Вакцинація проти COVID-19

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Станом на 7 травня 2023 року в усьому світі було введено 13,4 мільярда доз вакцини проти COVID-19, причому 67,9 % населення світу отримали принаймні одну дозу. Хоча щодня у всьому світі вводилося 4,19 мільйона вакцин, згідно з офіційними звітами національних служб охорони здоров'я, зібраним електронним проєктом «Our World in Data», лише 22,3 % осіб у ​​країнах з низьким рівнем доходу отримали принаймні першу дозу вакцини до вересня 2022 року.[1]

Під час пандемії у 2020 році, коли кількість випадків COVID-19 швидко зростала, міжнародні організації, зокрема Всесвітня організація охорони здоров'я і Коаліція з питань інновацій для готовності до епідемій, розробники вакцин, уряди та промисловість оцінили масштам можливої потреби у вакцині.[2] Окремі країни, які виробляли вакцину, могли віддати перевагу тому, хто запропонує найвищу ціну для їх продукції, або надати перевагу своїй країні.[3][4][5][6] Експерти наголошують, що ліцензовані вакцини мають бути ефективними та доступними для осіб, які беруть безпосередню участь у боротьбі з епідемією, та мають у ній найбільшу потребу.[3][4][6]

У квітні 2020 року повідомлено, що Велика Британія погодилася співпрацювати з 20 іншими країнами та міжнародними організаціями, включаючи Францію, Німеччину та Італію, щоб створити вакцину та поділитися результатами, і що громадяни Великої Британії не матимуть преференційного доступу до будь-якої нової вакцини проти COVID‑19, розроблених британськими університетами, які фінансуються платниками податків.[7] Кілька компаній планували спочатку виробляти вакцину за штучно заниженими цінами, а потім підвищити ціни для прибутковості пізніше, якщо знадобляться щорічні щеплення, і коли країни створюватимуть запаси для майбутніх потреб.[6]

ВООЗ поставила за мету вакцинувати 40 % населення світу до кінця 2021 року та 70 % до середини 2022 року[8], але багато країн не досягли позначки 40 % наприкінці 2021 року.[9][10]

Розподіл вакцин

[ред. | ред. код]

Поетапний розподіл

[ред. | ред. код]

Багато країн запровадили поетапні плани розподілу вакцин, які надають пріоритет тим, хто має найвищий ризик ускладнень, зокрема люди похилого віку, і тим, хто має високий ризик зараження та передачі вірусом, зокрема медичні працівники.[11]

У США Консультативний комітет з імунізації Центрів з контролю та профілактики захворювань проголосував у грудні 2020 року за те, що перші дози вакцини мають бути пріоритетними для медичних працівників, мешканців і персоналу будинків для пристарілих.[12] Консультативний комітет з імунізації рекомендував, щоб другий етап розподілу включав осіб віком більше 75 років і працівників життєво необхідних галузей, не пов'язаних із медичним обслуговуванням, зокрема працівників продуктових магазинів, ресторанів, військових, правоохоронних органів, пожежних відділів, роздрібної торгівлі, санітарії, шкіл, громадського транспорту, складів індивідуального зберігання, готелів, складів та засобів масової інформації.[13] Проте окремі штати самостійно контролюють остаточні плани визначення пріоритетів, розподілу та матеріально-технічного забезпечення вакцинації всіх у міру наявності запасів.[14]

Європейський Союз розпочав поетапне запровадження вакцинації 27 грудня 2020 року. Кожна держава-член самостійно керувала розподілом, приділяючи більшу увагу медичним працівникам, людям із високим ризиком зараження, людям похилого віку та людям із серйозними захворюваннями.[15][16]

Програма вакцинації проти COVID‑19 у Великій Британії надавала пріоритет мешканцям закладів догляду за людьми похилого віку та особам, які здійснюють догляд, за ними йшли медичні працівники та особи старше 80 років. Подальші етапи програми в основному залежали від віку, починаючи з 75 років, із кроком у 5 років.[17]

Деякі країни використовували програми прискореного введення першої дози із подовженими інтервалами до другої дози після першої дози, щоб поширити вакцинацію на якомога більше людей, доки доступність вакцини не покращиться.[18][19][20][21] Дані досліджень свідчать про те, що особам, які одужали від COVID-19, може знадобитися лише одна доза мРНК-вакцини, щоб досягти повного дводозового імунітету.[22]

Змішування вакцин

[ред. | ред. код]

Використання різних вакцин у схемі двох ін'єкцій не є широко поширеним; немає даних щодо ефективності змішаних введень вакцин проти COVID-19, але очікується, що такі вакцинації не будуть небезпечними або неефективними.[23] Центри з контролю та профілактики захворювань у США рекомендують використовувати змішане введення вакцин лише у виняткових випадках, наприклад, коли друга доза тієї ж вакцини не може бути доставлена ​​в розумний проміжок часу.[24] У Канаді влада досліджувала ефективність змішаного введення вакцин, і врешті-решт рекомендувала використання першої вакцинації вакциною Oxford-AstraZeneca, а потім однією з мРНК-вакцин.[25][26][27] У червні 2021 року влада Німеччини рекомендувала використовувати мРНК-вакцини як друге щеплення після щеплення вакциною AstraZeneca молодшим людям як запобіжний захід, щоб уникнути рідкісного побічного ефекту — порушення згортання крові, пов'язаного з вакциною AstraZeneca.[28] Таїланд почав змішувати та підбирати дози вакцин «AstraZeneca» та Sinovac у липні 2021 року через побоювання щодо довгострокового захисту вакцини «Sinovac».[29]

