Перейти до вмісту

Вакцина AstraZeneca проти COVID-19

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з AZD1222)
Пакунок 100 доз вакцини AstraZeneca (10 флаконів по 10 доз кожен).
Систематизована назва за IUPAC
Класифікація
ATC-код J07BX03
PubChem
CAS 2420395-83-9
DrugBank DB15656
Торгівельне
найменування 		Вакцина Chadox1 Ncov-19 Corona Virus (Рекомбінантна), Ковішелд / Chadox1 Ncov-19 Corona Virus Vaccine (Recombinant), Covishield[1]
Тип ChAdOx1[2]
Способи введення Внутрішньом'язова ін'єкція
Хімічна структура
Формула
Мол. маса
Синоніми AZD1222,
ChAdOx1 nCoV-19,[3]
ChAdOx1-S,[4]
вакцина AstraZeneca проти COVID-19,[5][6]
Covishield[7], Vaxzevria[8]
Фармакокінетика
Біодоступність
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата Вакцина Chadox1 Ncov-19 Corona Virus (рекомбінантна), Ковішелд / Chadox1 Ncov-19 Corona Virus Vaccine (Recombinant), Covishield; Серум Інстітьют Оф Індіа Пвт. Лтд.; Індія; UA/18593/01/01; № 308 від 22.02.2021[1]
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата Вакцина АстраЗенека проти COVID-19 / COVID-19 Vaccine AstraZeneca; СК біосайнс Ко., Лтд. (No.97), Республіка Корея; UA/18725/01/01 № 778 від 20.04.2021[9]

Вакцина AstraZeneca проти COVID-19, також відома як вакцина Oxford–AstraZeneca, AZD1222, ChAdOx1 nCoV-19[10], ChAdOx1-S[11], вакцина AstraZeneca-SKBio, як торговельні марки Vaxzevria[8], CoviShield (Ковішелд)— вакцина проти COVID-19, розроблена Оксфордським університетом та AstraZeneca, яка є вектором на основі модифікованого аденовірусу шимпанзе ChAdOx1[12][13][14][15][16] та вводиться внутрішньом'язово.

Дослідження вакцини проводять Інститут Дженнера[en] Оксфордського університету та Оксфордська вакцинна група[en] за співпраці з італійським виробником Advent Srl, розташованого в муніципалітеті Помеція, який випустив першу партію вакцини для клінічних випробувань.[17] Команду дослідників очолюють Сара Гілберт, Адріан Гілл[en], Ендрю Поллард[en], Тереза Ламбе[en], Сенді Дуглас та Кетрін Грін[en].[17][18]

30 грудня 2020 року вакцину було схвалено до використання у програмі вакцинації Великої Британії[19]. Перша вакцинація була проведена 4 січня 2021 року[20].

За ліцензійною угодою з AstraZeneca вакцину виробляють також в Індії (Інститут сироватки крові, під торговою маркою CoviShield) та в Південній Кореї (компанія AstraZeneca-SKBio). Ці дві версії вакцини були схвалені ВООЗ для екстреного використання за програмою COVAX[Note 1] 15 лютого 2021 року.[21][22][23].

7 квітня 2021 року Європейське агентство з лікарських засобів визнало утворення тромбів після вакцинації препаратом від AstraZeneca рідкісним побічним ефектом[24].

Технологічна платформа

[ред. | ред. код]

Векторна вакцина AZD1222 є нереплікаційним вірусним вектором на основі аденовіруса мавпи, що містить повну кодувальну послідовність білка шипа SARS-CoV-2 з оптимізованими кодонами разом із лідерною послідовністю тканинного активатора плазміногену (tPA).[25]

Дослідники використовували геном SARS-CoV-2, який був сіквенований в Ухані. Модифікований аденовірус мавпи не може розмножуватися, тому не спричиняє подальшого інфікування, а замість цього діє як вектор для передачі білка шипа SARS-CoV-2.[26]

Білок шипа S1 — це зовнішній білок, який дозволяє коронавірусу типу SARS проникати в клітини через ферментативний домен ACE2.[27] Після вакцинації виробляється цей білок, який сприяє імунній відповіді на коронавірус, якщо коронавірус пізніше інфікує організм.[28]

Склад

[ред. | ред. код]

Ослаблений аденовірус (ChAdOx1), що кодує глікопротеїн SARS CoV 2, а також наступні допоміжні речовини:

  • L-гістидин
  • L-гістидин гідрохлорид моногідрат
  • гексагідрат хлориду магнію
  • полісорбат 80
  • етанол
  • сахароза
  • хлористий натрій
  • динатрію едетат
  • вода для ін'єкцій

Історія

[ред. | ред. код]

Розробка 2020 року

[ред. | ред. код]

У лютому 2020 року Інститут Дженнера домовився про співпрацю з італійською компанією Advent Srl щодо виробництва першої партії кандидата на вакцину для клінічних випробувань.[29]

У березні 2020 року,[30][31] після того як Фонд Гейтсів закликав Оксфордський університет знайти партнера для випуску вакцини проти COVID-19 на ринок, університет відступив від своїх попередніх зобов'язань передати права на розробку будь-якому виробнику ліків.[32] Крім того, уряд Великої Британії закликав Оксфордський університет працювати з AstraZeneca замість Merck & Co., що розташована в США, через побоювання накопичення вакцин під контролем адміністрації Трампа.[33]

У червні 2020 року Національний інститут алергії та інфекційних захворювань США[en] (NIAID) підтвердив, що третій етап тестування потенційних вакцин, розроблений Оксфордським університетом та AstraZeneca, розпочнеться в липні 2020 року.[34]

Клінічні дослідження

[ред. | ред. код]

У липні 2020 року AstraZeneca почала співпрацювати з IQVIA[en] для пришвидшення клінічних випробувань у США.[35]

31 серпня 2020 року AstraZeneca оголосила, що розпочала відбір 30 000 дорослих добровольців для пізнього етапу досліджень, який фінансується США.[36]

8 вересня 2020 року AstraZeneca оголосила про глобальну зупинку випробування вакцини, оскільки досліджувалась можлива побічна реакція в учасника з Великої Британії.[37][38][39] 13 вересня AstraZeneca та Оксфордський університет відновили клінічні випробування у Великій Британії після того, як регулятори дійшли висновку, що препарат є безпечним.[40] AstraZeneca критикували щодо безпечності вакцини після побоювань експертів, які відзначають відмову компанії надавати подробиці про серйозні неврологічні захворювання у двох учасників, які отримали експериментальну вакцину у Британії.[41] Хоча дослідження відновилися у Великій Британії, Бразилії, Південній Африці, Японії[42] та Індії, вони залишалися призупиненими в США до 23 жовтня 2020 року[43], допоки Управління з продовольства і медикаментів США досліджувала хворобу пацієнта, яка спричинила клінічну затримку, згідно з інформацією Секретаря Міністерства охорони здоров'я і соціальних служб США Алекса Азара.[44]

