Перейти до вмісту

63-тя окрема механізована бригада (Україна)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
63-тя окрема механізована бригада
Нарукавний знак бригади
На службі23 липня 2017 (7 років)
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Механізовані війська
Чисельністьбригада
ДислокаціяХмельницька область,
м.Старокостянтинів
Війни/битви
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Вебсайтfacebook.com/63ombr
Медіафайли на Вікісховищі

63-тя окрема механізована бригада (63 ОМБр) — з'єднання механізованих військ сухопутних військ ЗС України.

Створена після початку російсько-української війни 2014 року як кадрована військова частина Корпусу резерву. Після російського вторгнення 2022 року відмобілізована. Восени 2022 року вела бої на Херсонському напрямку, взимку — під Бахмутом. Навесні 2023 року воювала під Кремінною.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014)

У лютому 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму та анексувала його. Вже у квітні розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. Влітку українські війська вели бої на російсько-українському кордоні, під Донецьком, Луганськом та на Приазов'ї, ізолюючи угруповання бойовиків від постачання з Росії та розсікаючи утримувані ними території.

Після втручання регулярної російської армії влітку українські сили зазнали низку поразок і були змушені відійти з-під Луганська, Іловайська та Новоазовська. Після повторного вторгнення російської армії взимку 2015 року у боях за Дебальцеве українські сили були змушені відступити з міста.

Створення

[ред. | ред. код]

Бригаду було сформовано на підставі спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 14 березня 2017 року.

Днем створення частини вважається 23 липня 2017 року.[1]

Бригада формувалась з військовослужбовців частин оперативного командування «Захід», які з 2014 року брали участь у проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

В жовтні 2017 року на одному із полігонів бригада проходила бойове злагодження та підготовку своїх підрозділів до бойового застосування. Злагодження проводиться між підрозділами бригади, а також із підрозділами інших частин. Багато бійців бригади вже мають досвід бойових дій на сході. Рівень підготовки та морально-бойовий стан українських вояків високо оцінило як командування, так і американські спеціалісти. Повідомлялося, що найближчим часом особовий склад бригади буде відряджено виконувати завдання у зоні проведення Антитерористичної операції.[2][3]

9 жовтня 2017 року бригада повним складом прибула у зону Антитерористичної операції, де надалі буде виконувати завдання за призначенням.[4]

У липні 2019 року бригада отримала у своє розпорядження військове містечко у Старокостянтинові Хмельницької області. Відповідно до розпорядження Міністерства оборони, військовій частині передано для утримання та експлуатації дві казарми, десять сховищ для техніки, контрольно-перепускні пункти, вартове приміщення, складські та інші господарські приміщення, що раніше перебували на балансі Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу та 3568-ї бази.[5]

У вересні 2019 року бригада була знову залучена до стратегічного командно-штабного навчання «Козацька воля» основним з'єднанням, яке застосовувалось при проведенні практичної фази. Суттєвою відмінністю від 2017 року було те, що підрозділи були повністю укомплектовані власним озброєнням та військовою технікою. Особовий склад показав високу майстерність, бойовий дух та здатність якісно виконувати завдання за призначенням. За результатами навчань бригаду високо оцінило як керівництв навчань так і командування Сухопутних військ Збройних Сил України.[джерело?]

Російське вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]

Бригада брала участь у боях на Херсонському напрямку, 12 листопада 2022 року президент України Володимир подякував за це особовому складу бригади.[6]

У грудні 2022 року бригада воювала під Бахмутом.[7]

У квітні 2023 року воювала під Кремінною.[7]

Структура

[ред. | ред. код]
  • 105-й окремий механізований батальйон[8]
  • 106-й окремий механізований батальйон[9]
  • батальйон безпілотних систем[10]
  • 41-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон[11]

Командування

[ред. | ред. код]
  • (2017—2023) полковник Марущак Олександр Юхимович[12][13]
  • (2023—2024) полковник Скиба Петро Павлович[14]
  • (з 2024) полковник Юрчук Павло Павлович[15]

Втрати

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]
  • 19 серпня 2022 — Калагурський Богдан Петрович, капітан, командир 1 роти, 106 омб. Загинув у бою за село Благодатне Миколаївської області.[9]
  • 30 вересня 2022 — Володимир Стецько, солдат-радіотелефоніст гаубичної самохідно-артилерійської батареї.[16]
  • листопад 2022 — Красівов Микола, командир механізованого батальйону.[17]

2023

[ред. | ред. код]
  • 29 січня 2023 — Нусер Михайло «Лютий», сержант. Загинув біля села Іванівське на Донеччині.[18]
  • 21 квітня 2023 — Гукало Василь Михайлович, солдат, командир розвідувального взводу 106 батальйон, Герой України.
  • 02023-08-2323 серпня 2023 — Плеша Максим Вікторович. 20 квітня 1991, м. Ужгород. Загинув в результаті ворожої атаки дрона-камікадзе позицій ЗСУ, поблизу села Торське, Краматорського району, Донецької області [19].