Рівний доступ

[ред. | ред. код]

У 2020 році, коли пандемія COVID‑19 була в розпалі поширення в усьому світі, а розробка вакцини активізувалася, програма COVAX Всесвітньої організації охорони здоров'я прийняла девіз «Ніхто не в безпеці, якщо всі не в безпеці», щоб підкреслити необхідність рівноправної вакцинації. Програма поставила за мету постачати вакцини проти COVID‑19 майже в 100 країн із низьким і середнім рівнем доходу, які не можуть собі їх дозволити. COVAX мав намір зібрати 6,8 мільярда доларів США на закупівлю та доставку вакцин у країни-учасниці пропорційно їхньому населенню.[30] 18 грудня 2020 року програма оголосила про угоди з виробниками вакцин щодо постачання 1,3 мільярда доз для 92 країн із низьким і середнім доходом у першій половині 2021 року.[31]

Проте до середини грудня близько 16 країн, які представляють лише 14 % населення світу, попередньо замовили понад 10 мільярдів доз вакцини або близько 51 % доступних світових запасів.[32][33] Зокрема, Канада, Австралія та Японія, на які припадало лише 1 % випадків COVID-19 у світі, разом зарезервували близько 1 мільярда доз вакцини[32], тоді як програма COVAX зарезервувала лише кілька сотень мільйонів доз.[30] На саміті Великої сімки в червні 2021 року США пообіцяли розподілити 500 мільйонів доз вакцини по цілому світу; цей розподіл розпочався 17 серпня.[34]

Попередні замовлення з багатих країн були зроблені протягом 2020 року від 13 різних виробників вакцин, тоді як замовлення для країн із низьким і середнім рівнем доходу були зроблені в основному на вакцину Oxford–AstraZeneca, яка є найдешевшою та не потребує спеціального охолодження.[33][32]

CEPI, ВООЗ та благодійні організації з постачання вакцин, такі як Фонд Білла і Мелінди Гейтс та GAVI, протягом першої половини 2020 року залучили понад 20 мільярдів доларів США для фінансування розробки вакцини та підготовки до щеплень, особливо для дітей у слаборозвинених країнах.[5][35][36] CEPI, який був створений для моніторингу справедливого розподілу вакцин проти інфекційних захворювань у країнах з низьким і середнім рівнем доходу[37][38], рекомендував розглянути виробничі потужності, фінансування та закупівлю, а також випуск вакцини з відповідальністю.[39] Незважаючи на спротив деяких виробників вакцин[38][40], CEPI переглянув свою політику рівноправного доступу в лютому 2020 року, щоб застосовувати її конкретно до фінансування вакцини проти COVID-19:

  1. ціни на вакцини будуть встановлені якомога нижчими для територій, які є або можуть постраждати від спалаху захворювання, для розробки вакцини для якого використовувалося фінансування CEPI;
  2. інформація, ноу-хау та матеріали, пов'язані з розробкою вакцини, повинні бути передані (або передані) CEP", щоб він міг взяти на себе відповідальність за розробку вакцини, якщо компанія припинить витрати на перспективну вакцину-кандидата;
  3. CEPI матиме доступ до прав інтелектуальної власності (тобто патентів) на багатообіцяючі вакцини та, можливо, керувати ними;
  4. CEPI отримає частку фінансових вигод, які можуть бути отримані від розробки вакцини, спонсорованої CEPI, для реінвестування в підтримку своєї місії щодо забезпечення глобальної користі для громадського здоров'я; і
  5. Прозорість даних між партнерами з розробки повинна підтримувати Заяву ВООЗ щодо публічного оприлюднення результатів клінічних випробувань, і вимога публікації результатів у публікаціях із відкритим доступом.[38]

Міжнародні групи, такі як Центр мистецького активізму та Університети, об'єднані життєво необхідними лікарськими засобами, також виступали за справедливий доступ до вакцин.[41][42] Вчені заохочували співпрацю між ВООЗ, CEPI, корпораціями та урядами, щоб гарантувати, що вакцини застосовуються у спосіб, що ґрунтується на доказах на основі ризику інфікування[37][38], а також у першу чергу надаються медичним працівникам, уразливим групам населення, і дітям.[4][5][40]

До середини березня 2021 року 67 країн, переважно в Африці та на Близькому Сході, ще не повідомили про початок щеплень.[43] Країни, які почали вакцинацію, загалом надавали пріоритет таким групам населення, як медичні працівники та особи похилого віку. Також було запропоновано, щоб хворі, яким треба було планові операції, мали пріоритет, оскільки хворий, який одужує після операції, буде більш уразливим, ніж у середньому випадку.[44] Частина оглядачів висловили занепокоєння коротким терміном придатності вакцин Moderna та Pfizer-BioNTech, термін придатності яких закінчується протягом кількох годин після того, як їх виймають із морозильної камери; вони стверджували, що після розморожування вакцини краще ввести цю вакцину будь-кому, кого вдасться знайти, а не викидати флакон.[45]