15 жовтня 2020 року доктор Жуан Педру Р. Фейтоса, 28-річний лікар із Ріо-де-Жанейро, Бразилія, який отримав плацебо замість тестової вакцини в клінічному дослідженні AZD1222, помер від ускладнень COVID-19.[45][46][47] Бразильський орган охорони здоров'я Anvisa[en] оголосив, що клінічні дослідження триватимуть в Бразилії.[48]

Результати III фази клінічних випробувань

[ред. | ред. код]

23 листопада 2020 року Оксфордський університет та AstraZeneca оголосили проміжні результати не припинюваних клінічних досліджень третьої фази.[28] Щодо методів інтерпретації результатів було висловлено критику, оскільки результати поєднували ефективність на рівні 62 % та 90 % від різних груп досліджуваних, яким давали різні дозування, і отримували середній показник 70 %.[49][50][51] AstraZeneca заявила, що проведе подальше багатопрофільне випробування з використанням нижчої дози, що призвело до ефективності на рівні 90 %.[52]

Повна публікація цих проміжних результатів чотирьох поточних сліпих рандомізованих контрольованих досліджень 8 грудня 2020 року дала пояснення цим звітам.[53] У групі, яка отримала активну вакцину більш ніж за 21 день до цього, госпіталізацій та важких захворювань не було, на відміну від тих, хто отримував плацебо. Серйозні побічні ефекти були збалансовані між активними та контрольними групами в дослідженнях, тобто активна вакцина не мала проблем з безпекою. Повідомлялося про випадок поперечного мієліту[en] через 14 днів після введення другої дози вакцини, який, можливо, пов'язаний з вакцинацією, причому незалежний неврологічний комітет розглядав найбільш імовірний діагноз ідіопатичний[en] короткий сегмент демієлінізації спинного мозку. Два інших випадки поперечного мієліту, один у групі вакцин, а другий у групі плацебо, були визнані не пов'язаними з вакцинацією.[53]

Подальший аналіз показав ефективність 76 % через 22 дні після першої дози та зростання до 81,3 %, після введення другої дози через 12 тижнів або більше після першої.[54]

27 грудня 2020 року генеральний директор AstraZeneca Паскаль Соріот[en] заявив, що вважає, що дослідники знайшли «формулу виграшу» у вигляді вакцини Оксфорд–AstraZeneca проти COVID-19, шляхом застосування двох доз.[55]

4 січня 2021 року 82-річний Браян Пінкер став першою особою, яка отримала вакцину Оксфорд–AstraZeneca проти COVID-19 поза клінічними випробуваннями.[20]

Дослідження 2021 року

[ред. | ред. код]

У лютому 2021 року дослідники повідомили, що працюють над адаптацією вакцини до нових варіантів коронавірусу,[56] очікуючи, що модифікована вакцина буде доступна «через кілька місяців» як «підсилювач».[57] Ключовим питанням для розробників є вивчення можливості мутації E484K вплинути на імунну відповідь і, можливо, на поточну ефективність вакцини.[58] Мутація E484K присутня у південноафриканському (B.1.351) та бразильському (B.1.1.28) варіантах вірусу, з невеликою кількістю випадків мутації, виявлена також при інфікуваннях оригінальним вірусом SARS-CoV-2 та британським варіантом/варіантом Кента (B.1.1.7).[58]

22 березня 2021 року на сайті AstraZeneca було опубліковано проміжні результати клінічного випробування вакцини третьої стадії, яке проводилися в Америці. За цими проміжними результатами вакцина демонструвала ефективність близько 79 %[59]. Проміжні результати випливали з аналізу даних, які було отримано в дослідженні до 17 лютого 2021 року[60]. Наступного дня, 23 березня 2021 року Інститут алергічних та інфекційних хвороб США[en] (NIAID) опублікував звернення з цього приводу. Його Рада з моніторингу даних та безпеки (англ. Data and Safety Monitoring Board) висловила занепокоєння публікацією неактуальної інформації (англ. outdated information), що могло дати неповне уявлення про ефективність вакцини[61]. З урахуванням даних, отриманих пізніше (зокрема, у березні), ефективність вакцини мала оцінюватися від 69 % до 74 %[60]. Директор NIAID прокоментував ситуацію таким чином:

Дані [випробувань] свідчать, що загалом це добра [вакцина], але прес-реліз подано не зовсім акуратно.
Оригінальний текст (англ.)
The data really are quite good but when they put it into the press release it wasn’t completely accurate.

— Dr. Anthony Fauci, [60]

25 березня 2021 AstraZeneca опублікувала уточнювальні дані щодо ефективності вакцини та повідомила про наступне[62]:

  • вакцина має 76 % ефективність щодо симптомів COVID-19;
  • 100 % ефективність щодо тяжких або критичних випадків та госпіталізації;
  • 85 % ефективність щодо симптомів COVID-19 в учасників віком 65 років й більше.

7 квітня 2021 року Європейське агентство лікарських засобів (EMA) повідомило про виявлення зв'язку між утворенням тромбів та вакцинацією вакциною AstraZeneca. Регулятор просить внести це у список «дуже рідкісних побічних ефектів» вакцини та підкреслює, що користь вакцини перевищує ризики, а визнання тромбозів, як побічного ефекту препарату, допоможе медикам швидко помітити проблему. Побічний ефект може розвиватися протягом 2 тижнів після вакцинації. Станом на дату публікації заяви, більшість зареєстрованих випадків сталося серед жінок віком до 60 років. Людям, які вакцинувалися вакциною AstraZeneca, слід негайно звернутися за медичною допомогою, при появі відповідних симптомів.[63]

Схвалення

[ред. | ред. код]

27 листопада 2020 року уряд Великої Британії звернувся до Агентства з регулювання лікарських засобів і продуктів для охорони здоров’я[en] з проханням оцінити вакцину AZD1222 для тимчасового постачання,[64] і вона була схвалена до використання 30 грудня 2020 року як друга вакцина, яка надійде для національної програми вакцинації.[65]

Європейське агентство з лікарських засобів отримало заявку на умовний дозвіл на продаж (CMA) для вакцини 12 січня 2021 року. У пресрелізі зазначено, що рекомендація щодо цього може бути видана відомством до 29 січня, тоді як Європейська комісія ухвалила рішення про умовний дозвіл на продаж протягом декількох днів.[6] Угорський регулятор в односторонньому порядку схвалив вакцину замість того, щоб чекати затвердження умовного дозволу на продаж.[66]

29 січня 2021 року Європейське агентство з лікарських засобів рекомендувало надати умовний дозвіл на продаж AZD1222 для осіб віком від 18 років,[67][68] і рекомендація була прийнята Європейською комісією того ж дня.[69][70]

Вакцина також була схвалена регуляторними органами Аргентини,[71] Сальвадора,[72] Індії,[73][74] Мексики,[75] Бангладешу,[76] Домініканської Республіки,[77] Пакистану,[78] Філіппін,[79] Непалу,[80] Бразилії,[81] Шрі-Ланки[82] та Тайваню[83] для екстреного використання у відповідних країнах.

