83 Беатріс
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Аннібале де Гаспарісом |
Місце відкриття | Обсерваторія Каподімонте |
Дата відкриття | 26 квітня 1865 |
Позначення | |
Позначення | 83 Beatrix |
Названа на честь | Беатріче Портінарі |
Тимчасові позначення | 1950 QV |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики[1] | |
Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD) | |
Велика піввісь | 2,432321644268 а. о. |
Перигелій | 2,233975575202 а. о. |
Афелій | 2,630667713334 а. о. |
Ексцентриситет | 0,081545986951 |
Орбітальний період | 1385,574664311 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,259819993301 °/д |
Середня аномалія | 69,50318249042° |
Нахил орбіти | 4,963804936630° |
Довгота висхідного вузла | 27,75682154210° |
Аргумент перицентру | 169,0019306197° |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 81,37 км |
Маса | 5,6× 1017 кг |
Прискорення вільного падіння на поверхні | 0,0228 м/с² |
Друга космічна швидкість | 0,0430 км/с |
Період обертання | 10,16 год |
Альбедо | 0,0917 |
Температура | ~178 K |
Спектральний тип | X (Толен) X (SMASS) |
Стандартна зоряна величина | 8,66 |
83 Беатріс у Вікісховищі |
83 Беатріс (83 Beatrix) — астероїд головного поясу, відкритий 26 квітня 1865 року італійським астрономом Аннібале де Гаспарісом в Неаполі, Італія. Це останній астероїд, відкритий вченим. Названий на честь Беатріче Портінарі, таємної любові італійського поета Данте Аліг'єрі[2].
Беатріс — астероїд типу X. За результатами спостережень, проведених в Харківській обсерваторії (1985, 1988, 1990, 1991) і Ловеллівській обсерваторії (1984), було виміряно період обертання астероїда і його форма. Беатріс має форму тривісного еліпсоїда з таким співвідношенням півосей: a/b = 1,26; b/c = 1,16[3].
Астероїд не перетинає орбіту Землі й обертається навколо Сонця за 3,79 юліанського року.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 83 Беатріс (англ.) . Процитовано 2013.12.27. Останнє спостереження 2013.07.08.
- ↑ Lutz D. Schmadel. (2003). Dictionary of minor planet names. Springer. ISBN 978-3-540-00238-3. (англ.)
- ↑ Круглый Ю.Н., Шевченко В.Г., Величко Ф.П. и др. (1994). Asteroid 83 Beatrix - photometry and model. Astronomy and astrophysics. 108: 143—149. (англ.)