Станом на березень 2021 року США замовили удвічі більше необхідних доз для покриття власного населення, але залишалося незрозумілим, коли вони можуть поділитися надлишковими дозами з іншими країнами.[46][47] У квітні 2021 року видання «Vanity Fair» повідомило, що буде важко надати надлишкову кількість вакцини іншим країнам, оскільки уряд США чітко погодився у своїх контрактах із виробниками вакцин використовувати цю вакцину лише в Сполучених Штатах та на їхніх територіях. Виробники звернулися з проханням про цю статтю договору, тому що більшість інших країн не мають такого широкого захисту від відповідальності за вакцини, як закон США про громадську готовність і готовність до надзвичайних ситуацій.[48]

Наприкінці листопада 2021 року Всесвітня організація охорони здоров'я опублікувала звернення: «Життєво важливо, щоб нерівність у доступі до вакцин проти COVID-19 була терміново усунута, з метою, щоб уразливі групи скрізь, включаючи медичних працівників і людей похилого віку, отримували першу та другу дози, а також справедливі доступ до лікування та діагностики». Нерівність у розподілі вакцин сприяє появі нових варіантів, таких як варіант SARS-CoV-2 Омікрон.[49]

Занепокоєння

[ред. | ред. код]

Було висловлено занепокоєння, що заможні країни можуть отримати свої вакцини в 2020—2021 роках, тоді як країни, що розвиваються, можуть бути виключені з вакцинації до 2023—2024 років.[32] Дані за квітень 2021 року відповідали цьому очікуванню, оскільки 25 % населення в країнах з високим рівнем доходу були вакциновані, порівняно з лише 0,2 % у країнах з низьким рівнем доходу.[50]

Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Аданом Гебреїсус 4 серпня 2021 року заявив, що багаті країни ввели близько 100 доз на 100 осіб, тоді як бідні країни ввели лише приблизно 1,5 дози на кожні 100 осіб, і тому, за його оцінками, важливо визначити пріоритетність вакцинації у бідних країнах, перш ніж запропонувати бустерні вакцини в багатих країнах.[51] Генеральний директор ВООЗ висловив занепокоєння щодо того, що багаті країни накопичують вакцини за рахунок громадян бідніших країн, які чекають, поки вакцини або стануть доступними, або їх пожертвують.[52] Африканське регіональне бюро ВООЗ звернуло увагу на відмову від вакцини в африканських країнах після того, як Нігерія знищила близько 1 мільйона пожертвуваних доз вакцини AstraZeneca після того, як їх пожертвували лише за кілька тижнів до закінчення терміну придатності. Інші країни, такі як Малаві та Південний Судан, або знищили вакцини з коротким терміном придатності, термін придатності яких закінчився, або майже закінчився, або призупинили поставки пожертвувань через проблеми з терміном придатності.[53]

Інтелектуальна власність

[ред. | ред. код]

Перша вакцина проти поліомієліту ніколи не була запатентована; деякі стверджують, що подібне схвалення ефективної вакцини проти COVID-19 може забезпечити справедливий розподіл.[54]

Спочатку переговори у Світовій організації торгівлі щодо відмови від патентних прав на кілька місяців були заблоковані опором США, Швейцарії, Норвегії та ЄС.[55] Спочатку один із спостерігачів вважав, що позиція США навряд чи зміниться[56], але станом на квітень 2021 року адміністрація США обговорювала це питання[57], а потім змінила курс і 5 травня 2021 року оголосила про свою підтримку відмови від патенту на вакцини проти COVID-19.[58] 400 некомерційних організацій і 115 членів Європейської комісії підписали лист із закликом до Сполучених Штатів і Європи стати на бік членів СОТ з Глобального Півдня.[59]

Дебати

[ред. | ред. код]

У деяких виникає питання, чи можна застосувати пропозиції про відмову від патенту, сформульовані для препаратів з низькою молекулою, до складних біологічних препаратів, таких як вакцини.[60][61][62] Один з експертів з виробництва вакцин стверджував, що «існує невизнана прогалина в розумінні… майже всі люди, які висловлюють погляди на цінність усунення патентного захисту, не мають досвіду розробки та виробництва вакцин».[61] Дійсно, більшість виступів на користь відмови від патентів походить від спільноти охорони здоров'я (яка черпала натхнення з історії бурхливого активізму проти дискримінації ВІЛ/СНІДу у 1980-х і 1990-х роках)[63], у той час як більшість представників спільноти вакцинологів (тобто фактичних експертів з розробки та виробництва вакцин) фактично відмовилися висловити довіру до таких пропозицій, або зберігаючи мовчання, або відмовляючись займати будь-яку позицію.[64]

Лікарські засоби з малими молекулами легко скопіювати, і їх можна швидко вивести на ринок виробниками генеричних препаратів, яким не потрібно проводити власні повномасштабні клінічні випробування, оскільки вони можуть використовувати дозволи регуляторних органів, отримані виробниками оригінальних ліків. Навпаки, «генеричних вакцин не існує». Виробник кожної незалежно розробленої вакцини (включаючи передбачувану копію існуючої вакцини) повинен провести власні клінічні випробування, щоб встановити безпеку та ефективність. Незалежне копіювання існуючої вакцини першого покоління настільки складне, що отримана вакцина другого покоління часто є суттєвим удосконаленням у порівнянні з технологією першого покоління і сама підлягає патентуванню.[65]