7 лютого 2021 року розповсюдження вакцини в Південній Африці було призупинено. Дослідники з Вітватерсрандського університету під час попереднього аналізу заявили, що вакцина AstraZeneca забезпечує мінімальний захист від легкої або помірної форми інфекції серед молоді.[84][85] 8 лютого 2021 року BBC повідомляло, що Кетрін О'Браєн[en], директор з імунізації Всесвітньої організації охорони здоров'я, заявила, що вважає, що «дійсно правдоподібно», що вакцина AstraZeneca може мати «значущий вплив» на південноафриканський варіант вірусу, особливо для запобігання серйозним хворобам та смерті.[86] У тому ж звіті також зазначається, що заступник головного лікаря Англії[en] Джонатан Ван-Там[en] заявив, що дослідження (Witwatersrand) не змінило його думки про те, що вакцина AstraZeneca «швидше за все» вплине на важкі захворювання спричинені південноафриканським варіантом вірусу.[86]

10 лютого 2021 року Південна Корея вперше схвалила вакцину AstraZeneca проти COVID-19, що дозволило застосовувати схему дворазового введення всім дорослим, включаючи людей похилого віку. Однак схвалення супроводжувалося попередженням, що при введенні вакцини особам старшим 65 років необхідно враховувати обмежені дані цієї демографічної групи у клінічних випробуваннях.[87][88]

10 лютого 2021 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) видала тимчасові вказівки та рекомендувала вакцину AstraZeneca для всіх дорослих, її Стратегічна консультативна група експертів[en] також розглянула можливість використання там, де є варіанти вірусу, і дійшла висновку, що нема потреби рекомендувати її.[89]

15 лютого 2021 року Австралійська Адміністрація терапевтичних товарів[en] (TGA) надала попереднє схвалення вакцини AstraZeneca проти COVID-19.[4][90]

14 червня в країні було дозволено продовження використання вакцини AstraZeneca для людей старше 60 років, уряд скасував попередню заброону[91].

В Україні

[ред. | ред. код]
Флакон з вакциною COVISHIELD, що вироблена Інститутом сироватки крові Індії[7]

22 лютого 2021 року в Україні для екстреного застосування схвалена вакцина, розроблена компанією AstraZeneca, що виробляється Інститутом сироватки крові Індії під місцевою назвою Ковішелд.[92][93][94][95][96]

Вакцина зареєстрована в Україні за заявкою компанії «Грейс оф Год». Компанію-реєстратора визначав виробник — Інститут сироватки крові Індії[97].

Закупівлю вакцини та її постачання на склади МОЗ в Україні виконувала компанія Crown Agents[97]. Перша партія вакцини (500 тис. доз) прибула до України 23 лютого 2021 року. Для одного щеплення потрібно дві ін'єкції, тобто, партії має вистачити на 250 тис. щеплень.[98] Міністр охорони здоров'я України Степанов особисто контролював виправляння першої партії вакцини в Україну, для чого літав до Індії[99].

24 лютого 2021 року відбулося перше щеплення в Україні. Воно було зроблено лікарю-реаніматологу Черкаської обласної лікарні Горенку Євгену Васильовичу.[100]

25 лютого 2021 року в Україні розпочалася масова вакцинація. На Чернігівщині і Черкащині вакцинування розпочалося ще 24 лютого, коли було вакциновано 80 медиків. Частина медиків відмовилася робити щеплення через вік або стан здоров'я.[101]

2 березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський зробив щеплення вакциною AstraZeneca.[102]

Станом на 7 квітня 2021 року після вакцинації від COVID-19 в Україні зафіксували 816 випадків побічних реакцій, 99,1 % з них — несерйозні. У 94,73 % випадків прояви несприятливих подій після імунізації були передбаченими, тобто відповідали наявній інформації в інструкції для медичного застосування[103]. При цьому станом на ту ж дату від початку кампанії від коронавірусу в Україні було щеплено 320 265 людей, двоє отримали другу дозу[104].

Виробництво та постачання

[ред. | ред. код]

Вакцина стабільна при температурі в холодильнику (від 2C° до 8C°[106]) і коштує від 3 до 4 доларів США за дозу.[107] 17 грудня у твіті державного секретаря з питань бюджету Бельгії[en] було зазначено, що Європейський Союз (ЄС) платить 1,78 євро (2,16 долара США) за дозу.[108]

За словами віцепрезидента з питань операцій та інформаційних технологій AstraZeneca Пама Ченга, до кінця 2020 року компанія матиме готових близько 200 мільйонів доз та зможе виробляти від 100 мільйонів до 200 мільйонів доз щомісяця після того, як виробництво буде збільшено.[49]

У червні 2020 року, надаючи 100 мільйонів доз у розпорядженні Національній службі охорони здоров'я Великої Британії[en][109], AstraZeneca та Emergent BioSolutions[en] підписали угоду на 87 мільйонів доларів США щодо виробництва вакцини спеціально для американського ринку. Угода була частиною ініціативи адміністрації Трампа в рамках програми Operation Warp Speed щодо розробки та швидкого збільшення виробництва цільових вакцин до кінця 2020 року.[110] Catalent[en] буде відповідати за обробку та процес пакування.[111] Більшість виробничих робіт буде відбуватися у Великій Британії.

4 червня 2020 року установа Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) COVAX здійснила первинні закупівлі у компанії 300 мільйонів доз для країн з низьким та середнім рівнем доходу.[112] Крім того, AstraZeneca та Інститут сироватки крові Індії (SII) досягли ліцензійної угоди на постачання 1 мільярда доз вакцини Оксфордського університету до країн із середнім та низьким рівнем доходу, включаючи Індію.[105][113]

13 червня 2020 року AstraZeneca підписала контракт з Альянсом інклюзивних вакцин, групою, сформованою Францією, Німеччиною, Італією та Нідерландами, на постачання до 400 мільйонів доз для всіх країн-членів Європейського Союзу.[114][115][116] Однак, Європейська Комісія втрутилася, щоб зупинити офіційну угоду. Вона взяла на себе переговори від імені всього ЄС, підписавши угоду наприкінці серпня.[117]

У серпні 2020 року AstraZeneca погодилася надати США 300 мільйонів доз на суму 1,2 мільярда доларів США, що передбачає витрати в 4 долари США на дозу. Представник AstraZeneca заявив, що фінансування також охоплює розробку та клінічне тестування.[118] Також було досягнуто угоди про передачу технологій урядами Мексики та Аргентини та погоджено виготовлення щонайменше 400 мільйонів доз для розподілу по Латинській Америці. Активні інгредієнти вироблятимуться в Аргентині та відправлятимуться до Мексики для закінчення виробництва та розподілу.[119]

