ге формування

[ред. | ред. код]

Вдруге 35-й стрілецький корпус сформований 3 травня 1943 року у складі Північно-Західного фронту, втім вже 26 травня 1943 року його перейменували на 44-й стрілецький корпус[1].

3-тє формування

[ред. | ред. код]

Втретє 35-й стрілецький корпус сформований 5 липня 1943 року з резервів Степового військового округу маршала Радянського Союзу Конєва І. С.. Брав участь у Гомельсько-Речицькій операції, літом 1944 року діяв у складі 3-ї армії в Білоруській операції, зокрема частини корпусу билися в Бобруйській, Мінській та Білостоцькій операціях. З осені участь корпусу у Східно-Прусській операції, а весною 1945 року — в битві за Берлін.

Командування

[ред. | ред. код]

1-ше формування

[ред. | ред. код]

2-ге формування

[ред. | ред. код]

3-тє формування

[ред. | ред. код]

Склад

[ред. | ред. код]

1-ше формування

[ред. | ред. код]
1 вересня 1939 28 червня 1940 22 червня 1941 1 липня 1941 10 липня 1941
95-та сд
15-та мд
176-та сд 176-та сд
173-тя
30-та гсд

3-тє формування

[ред. | ред. код]
1 жовтня 1943 1 листопада 1943 1 грудня 1943 1 січня 1944 1 лютого 1944 1 березня 1944 1 квітня 1944 1 жовтня 1944 1 листопада 1944 1 травня 1945
5-та сд
129-та сд
169-та сд
250-та сд 250-та сд
287-ма сд
290-та сд
323-тя сд 323-тя сд
348-ма сд 348-ма сд
397-ма сд 397-ма сд

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мельтюхов М. И. Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939—1941. — М.: Вече, 2000.
  • Киевский Краснознамённый. Очерки истории Краснознамённого Киевского военного округа. — 1. — М.: Воениздат, 1974. — 432 с. — 40 000 экз.