Незважаючи на те, що компанія «Moderna» заявила, що не буде домагатися примусового дотримання своїх патентів під час пандемії[66], відмова від патенту (добровільна чи вимушена) не змусить виробника вакцини розкрити всі знання (тобто ноу-хау) для створення вакцини, якого немає в патентах.[60] Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) просувала пул доступу до технологій COVID-19, щоб полегшити розкриття інформації, але участь у ньому була добровільною, і жоден із виробників вакцин не приєднався до нього.[67] Без доступу до ноу-хау виробника оригінальної вакцини зворотне проєктування виробничого процесу є складним і дорогим і не гарантує успіху.[60][68] Навіть якщо третя сторона досягне успіху, вона повинна довести цей факт, щоб задовольнити регуляторні органи.[65] Для маломолекулярних препаратів підтвердження біоеквівалентності генеричного препарату оригінальному коштує лише від 1 до 2 мільйонів доларів США; але для біопрепаратів підтвердження біологічної схожості продукту третьої сторони з оригінальним продуктом потребує клінічних досліджень, вартість яких коливається від 100 до 250 мільйонів доларів США.[68] Один фінансовий аналітик, який спеціалізується на фармацевтиці, підрахував, що після відмови від патенту знадобиться мінімум 2 роки, щоб перші незалежні відтворення вакцини проти COVID-19 вийшли на ринок[69], але цей час може бути занадто довгим, щоб мати будь-який помітний вплив на глобальне громадське здоров'я.[62] Обговорюючи ідею виробництва вакцини проти COVID-19 із «відкритим вихідним кодом», Білл Гейтс сказав: «Немає жодної додаткової вакцини, яка б вийшла з цього… жодна безкоштовна інтелектуальна власність не покращила б нічого, пов'язаного з цією пандемією». Натомість його фонд допоміг іншим країнам укласти ліцензійні угоди, як у випадку з вакциною Oxford/AstraZeneca, яку виробляє Інститут сироватки крові Індії.[70] Ще одне занепокоєння, яке висловив генеральний директор «Pfizer» Альберт Бурла, полягає в тому, що дозвіл на несанкціоноване виробництво сторонніх вакцин серйозно завадить зусиллям розробників вакцин нарощувати виробництво вакцин, оскільки оригінальні розробники та сторонні виробники в кінцевому підсумку конкурують за ту саму дефіцитну сировину.[71]

Саме з вищезазначених причин частина оглядачів приходять до висновку, що добровільна передача технологій є кращим варіантом для виробництва більшої кількості доз[60][62] — оскільки активна допомога з боку передавача технологій може допомогти приймаючій стороні обійти трудомісткі клінічні дослідження, скориставшись наявними дозволами на вакцину[66], технології виготовлення якої передають їй — а частина описують пропозиції щодо відмови від патенту як «скоріше символічні, ніж практичні».[72] Дерек Лоу охарактеризував заяву уряду США у травні 2021 року про підтримку пропозицій про відмову від патентів як «майже такий же піар-хід, як і будь-що інше».[73] До листопада 2021 року перспективи схвалення таких пропозицій (які за традицією СОТ мають бути одностайними) виглядали дедалі віддаленішими; учасники критикували США за те, що вони не намагаються подолати розрив між прихильниками та супротивниками цих пропозицій.[74] Одночасно Тедрос Аданом Гебреїсус відкинув розподіл між відмовою від патентів та ініціюванням передачі технологій, включивши обидва заходи до списку з 4 кроків до збільшення виробництва вакцин. Він зазначив, що угода ТРІПС, підписана всіма членами СОТ, вже дозволяє екстрену відмову від прав інтелектуальної власності в країнах із вільними виробничими потужностями.[75]

Декілька оглядачів відзначили, що дебати про відмову від патенту на вакцину включають питання, яке, як очікується, переживе пандемію COVID-19: хто контролюватиме ширшу технологію РНК-терапії.[66][76][77][78] Говард Дін звинуватив Нарендру Моді в спробі отримати доступ до такої технології, просуваючи «нещирі» заяви про те, що відмова від патентів прискорить виробництво вакцини.[77] Журналіст Джош Рогін зазначив, що контроль над технологією мРНК має наслідки для національної безпеки США, і що її розвиток спочатку фінансувався платниками податків США через DARPA.[78][79]

Центральне місце в дискусії полягало в тому, чи потрібні прибутки від сильних прав інтелектуальної власності, щоб гарантувати, що хтось буде проводити прикладні дослідження, які перетворюють багатообіцяючі лабораторні експерименти на схвалені ліки та вакцини. Такі дослідження надзвичайно дорогі (в середньому 3 мільярди доларів на успішний препарат), і майже завжди невдалі (лише 12 % ліків, які проходять клінічні випробування, зрештою отримують схвалення FDA)[80], щодо чого частина оглядачів висловилась наступним чином: «уряди не мають ні грошей, ні терпимості до ризику, то візьміть на себе роль бізнесу в розробці готових до аптеки ліків».[81][82] Як пояснив один фінансовий аналітик: "Це було б дуже контрпродуктивним, у крайньому випадку, тому що це скаже індустрії: «Не працюйте над тим, що нас дійсно хвилює, тому що якщо ви це зробите, ми просто заберемо це у вас».[83] Співзасновник компанії «Moderna» Роберт С. Лангер стверджував, що перші приватні інвестори заслуговують «великої пошани» за успішну вакцину проти COVID-19, оскільки вони «вклали гроші до того, як» в справу втрутився федеральний уряд США, і тим самим заклали основу для успіху компанії через багато років.[84]