У вересні 2020 року AstraZeneca погодилася надати Канаді 20 мільйонів доз.[120][121]

29 вересня 2020 року грант Фонду Білла і Мелінди Гейтс дозволив COVAX забезпечити додаткові 100 мільйонів доз вакцин проти COVID-19 або від AstraZeneca, або від Novavax по 3 долари США за дозу.[122]

У жовтні 2020 року Швейцарія підписала угоду з AstraZeneca про попереднє замовлення до 5,3 мільйона доз.[123][124]

5 листопада 2020 року було підписано тристоронню угоду між урядом Бангладешу, Інститутом сироватки крові Індії та бангладеською фармацевтичною компанією Beximco Pharma[en]. Відповідно до угоди, Бангладеш замовив 30 мільйонів доз вакцини Оксфорд-AstraZeneca з Інституту сироватки крові Індії через Beximco за ціною 4 долари за дозу.[125]

У листопаді 2020 року Таїланд замовив 26 мільйонів доз вакцини в AstraZeneca.[126] Це дозволить вакцинувати 13 мільйонів людей,[127] приблизно 20 % населення, причому перша партія, як очікується, буде доставлений в кінці травня.[128][129][130] Міністр охорони здоров’я Таїланду зазначив, що узгоджена ціна становить 5 доларів за дозу;[131] після суперечок, у січні 2021, представництво AstraZeneca у Таїланді пояснило, що ціна, яку платить кожна країна, залежить від собівартості виробництва та відмінностей у ланцюгу постачання, включаючи виробничі потужності, робочу силу та витрати на сировину.[132] У січні 2021 року Кабінет міністрів Таїланду затвердив подальші переговори щодо замовлення ще 35 мільйонів доз,[133] а Управління з продовольства і медикаментів Таїланду затвердило вакцину для екстреного використання на 1 рік.[134][135] Компанія Siam Bioscience, що належить Вачхіралонгкону, отримає технологічний трансфер[136] і зможе виготовляти до 200 мільйонів доз на рік для експорту до Асоціації держав Південно-Східної Азії.[137]

Також у листопаді Філіппіни погодились придбати 2,6 мільйона доз,[138] що, як повідомляється, вартує близько 700 мільйонів єв (приблизно 5,6 долара США за дозу).[139]

У грудні 2020 року Південна Корея підписала контракт з AstraZeneca на постачання 20 мільйонами доз вакцини, що, як повідомляється, коштує еквівалентно партіям, які будуть постачатися до Таїланду та Філіппін,[140] причому перше виряджання очікується вже в січні 2021 року. Станом на січень 2021 року вакцина перебувала на розгляді у Південнокорейського агентства з контролю та профілактики захворювань.[141][142] AstraZeneca підписала угоду з південнокорейською компанією SK Bioscience щодо виробництва своїх вакцинних продуктів. Співпраця вимагає від філії SK виготовити AZD1222 для місцевих та світових ринків.[143]

7 січня 2021 року Уряд Південної Африки оголосив, що забезпечив постачання 1 мільйон доз від Інституту сироватки крові Індії, а потім у лютому ще 500 тис. доз.[144]

М'янма підписала контракт з Інститутом сироватки крові Індії на постачання 30 мільйонів доз вакцини у грудні 2020 року. М'янма отримає дози для 15 мільйонів людей з лютого 2021 року.[145]

22 січня 2021 року AstraZeneca оголосила, що у випадку, якщо Європейський Союз затвердить вакцину AstraZeneca проти COVID-19, первинні постачання будуть нижчими, ніж очікувалося через проблеми на виробництві Novasep[en] в Бельгії. Лише 31 мільйон із раніше передбачених 80 мільйонів доз буде доставлено до Європейського Союзу до березня 2021 року[146]. В інтерв'ю італійській газеті La Repubblica, генеральний директор AstraZeneca Паскаль Соріот[en] заявив, що графік доставлення доз в Європейському Союзі затримується на два місяці. Він зазначив про низький вихід з культури клітин на одній великій європейській території.[147] Аналіз, опублікований у Ґардіан, також відзначив низьку продуктивність біореакторів[en] на заводі в Бельгії та відзначено труднощі в налагодженні цієї форми процесу, причому часто спостерігаються змінні продуктивності.[148] Як результат, Європейський Союз наклав контроль на експорт доз вакцин; розгорілася суперечка щодо того, чи дози перенаправляються до Великої Британії, і чи не буде порушено процедуру доставлення до Північної Ірландії.[149]

Критика

[ред. | ред. код]

Кілька австралійських вчених вказали, що ця вакцина на їх думку є менш ефективною у порівнянні з іншими. Проте австралійський уряд не відмовився від її закупівлі та реалізації вакцинації населення щодо COVID-19.[150]

У квітні 2021 року Австралія й Філіппіни заявили про обмеження використання вакцини AstraZeneca, натомість Африканський союз відмовився від її закупок[151].

