AEC Armoured Car

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АЕС
АЕС в воєнному музеї в Брюсселі
АЕС в воєнному музеї в Брюсселі
ТипБронеавтомобіль/Колісний танк
ПоходженняВелика БританіяВелика Британія
Історія використання
На озброєнні1942-1977
Оператори Велика Британія  Ліван
ВійниДруга Світова Війна, Шестиденна війна
Історія виробництва
РозробникAssociated Equipment Company
ВиробникAssociated Equipment Company
Виготовлення1942-1943
Виготовлена
кількість		629 шт
Характеристики
Вага11 тонн
Довжина5,18 м
Довжина ствола52 калібри
Ширина2,74 м
Висота2,54 м
Обслуга3 ос
КалібрМк1: 40-мм QF 2 pounder нарізна гармата,

Мк2: 57-мм QF 6 pounder нарізна гармата,

Мк3: 75-мм QF нарізна гармата
Підвищення−15°…+20°
Траверс360°
Бронясталева катана та лита
Лоб: 30 мм
Борт: 16 мм
Башта: лоб: 65 мм/0°, маска гармати: 65 мм, борт: 60 мм/0°, корма: 60 мм/0°, дах: 10-15 мм
Другорядне
озброєння
1 × 7,92-мм BESA
ДвигунРядний 6- циліндровий дизельний рідинного охолодження AEC 195 на
158 к.с.
Швидкістьшосе: 58-66 км/год
AEC Armoured Car у Вікісховищі

AEC Armoured Car (бронеавтомобіль компанії AEC) — серія британських важких бронеавтомобілів періоду Другої світової війни. Випускалися фірмою Associated Equipment Company (AEC) на доопрацьованій шасі власного артилерійського тягача «Матадор». З 1941 по 1943 рік було випущено 629 бронеавтомобілів різних модифікацій, які активно використовувалися британськими військами та військами країн Співдружності у Другій світовій війні.

AEC було створено за досвідом боротьби проти італійських броньованих машин у кампанії в Лівійській пустелі. Британські бронеавтомобілі були озброєні лише легкими та важкими кулеметами, тому армія встановлювала трофейні італійські та німецькі 20-міліметрові або потужніші автоматичні гармати, щоб мати достатню вогневу міць при зустрічі з розвідувальними машинами противника[1]. На той час британці розробляли бронеавтомобіль Daimler Armoured Car з 40-мм 2-фунтовою гарматою, яка використовувалася на британських танках, але бронемашин із бронею та озброєнням, подібних до танка, не планувалося створювати. Компанія AEC приватно розробила автомобіль на основі своєї вантажівки, який мав би броню, еквівалентну тогочасному крейсерському танку.

Бронеавтомобілі AEC залишалися на озброєнні Великої Британії й у післявоєнні роки, до заміни бронеавтомобілем «Саладін» наприкінці 1950-х років. Після війни AEC також поставлялися до інших країн, зокрема до Лівану, на озброєнні якого вони перебували щонайменше до 1977 року.

Дизайн і розробка

[ред. | ред. код]

Компанія Associated Equipment Company (AEC) з Саутолла була виробником шасі вантажівок і автобусів, а її артилерійський тягач Matador використовувався для буксирування середньої польової артилерії та важких зенітних гармат. Броньований автомобіль на базі артилерійського шасі Matador спочатку був розроблений як приватна ініціатива підприємства, макет був показаний офіційним особам у 1941 році на параді Кінної гвардії в Лондоні, де він справив добре враження на Вінстона Черчилля. Було укладено початковий контракт на 120 одиниць.

AEC намагалась побудувати бронемашину з вогневою потужністю та захистом, порівнюваними з тогочасними британськими крейсерськими танками. Перша версія використовувала башту піхотного танка Valentine Mk II з 2-фунтовою гарматою. Наступні версії отримали 6-фунтову або 75-мм гармату в башті спеціальної конструкції. Машина також мала один кулемет Besa, 2-дюймовий (51 мм)димовий гранатомет і радіостанцію № 19. Машини Mark I мали кулемет Bren для захисту від авіації, пізніше машини отримали кріплення Parrish-Lakeman Mounting (PLM) для установки одного або двох кулеметів Vickers K[2]. Башта мала електропривід з можливістю ручного наведення.

Водій був забезпечений двома перископами для огляду в закритому стані.

Двигун був встановлений під кутом вниз, зменшуючи кут на передавальних валах і висоту задньої частини корпусу. У звичайному режимі руху по дорозі, використовувався передній привід коліс.

Історія використання

[ред. | ред. код]

Mk I вперше був використаний в боях у Північноафриканській кампанії наприкінці 1942 року, де, як повідомляється, кілька машин були оснащені баштою танка Crusader із 6-фунтовою гарматою. Mk II і Mk III брали участь в боях у Європі у підрозділах британської та британської індійської армії, часто разом із бронеавтомобілем Staghound, що постачався з США.

Бронеавтомобіль AEC з 75-мм гарматою замінив американські напівгусеничні 75-мм самохідки в чотирьох бойових ескадрильях деяких полків бронеавтомобілів[3].

Машина залишалася на озброєнні після закінчення війни, поки не була замінена Alvis Saladin. Ліванська армія використовувала цю машину принаймні до 1976 року. Крім того, для Лівану з 1956 року деякі башти AEC були додані до броньованих машин Staghound[4].

Варіанти

[ред. | ред. код]
Бронеавтомобіль AEC Mk I.
Бронеавтомобіль AEC Mk II
  • Mk II: більша башта для трьох осіб екіпажу з 6-фунтовою гарматою, переробленим переднім корпусом, дизельним двигуном 158 к.с. (118 кВт).
  • Mk III: «броньована машина близької підтримки», Mk II з 75-мм гарматою QF 75 mm.
  • АА: Башта, подібна до башти зенітного танка Crusader зі здвоєною 20-мм гарматою Oerlikon, здатною вести вогонь на великих кутах піднесення і вражати літаки противника. Прототип був побудований в 1944 році, але не надійшов у виробництво через перевагу союзників у повітрі в Північній Європі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ White
  2. ↑ White ст.18
  3. ↑ White ст.20
  4. ↑ https://warwheels.net/StaghoundAECindex.html

Література

[ред. | ред. код]
  • George Forty — World War Two Armoured Fighting Vehicles and Self-Propelled Artillery, Osprey Publishing 1996, ISBN 1-85532-582-9.
  • I. Moschanskiy — Armored vehicles of the Great Britain 1939—1945 part 2, Modelist-Konstruktor, Bronekollektsiya 1999-02 (И. Мощанский — Бронетанковая техника Великобритании 1939—1945 часть 2, Моделист-Конструктор, Бронеколлекция 1999-02).
  • B.T. White Armoured Cars (AFV Weapons Profile No. 21) Profile Publishing.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=AEC_Armoured_Car&oldid=42181990