Ризик відмови від патентів на вакцини проти COVID-19 полягає в тому, що це створює прецедент, який може відштовхнути приватний сектор від майбутніх інвестицій у вакцини та інші рятівні технології, і, у свою чергу, ще не розроблені майбутні технології ніколи не вийдуть на ринок, коли державний сектор не зможе підняти ослаблені розробки.[73][80][85][86] Найбільш гнітючий результат у найгіршому випадку полягає в тому, що фармацевтичні фірми відмовляться від порятунку життів і зосереджуються на розробці засобів для покращення якості життя, яке є більш прибутковим, і має меншу ймовірність бути експропрійованим[87]; найвідомішими прикладами такого лікування є віагра компанії «Pfizer» і ботокс компанії Allergan.[88] Загроза втрати розробників може бути реальна в секторі вакцин, який на початку 21-го сторіччя звузився лише до кількох компаній, а до 2021 року лише нещодавно знову почав зростати.[85] Однак лікар і письменник, а також експерт з політики охорони здоров'я, Пітер Бах стверджував, що цей ризик вартий того, щоб його відверто обговорили: «Якщо цей захід дозволить отримати більше доступу та врятувати життя більшої кількості людей сьогодні, у 2021 році, і, як наслідок, незабаром ми можемо не мати нової генної терапії для 100 дітей, то це компроміс, який варто обговорити».[86]

Суверенітет

[ред. | ред. код]

Сприятливий розподіл вакцин до однієї або кількох вибраних країн, що називається «вакцинальним суверенітетом», критикується низкою партнерств у розробці вакцин[37][40], зокрема, наприклад, для вакцини-кандидата AstraZeneca і Оксфордського університету щодо наявності вакцини, коли пріоритетне постачання спочатку було для Великої Британії, а потім до «покупця, який запропонує найбільшу ціну» — США, які зробили авансовий платіж у розмірі 1,2 мільярда доларів США, щоб забезпечити 300 мільйонів доз вакцини для американців, а ще до появи вакцини AstraZeneca-Oxford або доведено, що вакцина Sanofi–GSK є безпечною та ефективною.[89][90][91] Існують занепокоєння щодо того, чи можуть деякі країни-виробники вакцин запровадити протекціоністський контроль шляхом експортних обмежень, які створять запаси вакцини проти COVID-19 для їх власного населення.[37]

У травні 2020 року уряд Китаю пообіцяв, що успішна китайська вакцина стане «глобальним суспільним благом», тобто буде виготовлено достатню кількість доз як для внутрішнього, так і для загальносвітового вживання.[92] На відміну від мРНК-вакцин, які повинні зберігатися при дуже низькій температурі[93], інактивовані вакцини від «Sinovac Biotech» і «Sinopharm» потребують лише звичайного охолодження, і можуть бути більш привабливими для країн, що розвиваються.[94] У листопаді 2021 року уряд Китаю пообіцяв передати країнам Африки ще 600 мільйонів доз вакцини в 2022 році та поставити ще 400 мільйонів іншими шляхами, включаючи виробництво китайськими компаніями в Африці.[95][96]

У червні 2020 року Інститут сироватки крові Індії — великий світовий виробник вакцин — уклав ліцензійну угоду з AstraZeneca на виробництво 1 мільярда доз вакцини для країн із низьким і середнім рівнем доходу[97], з яких половина вироблених доз залишаться в Індії.[98] Подібний преференційний розподіл щодо країни-виробника може застосовуватися, якщо вакцина виробляється в Австралії.[99]

Незаконне розповсюдження

[ред. | ред. код]

У США черговість введення вакцини, незважаючи на те, що вона різниться залежно від штату, поставила медичних працівників і людей похилого віку на перше місце в списку для вакцинації проти COVID-19, тоді як менш важливі працівники відсунуті в другу чергу отримання вакцини.[100][101] Через тривалий процес очікування надходження вакцини[102] деякі особи намагалися забезпечити собі більш сприятливе місце в списку на вакцинацію, наприклад, шляхом підкупу або пожертвувань лікарням.[103][104] У відповідь уряди штатів США наклали великі штрафи та інші покарання за порушення федеральних інструкцій щодо розповсюдження вакцин.[105] Чорний ринок вакцини проти COVID-19 дозволив деяким особам придбати незаконний ранній доступ до вакцини.[106]

До середини лютого 2021 року у Китай заарештували 80 осіб, причетних до контрабанди вакцин, а уряд Колумбії перехопив морозильну камеру з 70 дозами виготовленої в Китаї вакцини, яку туристка принесла з собою в аеропорт без будь-яких супровідних документів.[107]

Вакцинальний туризм

[ред. | ред. код]

У другій половині лютого 2021 року повідомлялося, що заможні та впливові люди з Канади[108] та європейських країн прилетіли до Об'єднаних Арабських Еміратів, щоб отримати швидкий доступ до вакцинації проти COVID-19.[109] ОАЕ рекламували Дубай як центр вакцинації для багатих, які можуть заплатити значну суму, щоб отримати щеплення, перш ніж вони отримають право на нього на батьківщині.[110] Деякі канадці, які мали другий дім у США, змогли отримати вакцинацію раніше.[111]

Оскільки в США було знижено обмеження на вакцинацію, то повідомлено, що заможніші люди з інших країн із нижчими темпами вакцинації, їздили до Сполучених Штатів, щоб зробити щеплення.[112][113][114] У квітні 2021 року американський штат Аляска оголосив, що починаючи з 1 червня 2021 року навмисно пропонуватиме безкоштовні щеплення туристам у головних аеропортах штату.[115] Щоб захиститися від вакцинального туризму, Греція обмежила його право на те, хто має номер соціального страхування. Однак це призвело до виключення з вакцинації частини літнього населення та іммігрантів, а також деяких громадян Греції, які до пандемії працювали за кордоном.[116]