У березні 2021 року Норвегія обмежила використання вакцини[152]. Представники Міністерства охорони здоров'я країни повідомили згодом, що не мали підстав для відновлення щеплення нею і почали проведення додаткового тестування[153].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ COVAX (англ. COVID-19 Vaccines Global Access) — механізм глобального доступу до вакцин COVID-19, заснований ВООЗ.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Державний реєстр лікарських засобів України. www.drlz.com.ua. 22 лютого 2021. Архів оригіналу за 12 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
  2. ↑ Carl Zimmer, Jonathan Corum, Sui-Lee Wee (5 березня 2021). Coronavirus Vaccine Tracker. www.nytimes.com (англ) . Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 7 березня 2021.
  3. ↑ AstraZeneca and Oxford University announce landmark agreement for COVID-19 vaccine. AstraZeneca (Пресреліз). 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 13 січня 2021. (англ.)
  4. ↑ а б https://www.ebs.tga.gov.au/ebs/picmi/picmirepository.nsf/ViewPortalDoc?OpenAgent&?unid=CA257A1E003D918FCA25867F000004C6 [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. ↑ Information for Healthcare Professionals on COVID-19 Vaccine AstraZeneca. Агентство з регулювання лікарських засобів і продуктів для охорони здоров’я Великої Британії[en] (MHRA). 30 грудня 2020. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 4 січня 2021. (англ.)
  6. ↑ а б EMA receives application for conditional marketing authorisation of COVID-19 Vaccine AstraZeneca. Європейське агентство з лікарських засобів (EMA). 12 січня 2021. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 12 січня 2021. (англ.)
  7. ↑ а б Already produced 40–50 million dosages of Covishield vaccine, says Serum Institute. The Hindu. 28 грудня 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  8. ↑ а б Vaxzevria (previously COVID-19 Vaccine AstraZeneca). European Medicines Agency. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 березня 2021. (англ.)
  9. ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. www.drlz.com.ua. 20 квітня 2021. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  10. ↑ AstraZeneca COVID-19 Vaccine (AZD1222). www.precisionvaccinations.com (амер.). Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  11. ↑ Всесвітня організація охорони здоров'я. www.who.int. 15 лютого 2021. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  12. ↑ Robert Carlson, MD; Kelley Lu, PharmD; Danielle Reiter, RN (2 березня 2021). AstraZeneca COVID-19 Vaccine (AZD1222) —. Precision Vaccinations. Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  13. ↑ Нік Уолш; Джо Шеллі; Едуардо Дуве; Вільям Боннетт (27 липня 2020). The world's hopes for a coronavirus vaccine may run in these health care workers' veins. CNN. Сан-Паулу. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 3 серпня 2020. (англ.)
  14. ↑ Investigating a Vaccine Against COVID-19. ClinicalTrials.gov[en] (Registry). Національна бібліотека США з медицини. 26 травня 2020. NCT04400838. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 14 липня 2020. (англ.)
  15. ↑ A Phase 2/3 study to determine the efficacy, safety and immunogenicity of the candidate Coronavirus Disease (COVID-19) vaccine ChAdOx1 nCoV-19. EU Clinical Trials Register (Registry). Європейський Союз. 21 квітня 2020. EudraCT[en] 2020-001228-32. Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 3 серпня 2020. (англ.)
  16. ↑ Пітер О'Рейлі (26 травня 2020). A Phase III study to investigate a vaccine against COVID-19. ISRCTN (Registry). doi:10.1186/ISRCTN89951424. ISRCTN89951424.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  17. ↑ а б Oxford team to begin novel coronavirus vaccine research. University of Oxford. 7 лютого 2020. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 28 листопада 2020. (англ.)
  18. ↑ COVID-19 Vaccine Trials | COVID-19. covid19vaccinetrial.co.uk. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 11 квітня 2020. (англ.)
  19. ↑ Covid-19: Oxford-AstraZeneca coronavirus vaccine approved for use in UK. BBC News. BBC. 30 грудня 2020. Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 30 грудня 2020. (англ.)
  20. ↑ а б Covid: Brian Pinker, 82, first to get Oxford-AstraZeneca vaccine. BBC News. BBC. 4 січня 2021. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021. (англ.)
  21. ↑ Катерина Хорощак (16 лютого 2021). ВООЗ дозволила використовувати вакцину AstraZeneca від COVID-19. Що про неї відомо. Українська правда. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 7 березня 2021. ВООЗ дозволила дві версії вакцини AstraZeneca, йдеться у заяві організації. Різниця між версіями препарату – у місці виробництва.
  22. ↑ WHO approves Oxford-AstraZeneca vaccines made in India and South Korea. The Week. 15 лютого 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  23. ↑ World Health Organization (WHO). Твіттер. 15 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 березня 2021. Today, 2 versions of the AstraZeneca/Oxford #COVID19 vaccine are listed for emergency use, giving the green light for these vaccines to be rolled out globally through #COVAX. The vaccines are produced by AstraZeneca-SKBio & the Serum Institute of India»
  24. ↑ В ЄС визнали утворення тромбів від AstraZeneca побічним ефектом: заява компанії. 24 канал. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
  25. ↑ Арашкія А, Джалілванд С, Мохаджел Н, Афчангі А, Азадманеш К, Салехі-Вазірі М, Фазлаліпур М, Пуріяєвалі МХ, Джалалі Т, Мусаві Насаб СД, Рухванд Ф, Шоджа (2020). Severe acute respiratory syndrome-coronavirus-2 spike (S) protein based vaccine candidates: State of the art and future prospects. Reviews in Medical Virology. n/a (n/a): e2183. doi:10.1002/rmv.2183. PMC 7646037. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  26. ↑ Exeter Fellow Dr Catherine Green leads the production of a potential COVID-19 vaccine in Oxford. Exeter College. 6 квітня 2020. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 24 квітня 2020. (англ.)
  27. ↑ Ван Г, Янг П, Лю К, Го Ф, Чжан Ю, Чжан Г., Цзян С (Лютий 2008). SARS coronavirus entry into host cells through a novel clathrin- and caveolae-independent endocytic pathway. Cell Research. 18 (2): 290—301. doi:10.1038/cr.2008.15. PMC 7091891. PMID 18227861. (англ.)
  28. ↑ а б AZD1222 vaccine met primary efficacy endpoint in preventing COVID-19. www.astrazeneca.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 27 листопада 2020. (англ.)
  29. ↑ Oxford team to begin novel coronavirus vaccine research. University of Oxford. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 2 січня 2021. (англ.)
  30. ↑ Covid Vaccine Front-Runner Is Months Ahead of Her Competition. Bloomberg Businessweek. 15 липня 2020. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  31. ↑ Bill Gates, the Virus and the Quest to Vaccinate the World. The New York Times. 23 листопада 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  32. ↑ They Pledged to Donate Rights to Their COVID Vaccine, Then Sold Them to Pharma. Kaiser Health News. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021. (англ.)
  33. ↑ Дж. Страсбург, С. Ву (21 жовтня 2020). Oxford Developed Covid Vaccine, Then Scholars Clashed Over Money. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  34. ↑ Джастін Колман (10 червня 2020). Final testing stage for potential coronavirus vaccine set to begin in July. TheHill. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 11 червня 2020. (англ.)