2024

[ред. | ред. код]
  • 02024-01-1010 січня 2024 — Пилип Андрій Васильович. 28 років. Помер від важкої хвороби в лікарні[20]
  • 02024-01-2424 січня 2024 — Мазничка Іван Русланович. Загинув внаслідок поранень отриманих в результаті ворожого скиду з БпЛА на позиціях ЗСУ поблизу н.п. Торське, Краматорського району, Донецької області[21]
  • 28 січня 2024 — Чемляк Олександр Леонідович. Помер від поранень, отриманих в грудні 2023. Мобілізований в січні 2023[22]
  • 02024-01-3030 січня 2024 — Глушковський Іван. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Торське на Донеччині[23]
  • 02024-05-011 травня 2024 — Кучма Роман. Загинув на Донеччині[24]
  • 18 травня 2024 — Гончак Михайло Федорович. Загинув від мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання.
  • 11 червня 2024 —Вергун Дмитро Степанович[25].
  • 02024-07-2727 липня 2024 — Мунтяну Юрій. 48 років, старший солдат [26]
  • 31 серпня 2024 — Рабощук Олександр Віталійович — молодший сержант. Загинув у віці 33 років на Донеччині. Добровільно долучився до Збройних Сил України з перших днів повномасштабного вторгнення.[27] [28]

Традиції

[ред. | ред. код]

6 грудня 2023 року Президент України вручив бригаді Бойовий Прапор.[29]

Відомі особистості

[ред. | ред. код]
  • Ляшко Олег Валерійович — народний депутат України, лейтенант, командир батальйону безпілотних систем 63ОМБр [30][31]. Багаторазово отримував критику від військовослужбовців перебуваючи у війську [32].

Вшанування

[ред. | ред. код]

25 квітня 2024 року у місті Дергачі провулок Транспортний перейменували на провулок Сергія Коробки, солдата розвідувальної роти 63-ї окремої механізованої бригади, який загинув 24 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання на Південному напрямку[33].

Нагороджені

[ред. | ред. код]

Найвищими державними нагородами відзначені:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Наша історія
  2. ↑ Петровський Максим (3 жовтня 2017). Злагодженість – запорука перемоги. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
  3. ↑ На перші навчання новосформованої бригади резерву залучили понад 3 тис. резервістів. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 26 вересня 2018. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  4. ↑ Максим Петровський (10 жовтня 2017). Механізована бригада на варті українського миру та спокою. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
  5. ↑ 63-я резервна бригада отримала власні казарми. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 липня 2019. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  6. ↑ Сили оборони встановили контроль у понад 60 населених пунктах Херсонщини – звернення Президента України. https://www.president.gov.ua/. Офіс Президента України. 12 листопада 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  7. ↑ а б Гукало Василь Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  8. ↑ На війні загинув командир 105-го закарпатського батальйону полковник Микола Красівов
  9. ↑ а б Із серпня значився як зниклий безвісти: на фронті загинув енергетик зі Львівщини. LVIV.MEDIA (укр.). 30 січня 2023. Процитовано 26 листопада 2023.
  10. ↑ [1]
  11. ↑ [2]
  12. ↑ ГРАД, БРЕМ-Д, БМД, КОРД — бронетехніка та зброя, відбиті в боях на Миколаївщині | @Крим. Реалии
  13. ↑ ZPPZ.CITY.
  14. ↑ У 63 бригаді відбулася зміна керівництва. Полковник Петро Скиба попрощався із особовим складом. 9 січня 2024.
  15. ↑ 34-річний підполковник Павло Юрчук – новий командир 63 бригади. www.facebook.com. Процитовано 28 квітня 2024.
  16. ↑ Володимир СТЕЦЬКО. Післяслово. Новий Розділ провів Героя в останню путь. «Вісник Розділля» (укр.). 7 жовтня 2022. Процитовано 9 червня 2024.
  17. ↑ bbodnar813 (20 листопада 2022). На війні загинув командир закарпатського батальйону (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 20 листопада 2022.
  18. ↑ https://www.victims.memorial/people/mykhailo-nuser
  19. ↑ В Ужгороді попрощалися із полеглим на війні 32-річним Максимом Плешею.
  20. ↑ ЗАГИНУВ ГЕРОЙ ПИЛИП АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ З С. ВЕРБЛЯНИ.
  21. ↑ На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Іван Мазничка.
  22. ↑ Сьогодні Хмельниччина знову прощатиметься із полеглими на війні військовослужбовцями.
  23. ↑ На Львівщині 3 лютого попрощаються із вісьмома захисниками.
  24. ↑ 7 травня на Львівщині прощаються із вісьмома військовими.
  25. ↑ З поля бою - у стрій Небесний: на фронті поліг Герой Дмитро Вергун з Львівщини (ФОТО). Варта 1 (укр.). 13 червня 2024. Процитовано 16 червня 2024.
  26. ↑ Військові з Буковини, які полягли у боях від початку повномасштабної війни. Згадуємо їх.
  27. ↑ Загинув випускник Житомирської політехніки Рабощук Олександр Віталійович (укр.). Процитовано 17 жовтня 2024.
  28. ↑ Олександр Рабощук - навічно у небесній варті (укр.). Процитовано 17 жовтня 2024.
  29. ↑ Сьогодні день найсильніших синів і доньок України, які боронять Батьківщину на суші, у повітрі, на воді – Президент вручив державні нагороди з нагоди Дня ЗСУ. Президент України. 6 грудня 2023.
  30. ↑ Командиром батальйону став відомий колишній народний депутат України. // Автор: Андрій Кущенко. 14.10.2024
  31. ↑ "Радикал" Ляшко став комбатом.
  32. ↑ З політики до лав ЗСУ. Де зараз Олег Ляшко. РБК-Украина (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
  33. ↑ https://dermiskrada.dosvit.org.ua/news/u-dergachivski-gromadi-peremenovano-206-toponimiv-2024-04-26

Посилання

[ред. | ред. код]
63-тя окрема механізована бригада
у соціальних мережах
63-тя окрема механізована бригада на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=63-тя_окрема_механізована_бригада_(Україна)&oldid=44155277