У Європейському Союзі низка туристичних агентств пропонували «вакцинальний відпочинок».[117] Мальдіви також пропонували вакцинацію як частину туристичних пакетів.[118][119]

Вартість вакцин

[ред. | ред. код]

За словами економістів Арнаба Ачарії та Санджая Редді, які виступають за тимчасове призупинення захисту патентів на вакцини та виплату компенсацій постраждалим компаніям, ефективна вакцина проти COVID-19 може заощадити трильйони доларів від глобальних економічних наслідків.[120] Тому будь-яка ціна в мільярди буде виглядати дрібною в порівнянні. На ранніх стадіях пандемії не було відомо, чи можна буде створити безпечну, надійну та доступну вакцину від цього вірусу, і не було відомо, скільки точно може коштувати розробка вакцини.[3][4][121] Навіть з кількома вакцинами на ринку в нових варіантах вірусу змінюється антигенність, що означає, що мільярди доларів все ще можуть бути інвестовані безуспішно.[6]

До того, як була розроблена ефективна вакцина, було зрозуміло, що потрібно буде виготовити та розповсюдити по всьому світу мільярди доз вакцини. У квітні 2020 року Фонд Білла і Мелінди Гейтс підрахував, що виробництво та розповсюдження можуть коштувати 25 мільярдів доларів США.[122] Білл Гейтс також визнав, що «в ідеалі була б глобальна згода щодо того, хто має отримати вакцину першим, але, враховуючи, скільки існує конкуруючих інтересів, це навряд чи станеться».[123] З першої фази клінічних досліджень 84–90 % вакцин-кандидатів[124][125] не пройшли остаточне схвалення під час розробки, а з третьої фази — 25,7 %[125], а інвестиції виробника у вакцину-кандидат можуть перевищувати 1 мільярд доларів США, і закінчитися мільйонами невикористаних доз за умов попередніх угод про виробництво вакцини.[3][6][121] У випадку з вакциною Oxford-AstraZeneca проти COVID-19 97 % коштів надходили за гроші платників податків.[126]

Станом на листопад 2020 року компанії, які субсидуються в рамках американської програми Operation Warp Speed, встановили початкову ціну від 19,50 до 25 доларів США за дозу відповідно до вакцини проти грипу.[127] У грудні 2020 року бельгійський політик коротко опублікував конфіденційні ціни, узгоджені між виробниками вакцин і ЄС.[128]

Виробник Вакцина проти COVID-19 Ціна за дозу[129]
Євро Доларів США
AstraZeneca Oxford–AstraZeneca 1,78 євро
Janssen Pharmaceutica Janssen 7,56 євро 8,50 доларів США
Sanofi і GlaxoSmithKline (GSK) Sanofi–GSK 7,56 євро
Р-Фарм Спутник V 8,43 євро 10,00 доларів США
Sinopharm Sinopharm BIBP 8,43 євро 10,00 доларів США
CureVac CureVac 10,00 євро
Pfizer і BioNTech Pfizer–BioNTech 12,00 євро
Moderna Moderna 15,17 євро 18,00 доларів США

Ланцюг постачання

[ред. | ред. код]
Коробка з вакциною Moderna, упакована ізолятором і холодними пакетами

Проведення вакцинації проти COVID‑19 може вимагати транспортування по всьому світу та відстеження 10–19 мільярдів доз у флаконах, і ця робота швидко стане найбільшою проблемою ланцюжка поставок в історії.[3][130][98] Станом на вересень 2020 року експерти з ланцюгів постачання та логістики висловили стурбованість тим, що міжнародні та національні мережі розповсюдження ліцензованої вакцини не були готові до обсягів і терміновості, головним чином через погіршення ресурсів під час карантину через пандемію 2020 року. і скорочення, що погіршило можливості постачання.[130][131][132] У всьому світі поставки, критичні для дослідження та розробки вакцин, ставали дедалі дефіцитнішими через міжнародну конкуренцію або внутрішньонаціональне використання.[133]

Вирішуючи глобальну проблему, з якою стикається координація численних організацій — партнерства COVAX, глобальних фармацевтичних компаній, контрактних виробників вакцин, міжнаціонального та внутрішнього транспорту, об'єктів зберігання вакцин та організацій охорони здоров'я в окремих країнах, виконавчий директор GAVI Сет Берклі заявив: «Ефективна доставка мільярдів доз вакцини по всьому світу стикатиметься з надзвичайно складними логістичними та програмними перешкодами на всьому шляху ланцюга постачання».[134]

Як приклад, який підкреслює величезність виклику, Міжнародна асоціація повітряного транспорту заявила, що 8 тисяч вантажних літаків Boeing 747, обладнаних для точного холодного зберігання вакцини, знадобляться для транспортування однієї дози для всього населення в понад 200 країн, де панує пандемія COVID-19.[135] GAVI стверджувало, що «під час пандемії, яка швидко розвивається, ніхто не в безпеці, якщо всі не в безпеці».[136]