  35. ↑ AZN, IQV Team Up To Accelerate COVID-19 Vaccine Work, RIGL's ITP Drug Repurposed, IMV On Watch. RTTNews. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 15 липня 2020. (англ.)
  36. ↑ Phase 3 Clinical Testing in the US of AstraZeneca COVID-19 Vaccine Candidate Begins. National Institutes of Health (NIH). 30 серпня 2020. Архів оригіналу за 2 квітня 2021. Процитовано 1 вересня 2020. (англ.)
  37. ↑ AstraZeneca Covid-19 vaccine study is put on hold. STAT. 8 вересня 2020. Архів оригіналу за 10 вересня 2020. Процитовано 10 вересня 2020. (англ.)
  38. ↑ AstraZeneca Covid-19 vaccine study is put on hold. 8 вересня 2020. Архів оригіналу за 10 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2020. (англ.)
  39. ↑ Кетрін Дж. Ву; Кеті Томас (8 вересня 2020). AstraZeneca Pauses Vaccine Trial for Safety Review. Нью-Йорк таймс. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 10 вересня 2020. (англ.)
  40. ↑ Пітер Лофтус (13 вересня 2020). AstraZeneca Covid-19 Vaccine Trials Resume in U.K. Волл-стріт джорнел. ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 13 вересня 2020. (англ.)
  41. ↑ Деніз Грейді; Кетрін Дж. Ву; Шарон ЛаФраньєр (19 вересня 2020). AstraZeneca, Under Fire for Vaccine Safety, Releases Trial Blueprints. Нью-Йорк таймс. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 22 вересня 2020. (англ.)
  42. ↑ AstraZeneca resumes vaccine trial in talks with US. Japan Today. 3 жовтня 2020. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 15 грудня 2020. (англ.)
  43. ↑ FDA authorises restart of the COVID-19 AZD1222 vaccine US Phase III trial. www.astrazeneca.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 1 грудня 2020. (англ.)
  44. ↑ Команда Рейтер (23 вересня 2020). U.S. health secretary says AstraZeneca trial in United States remains on hold: CNBC. Рейтер. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 24 вересня 2020. (англ.)
  45. ↑ 'What's the deal?' Researchers in paused vaccine trial search for answers. NBC News. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020. (англ.)
  46. ↑ Volunteer in AstraZeneca Covid-19 vaccine trial dies in Brazil. NBC News. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020. (англ.)
  47. ↑ Voluntário brasileiro que participava dos testes da vacina de Oxford e morreu com a Covid era médico e ex-aluno da UFRJ [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.], Globo (англ.)
  48. ↑ Едуардо Сімоес; Людвіг Бургер (22 жовтня 2020). AstraZeneca COVID-19 vaccine trial Brazil volunteer dies, trial to continue. Рейтер. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020. (англ.)
  49. ↑ а б Калавей E (23 листопада 2020). Why Oxford's positive COVID vaccine results are puzzling scientists. Nature. 588 (7836): 16—18. doi:10.1038/d41586-020-03326-w. PMID 33230278. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 15 грудня 2020. (англ.)
  50. ↑ Oxford/AstraZeneca Covid vaccine 'dose error' explained. BBC News. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 27 листопада 2020. (англ.)
  51. ↑ Ребекка Роббінс; Бенджамін Мюллер (25 листопада 2020). After Admitting Mistake, AstraZeneca Faces Difficult Questions About Its Vaccine. Нью-Йорк таймс. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 27 березня 2021. Процитовано 27 листопада 2020. (англ.)
  52. ↑ Сара Боселі (26 листопада 2020). Oxford/AstraZeneca vaccine to undergo new global trial. the Guardian. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020. (англ.)
  53. ↑ а б Safety and efficacy of the ChAdOx1 nCoV-19 vaccine (AZD1222) against SARS-CoV-2: an interim analysis of four randomised controlled trials in Brazil, South Africa, and the UK - The Lancet. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 9 грудня 2020. (англ.)
  54. ↑ Single-dose administration and the influence of the timing of the booster dose on immunogenicity and efficacy of ChAdOx1 nCoV-19 (AZD1222) vaccine: a pooled analysis of four randomised trials. Findings. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 21 лютого 2021. (англ.)
  55. ↑ Oxford vaccine researchers have found 'winning formula', AstraZeneca chief says. The Independent. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020. (англ.)
  56. ↑ Г. Елліат (8 лютого 2021). AstraZeneca races to adapt Covid vaccine as South Africa suspends rollout. CNBC. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 8 лютого 2021. (англ.)
  57. ↑ Н. Тріггер (8 лютого 2021). Covid: Are fears over Oxford-AstraZeneca jab justified?. BBC. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 9 лютого 2021. (англ.)
  58. ↑ а б Дж. Вайс (Лютий 2021). Covid-19: The E484K mutation and the risks it poses. BMJ. 372: n359. doi:10.1136/bmj.n359. PMID 33547053. (англ.)
  59. ↑ Adrian Kemp (22 березня 2021). AZD1222 US Phase III trial met primary efficacy endpoint in preventing COVID-19 at interim analysis. AstraZeneca. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 24 березня 2021. The DSMB found no increased risk of thrombosis or events characterised by thrombosis among the 21,583 participants receiving at least one dose of the vaccine
  60. ↑ а б в Kate Kelland, Julie Steenhuysen (MARCH 23, 2021). AstraZeneca to publish full U.S. trial results after rare rebuke over 'outdated' data. Reuters. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 24 березня 2021.
  61. ↑ NIAID Statement on AstraZeneca Vaccine. National Institutes of Health. Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021. (англ.)
  62. ↑ ZD1222 US Phase III primary analysis confirms safety and efficacy. AstraZeneca - Research-Based BioPharmaceutical Company. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 25 березня 2021. (англ.)
  63. ↑ Європейське агентство лікарських засобів (EMA) виявило зв'язок між утворенням тромбів та вакциною компанії AstraZeneca. Тож регулятор просить внести це у список "дуже рідкісних побічних ефектів" вакцини : [арх. 11.04.2021] // healthy.24tv.ua. — Дата звернення: 11.04.2021.
  64. ↑ Government asks regulator to approve supply of Oxford/AstraZeneca vaccine. Уряд Великої Британії. 27 жовтня 2020. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 28 листопада 2020. (англ.)
  65. ↑ Oxford University/AstraZeneca vaccine authorised by UK medicines regulator. Уряд Великої Британії. 30 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 30 грудня 2020. (англ.)
  66. ↑ Everything You Need to Know About the Oxford-AstraZeneca Vaccine. 23 січня 2021. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  67. ↑ COVID-19 Vaccine AstraZeneca EPAR. Європейське агентство з лікарських засобів (EMA). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  68. ↑ EMA recommends COVID-19 Vaccine AstraZeneca for authorisation in the EU. Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) (Пресреліз). 29 січня 2021. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021. (англ.)
  69. ↑ European Commission authorises third safe and effective vaccine against COVID-19. European Commission (Пресреліз). Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021. (англ.)
  70. ↑ COVID-19 Vaccine AstraZeneca. Union Register of medicinal products. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 18 лютого 2021. (англ.)
  71. ↑ А. Лейнг (30 грудня 2020). Argentine regulator approves AstraZeneca/Oxford COVID-19 vaccine -AstraZeneca. Reuters. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  72. ↑ El Salvador greenlights AstraZeneca, Oxford University COVID-19 vaccine. Reuters. 30 грудня 2020. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  73. ↑ К. Гаурава (1 січня 2021). Govt's expert panel approves AstraZeneca/Oxford Covid-19 vaccine for emergency use. Hindustan Times. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  74. ↑ Н. Прусті, С. Джамхандікар (1 січня 2021). India drug regulator approves AstraZeneca COVID vaccine, country's first – sources. Reuters. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  75. ↑ Comisión Federal para la Protección contra Riesgos Sanitarios. AUTORIZACIÓN PARA USO DE EMERGENCIA A VACUNA ASTRAZENECA COVID-19. gob.mx. Архів оригіналу за 6 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021. (ісп.)
