840-ві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
IX століття: 841—850 роки

840 · 841 · 842 · 843 · 844 · 845 · 846 · 847 · 848 · 849

Раннє Середньовіччя  • Епоха вікінгів  • Золота доба ісламу  • Реконкіста

Геополітична ситуація

[ред. | ред. код]

У Східній Римській імперії правив Феофіл, а після нього Михаїл III при регентстві матері Феодори. Франкське королівство розпалося на Східне Франкське королівство, Серединне королівство та Західне Франкське королівство. Північна частина Апенніського півострова належала Серединному королівству, Папа Римський управляв Римською областю, на південь від неї існувало кілька незалежних герцогств, Візантія зберігала за собою деякі території на півночі та півдні Італії. Більшу частину Піренейського півострова займав Кордовський емірат, на північному заході лежало християнське королівство Астурія, Іспанська марка була буферною зоною між Західним Франкським королівством та Аль-Андалусом. Вессекс підкорив собі більшу частину Англії. Існували слов'янські держави Перше Болгарське царство, Велика Моравія та Блатенське князівство.

В арабському халіфаті тривало правління Аббасидів, в Магрибі та Іспанії існували незалежні мусульманські держави. У Китаї продовжувалося правління династії Тан. Значними державами на території Індії були Пала, Пратіхара, Чола. В Японії продовжувався період Хей'ан. У степах між Азовським морем та Аралом існував Хазарський каганат. Єнісейські киргизи утримували чільну роль серед кочових народів на кордонах Китаю.

На території лісостепової України в IX столітті літописці згадують слов'янські племена білих хорватів, бужан, волинян, деревлян, дулібів, полян, сіверян, тиверців, уличів. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема булгари, хозари, алани, авари, тюрки, угри, кримські готи. Херсонес Таврійський належить Візантії.

Події

[ред. | ред. код]
Розподіл земель за Верденським договором.

Народились

[ред. | ред. код]

Померли

[ред. | ред. код]