На відміну від багатомільярдних інвестицій у технології вакцин і клінічні дослідження на ранніх стадіях, ланцюг постачання вакцин після отримання ліцензії не отримав такого ж планування, координації, безпеки чи інвестицій.[130][131][137] Основне занепокоєння полягало в тому, що ресурси для розповсюдження вакцини в країнах із низьким і середнім рівнем доходу, особливо для вакцинації дітей, недостатні або взагалі відсутні, але їх можна покращити за рахунок економічної ефективності, якщо закупівля та розповсюдження були б централізовані на регіональному чи національному рівні.[136][138] У вересні 2020 року партнерство COVAX включало 172 країни, які координували плани з оптимізації ланцюга постачання вакцини проти COVID-19.[139] ЮНІСЕФ об'єднався з COVAX, щоб підготувати ланцюжок фінансування та поставок для вакцинації дітей у 92 країнах, що розвиваються.[140][141] Станом на 2023 рік понад 1,6 мільярда доз вакцини через COVAX було надано бідним країнам, що допомогло вакцинувати в середньому 52 % їхнього населення, порівняно із середнім глобальним показником у 64 %.[142][143][144]

Логістика

[ред. | ред. код]

Логістичні служби вакцинації забезпечують необхідне обладнання, персонал і постачання ліцензованих вакцин через міждержавні кордони.[145] Центральна логістика включає обробку та спостереження за вакциною, управління холодовим ланцюгом і безпеку розповсюдження в мережі вакцинації.[146] Метою механізму COVAX є централізація та справедливе управління логістичними ресурсами між країнами-учасницями, об'єднання виробництва, транспорту та загальної інфраструктури ланцюга поставок.[136][137] Включено інструменти логістики для прогнозування вакцин та оцінки потреб, управління вакцинами в країні, потенційні втрати та управління запасами.[146]

Інші логістичні фактори, що здійснюються на міжнародному рівні під час розповсюдження вакцини проти COVID‑19, можуть включати[130][147][148]:

  • видимість і відстеження за допомогою штрих-кодів для кожного флакона з вакциною
  • обмін аудитами постачальників
  • розподіл ланцюжка постачання флакона з вакциною від виробника до особи, якій проводиться щеплення
  • використання засобів моніторингу температури вакцини
  • тестування та забезпечення стабільності температури
  • нові технології упаковки та доставки
  • створення запасів
  • координація поставок у кожній країні (засоби індивідуального захисту, розчинник, шприци, голки, гумові пробки, холодильне паливо або джерела живлення, утилізація відходів тощо)
  • комунікаційні технології
  • вивчення впливу на навколишнє середовище в кожній країні

За словами одного з розробників вакцини, недостатня логістика на будь-якому етапі може зруйнувати весь ланцюжок поставок.[149] Якщо ланцюжок поставок вакцин зазнає збою, економічні та людські втрати від пандемії можуть розтягнутися на роки.[132]

Виробничі потужності

[ред. | ред. код]
Виробництво вакцини проти COVID-19 за виробником станом на 31 січня 2022 року[150]
Виробник Дози
(в мільйонах) 		Країна
Pfizer/BioNTech 2647 ЄС, США
AstraZeneca 2563,1 Індія, ЄС, Китай, Південна Корея, Великобританія, США, Японія, Таїланд, Австралія, Аргентина
Sinovac Biotech 2466,1 Китай
Sinopharm 2274,2 Китай
Moderna 752,7 США, Швейцарія[151]
Janssen Pharmaceutica 321,6 США, ЄС
Інститут ім. М. Ф. Гамалії 277,4 Росія, Казахстан, Білорусь, Сербія, Аргентина
Bharat Biotech 250,8 Індія
Аньхой Чжіфей 38,8 Китай
Центр генної інженерії та біотехнології 34,1 Куба
CanSino 20,9 Китай
Інститут Фінлея 19,0 Куба
Вектор 13,1 Росія
Shifa Pharmed 10,0 Іран
Novavax 9,2 Індія
Центр імені Чумакова 6,0 Росія
Razi 5,0 Іран
Medigen 2,2 Тайвань
Науково-дослідний інститут з проблем біологічної безпеки 1,1 Казахстан

До серпня 2020 року, коли лише кілька вакцин-кандидатів проходили III фазу клінічних досліджень, і залишалося ще багато місяців до встановлення їх безпечності та ефективності, велика кількість урядів країн попередньо замовили понад 2 мільярди доз вакцини вартістю понад 5 мільярдів доларів США.[98][149][152] Попередні замовлення від британського уряду на 2021 рік відповідали 5 дозам вакцини на людину, і ця цифра викликала розчарування у таких організацій, як ВООЗ і GAVI, які сприяють справедливому та рівному доступу до вакцин в усьому світі, особливо для країн, що розвиваються.[98] У вересні Коаліція з питань інновацій для готовності до епідемій фінансово підтримувала фундаментальні та клінічні дослідження для 9 вакцин-кандидатів, ще 9 знаходяться на стадії оцінки, відповідно до фінансових зобов'язань щодо виробництва 2 мільярд доз 3 ліцензованих вакцин до кінця 2021 року.[139] Очікувалось, що до 2022 року в усьому світі може бути виготовлено 7–10 мільярдів доз вакцини проти COVID‑19, але значні попередні замовлення заможних країн, що називаються «вакцинальним націоналізмом», загрожують доступності до вакцин для бідніших країн.[3][149][98][153]