  76. ↑ Oxford University-Astrazeneca vaccine: Bangladesh okays it for emergency use. The Daily Star. 4 січня 2021. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021. (англ.)
  77. ↑ La República Dominicana aprueba la vacuna de AstraZeneca contra la covid-19. Agencia EFE. 31 грудня 2020. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (ісп.)
  78. ↑ А. Шахзад (16 січня 2021). Pakistan approves AstraZeneca COVID-19 vaccine for emergency use. Reuters. Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 16 січня 2021. (англ.)
  79. ↑ Philippine regulator approves emergency use of AstraZeneca vaccine. Reuters. 28 січня 2021. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021. (англ.)
  80. ↑ Nepal approves AstraZeneca COVID vaccine for emergency use – government statement. Reuters. 15 січня 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  81. ↑ Г. Сабоя, Г. Мазієру, Г. де Андраде, Л. Адорно (17 січня 2021). Anvisa aprova uso emergencial das vacinas CoronaVac e AstraZeneca no Brasil [Anvisa approves emergency use of the CoronaVac and AstraZeneca vaccines in Brazil]. UOL[en]. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 17 січня 2021. (порт.)
  82. ↑ Sri Lanka approves vaccine amid warnings of virus spread. AP NEWS. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021. (англ.)
  83. ↑ Taiwan grants emergency authorisation for AstraZeneca COVID-19 vaccine. MSN. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 22 лютого 2021. (англ.)
  84. ↑ Latest – Oxford Covid-19 vaccine trial results – Wits University. wits.ac.za. Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 8 лютого 2021. (англ.)
  85. ↑ South Africa halts AstraZeneca vaccinations after data shows little protection against mutation. CNBC. 7 лютого 2021. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021. (англ.)
  86. ↑ а б Covid: Boris Johnson 'very confident' in vaccines being used in UK. BBC News. 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021. (англ.)
  87. ↑ Г. Дж. Кім (10 лютого 2021). S. Korea approves AstraZeneca's COVID-19 vaccine for all adults. Yonhap News Agency. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 10 лютого 2021. (англ.)
  88. ↑ Т. Мареска (10 лютого 2021). South Korea approves AstraZeneca COVID-19 vaccine. United Press International. Архів оригіналу за 12 березня 2021. Процитовано 10 лютого 2021. (англ.)
  89. ↑ AstraZeneca-Oxford vaccine can be used for people aged over 65 – WHO. RTÉ News and Current Affairs[en]. 10 лютого 2021. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 12 лютого 2021. (англ.)
  90. ↑ COVID-19 Vaccine AstraZeneca. Адміністрація терапевтичних товарів[en] (TGA). 16 лютого 2021. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 16 лютого 2021. (англ.)
  91. ↑ Італія продовжить використовувати вакцину AstraZeneca для людей старше 60 років. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
  92. ↑ Наказ МОЗ України від 22.02.2021 № 308 «Про державну реєстрацію лікарського засобу (медичного імунобіологічного препарату) для екстреного медичного застосування» [Архівовано 10 березня 2021 у Wayback Machine.]
  93. ↑ Міністерство охорони здоров'я України. В Україні зареєстрували вакцину Oxford/AstraZeneca (Covishield) проти COVID-19. Кабінет Міністрів України. Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  94. ↑ а б Вакцина CoviShield прилетіла. Розповідаємо коротко, чим вакцинують українців. BBC News Україна. 23 лютого 2021. Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 5 березня 2021. CoviShield - це індійський аналог вакцини AstraZeneca.
    Минулого року AstraZeneca уклала угоду з Індійським інститутом сироваток Serum Institute of India на виробництво своєї вакцини від ковіду. Serum Institute, один зі світових лідерів з виробництва вакцин, виготовляє цю вакцину за ліцензією AstraZeneca. Індійська AstraZeneca отримала локальну назву CoviShield.
    Вакцини AstraZeneca крім Індії виробляють також у Південній Кореї.
  95. ↑ В Украине зарегистрировали вакцину AstraZeneca, сегодня она будет в стране. LIGA.net. 23.02.2021. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2020.
  96. ↑ Krishna N. Das (2 січня 2021). India's drugs experts approve AstraZeneca, local COVID vaccines. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2021. “One was approved yesterday for emergency use, Serum’s COVISHIELD.” he said, referring to the fact that the AstraZeneca/Oxford shot is being made locally by the Serum Institute of India (SII).
  97. ↑ а б Serum Institute определял компанию, которая подаст на регистрацию CoviShield в Украине. LIGA.net. 26.02.2021. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
  98. ↑ В Україну доставили першу вакцину від COVID-19 [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.], УП, 23 лютого 2021
  99. ↑ Степанов летить в Індію проконтролювати відправку COVID-вакцин в Україну. Українська правда (українською) . 18 лютого 2021. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
  100. ↑ В Україні зробили перше щеплення від коронавірусу. Кому?. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  101. ↑ Журавльова, Ольга (25 лютого 2021). "Почуваємося добре": українські медики про перші щеплення від COVID-19. dw.com. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 3 березня 2021.
  102. ↑ "Вдарив по Путіну". В мережі кепкують з "оголеної" вакцинації Зеленського. BBC News Україна (українською) . BBC News. 02 березня 2021. Архів оригіналу за 3 March 2021. Процитовано 3 березня 2021.
  103. ↑ МОЗ: після вакцинації від COVID-19 в Україні зафіксували 816 випадків побічних реакцій. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  104. ↑ В Україні першу дозу вакцини отримали понад 320 тисяч людей – МОЗ. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  105. ↑ а б М. Кумар (7 серпня 2020). Covid-19 vaccine: Serum Institute signs up for 100 million doses of vaccines for India, low and middle-income countries. The Financial Express. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 15 грудня 2020. (англ.)
  106. ↑ Covaxin and Covishield: What we know about India's Covid vaccines. BBC News (брит.). 22 січня 2021. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  107. ↑ Джулія Беллуз (23 листопада 2020). Why the AstraZeneca-Oxford Covid-19 vaccine is different. Vox. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 26 листопада 2020. (англ.)
  108. ↑ М. Стівіс-Гріднефф, М. Сангер-Кац, Н. Вейланд (18 грудня 2020). A European Official Reveals a Secret: The U.S. Is Paying More for Coronavirus Vaccines. Нью-Йорк таймс. Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 19 грудня 2020. (англ.)
  109. ↑ AstraZeneca to begin making vaccine. BBC. 5 червня 2020. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020. (англ.)
  110. ↑ AstraZeneca, Emergent BioSolutions sign $87M deal to produce U.S. supply of COVID-19 vaccine. FiercePharma. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 12 червня 2020. (англ.)
  111. ↑ AstraZeneca taps Catalent for COVID-19 vaccine finishing, packaging at Italian plant. FiercePharma. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 16 червня 2020. (англ.)
  112. ↑ А. Д. Со, Дж. Ву (Грудень 2020). Reserving coronavirus disease 2019 vaccines for global access: cross sectional analysis. BMJ. 371: m4750. doi:10.1136/bmj.m4750. PMC 7735431. PMID 33323376. cited Agreements with CEPI and Gavi and the Serum Institute of India will bring vaccine to low and middle-income countries and beyond (Пресреліз). AstraZeneca. 4 червня 2020. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  113. ↑ Д. Раджагопал (4 червня 2020). AstraZeneca & Serum Institute of India sign licensing deal for 1 billion doses of Oxford vaccine. The Economic Times. Архів оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 15 грудня 2020. (англ.)
  114. ↑ Covid-19: France, Italy, Germany and Netherlands sign vaccine deal for Europe. France 24. 13 червня 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 15 червня 2020. (англ.)
  115. ↑ AstraZeneca agrees to supply Europe with 400 mil doses of COVID-19 vaccine. Japan Today. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 15 червня 2020. (англ.)
  116. ↑ А. Калатаюд. AstraZeneca to supply Europe with Covid-19 vaccine. MarketWatch. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 15 червня 2020. (англ.)
  117. ↑ Р. Пестон (26 січня 2021). What is the dispute between the EU and AstraZeneca over Covid jabs?. ITV News. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021. (англ.)
  118. ↑ Деніс Роланд (21 травня 2020). U.S. to Invest $1.2 Billion to Secure Potential Coronavirus Vaccine From AstraZeneca, Oxford University. Волл-стріт джорнел. ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 6 серпня 2020. (англ.)
  119. ↑ AstraZeneca set to start making 400 million COVID-19 vaccines for Latam early in 2021. Reuters. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 17 січня 2021. (англ.)
  120. ↑ With no successful vaccine candidates yet, Canada signs deal to secure 20M more COVID-19 vaccine doses. CBC News. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  121. ↑ Health Canada (2 жовтня 2020). Health Canada begins first authorization review of a COVID-19 vaccine submission. gcnws. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 грудня 2020. (англ.)
  122. ↑ So та Woo, (2020), с. 3 cited New collaboration makes further 100 million doses of COVID-19 vaccine available to low- and middle- income countries (Пресреліз). Gavi, the Vaccine Alliance. 29 вересня 2020.{{cite press release}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  123. ↑ Swiss sign next vaccine agreement with AstraZeneca. SWI swissinfo.ch. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 16 жовтня 2020. (англ.)
  124. ↑ COVID-19 vaccine: Swiss federal government signs agreement with AstraZeneca. www.admin.ch. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 16 жовтня 2020. (англ.)
  125. ↑ Dhaka to have 330 vaccination points. The Daily Star. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021. (англ.)
  126. ↑ เรื่องน่ารู้ของวัคซีนโควิด-19 ที่ไทยสั่งซื้อ. BBC ไทย. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021. (тай.)
  127. ↑ ทำความรู้จัก ออกซ์ฟอร์ด-แอสทราเซเนกา วัคซีนที่ไทยเลือก. มติชนออนไลน์. 2 січня 2021. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 5 січня 2021. (тай.)
  128. ↑ ครม.ไฟเขียวงบซื้อวัคซีนโควิดเพิ่ม35ล้านโดส ฉีดให้คนไทย66ล้าน. โพสต์ทูเดย์. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021. (тай.)
  129. ↑ ข่าวดี ไทยเริ่มผลิตวัคซีน 'โควิด-19' ในประเทศ รอบที่ 2 แล้ว. ไทยรัฐออนไลน์. 3 січня 2021. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  130. ↑ สธ. แจง AstraZeneca เป็นผู้คัดเลือก Siam Bioscience ผลิตวัคซีนราคาทุน ขายถูกสุดในตลาด โต้ธนาธร ไม่ได้แทงม้าตัวเดียว. THE STANDARD. 19 січня 2021. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  131. ↑ ข่าวดี! ไทยจองซื้อวัคซีนโควิด-19 แอสตราเซเนกา "ราคาต้นทุน". hfocus.org. 23 листопада 2020. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. (тай.)
  132. ↑ วัคซีนโควิด: แอสตร้าเซเนก้าชี้แจงเหตุผลเลือกสยามไบโอไซเอนซ์เป็นผู้ผลิต. BBC News ไทย. 26 січня 2021. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  133. ↑ โควิด-19: ทำไมรัฐบาลเลือก สยามไบโอไซเอนซ์ ผลิตวัคซีนเพื่อคนไทยและเพื่อนบ้าน. BBC News ไทย. 15 січня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  134. ↑ AstraZeneca vaccine approved, 50,000 doses due in February. Bangkok Post[en]. 21 січня 2021. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  135. ↑ FDA approves AstraZeneca. Bangkok Post[en]. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  136. ↑ นายกฯ สำนึกในพระมหากรุณาธิคุณ ร.10 ทรงให้ "สยามไบโอไซเอนซ์" รองรับวัคซีนโควิด-19. BBC ไทย. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 5 січня 2021. (тай.)
  137. ↑ 35m more shots to be bought in 2021. Bangkok Post. 5 січня 2021. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  138. ↑ Philippines, AstraZeneca Sign Deal for 2.6 Million Doses. Bloomberg. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  139. ↑ Over 200 firms to ink deal for more COVID vaccines with gov't, AstraZeneca. Philippine Daily Inquirer. 11 січня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  140. ↑ Korea signs agreement with AstraZeneca for COVID vaccine. The Korea Times. 30 листопада 2020. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  141. ↑ Х. Шин (3 грудня 2020). South Korea reaches deal to buy AstraZeneca's COVID-19 vaccine candidate: media. Reuters. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021. (англ.)
  142. ↑ С. Ча (4 січня 2021). S.Korea reviews AstraZeneca COVID-19 vaccine, expands ban on gatherings. Reuters. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021. (англ.)
  143. ↑ Ю. С. Кім (30 листопада 2020). Korea signs agreement with AstraZeneca for COVID vaccine. The Korea Times. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. (англ.)
  144. ↑ Дж. Фелікс (7 січня 2021). SA will get 1 million doses of Covid-19 vaccine from India this month. News24.com. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021. (англ.)
  145. ↑ Myanmar will get doses for 15 million people this February. 7day.news. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021. (англ.)
  146. ↑ Agencies (22 січня 2021). Covid: Oxford/AstraZeneca vaccine delivery to EU to be cut by 60%. The Guardian. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  147. ↑ Pascal Soriot: "There are a lot of emotions on vaccines in EU. But it's complicated". la Repubblica. 26 січня 2021. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 27 січня 2021. (італ.)
  148. ↑ С. Бозлі (26 січня 2021). Why has AstraZeneca reduced promised vaccine supply to EU and is UK affected?. The Guardian. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 27 січня 2021. (англ.)
  149. ↑ EU tightens vaccine export rules, creates post-Brexit outcry. 30 січня 2021. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 24 лютого 2021. (англ.)
  150. ↑ Australian scientists suggest delaying AstraZeneca vaccine as infections fall. Swati Pandey [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.](Published: 7:43pm, 13 Jan, 2021) Дата доступу: 6/03/2021
  151. ↑ Австралія і Філіппіни обмежать використання AstraZeneca, Африканський союз відмовився від закупок. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  152. ↑ Норвегія продовжила призупинення вакцинації препаратом AstraZeneca. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  153. ↑ Норвегія продовжила заборону на використання вакцини AstraZeneca. РБК-Україна. 15 квітня 2021. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 30 травня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вакцина_AstraZeneca_проти_COVID-19&oldid=44147896