РНК-вакцини від Moderna та Pfizer-BioNTech надзвичайно складно виробляти, оскільки вони покладаються на інкапсуляцію мРНК у наночастинки ліпідів, нову технологію, яка раніше ніколи не масштабувалась для масового виробництва. Станом на лютий 2021 року це вважалося основним вузьким місцем у виробництві таких вакцин.[154] У листопаді 2021 року генеральний директор «Moderna» Стефан Бансель стверджував, що компанія має запаси десятків мільйонів доз своєї вакцини, призначеної для Африки, оскільки COVAX або окремі уряди не можуть прийняти доставку. Він назвав найбільшими проблемами затримки з введенням вакцини, брак місця в холодильнику та затримки з отриманням митних документів.[155]

Вакцини необхідно утримувати та транспортувати згідно з міжнародними правилами, підтримувати при контрольованих температурах, які відрізняються в залежності від технології вакцини, і використовувати для імунізації до погіршення стану зберігання.[98][149] Очікується, що ланцюг постачання вакцини проти COVID-19 буде величезним, щоб забезпечити доставку для вразливих верств населення по всьому світу.[3][131] Пріоритети для підготовки об'єктів для такого постачання включають приміщення та обладнання з контрольованою температурою, оптимізацію інфраструктури, навчання персоналу з імунізації та ретельний моніторинг.[131][134][140] Впроваджуються технології радіочастотної ідентифікації для відстеження та автентифікації дози вакцини від виробника по всьому ланцюгу постачання до вакцинації.[156]

У вересні 2020 року компанія «Grand River Aseptic Manufacturing» домовилася з компанією Johnson & Johnson про підтримку виробництва вакцини-кандидата, включаючи передачу технологій, фасування та завершення виробництва. У жовтні 2020 року було повідомлено, що вакцина-кандидат Moderna буде виготовлятися у Віспі в Швейцарії, партнерською компанією «Lonza Group», де планувалось випустити перші дози в грудні 2020 року. Нещодавно побудована фабрика площею 2000 м² збільшить виробництво до 300 мільйонів доз на рік. Інгредієнт буде доставлено замороженим при температурі -70 °C до іспанської фірми «Laboratorios Farmacéuticos Rovi SA» для останнього етапу виробництва. Завод «Lonza» у Портсмуті в штаті Нью-Гемпшир мав на меті розпочати виробництво інгредієнтів для вакцини виключно для США до листопада 2020 року.[157] Занепокоєння з приводу масових попередніх замовлень багатими країнами посилюється тим, що виробничі потужності також обмежені тим фактом, що більшість вакцин запатентовані компаніями в цих країнах. Індія та ПАР запропонували відмовитися від угоди ТРІПС, що скасує угоди про ексклюзивність як перешкоду для створення нових об'єктів, але цей захід блокується G7.[158]

Холодовий ланцюг

[ред. | ред. код]
Вантаж із вакциною проти COVID‑19, захищений термообгорткою під час транспортування. (Delta, 16 грудня 2020 р.)

Різні вакцини мають різні вимоги до транспортування та обробки. Наприклад, вакцину Pfizer-BioNTech проти COVID‑19 необхідно транспортувати та зберігати при температурі від −80 до −60 °C<, її потрібно використати протягом 5 днів після розморожування[159], а її мінімальне замовлення становить 975 доз, що робить малоймовірним вакцинацію нею в інших місцях, окрім великих, добре обладнаних лікарень.[160] Флакони з вакциною Moderna потрібно зберігати при температурі вище -40 °C і між -25 і -15 °C. Після охолодження вакцину Moderna можна зберігати при температурі від 2 до 8 °C протягом 30 днів.[161]

Вакцини (та ад'юванти) за своєю суттю є нестабільними під час змін температури, що вимагає контролю холодового ланцюга протягом усього ланцюга постачання, як правило, при температурах 2–8 °C.[162][148] Оскільки технології вакцини проти COVID-19 відрізняються кількома новими технологіями, існують нові виклики для управління холодовим ланцюгом: деякі вакцини стабільні в замороженому стані, але схильні до нагрівання, тоді як інші взагалі не слід заморожувати, а деякі є стабільними при різних температурах.[162] Нездатність підтримувати стабільність температури холодового ланцюга призводить до пошкоджень, які можуть знизити або навіть усунути ефективність вакцини.[163][164] Протилежними прикладами є вакцини «Sinopharm» і «Sinovac Biotech», інактивовані вакцини, які можна транспортувати за допомогою легкодоступних систем холодового ланцюга при 2–8 °C.[165][166]

Технології РНК-вакцин, що розробляються, можуть бути складнішими у виробництві в масштабах і застосовувати контроль деградації, вимагаючи ультрахолодного зберігання та транспортування. Як приклад, РНК-вакцина «Moderna» вимагає дотримання холодового ланцюга при температурі трохи вище замерзання від 2 до 8 °C з обмеженою тривалістю зберігання (30 днів)[167], але РНК-вакцина Pfizer-BioNTech потребує зберігання при температурі від −80 до −60 °C[159] або нижче під час підготовки до вакцинації.[168][169] У лютому 2021 року Pfizer і BioNTech звернулися до FDA оновити дозвіл на екстрене використання, щоб дозволити зберігати вакцину при температурі від -25 до -15 °C протягом 2 тижнів перед використанням.[170] Станом на травень 2021 року компанія Walvax проводила III фазу клінічних досліджень своєї мРНК-вакцини, яку можна зберігати при кімнатній температурі протягом 6 місяців.[171]

Після проколу флакону з вакциною для введення дози він зберігає ефективність лише протягом 6 годин, потім його потрібно викинути, що потребує нагляду за холодильним обладнанням і процесами вакцинації.[3][172] Оскільки вакцини проти COVID-19, ймовірно, буде не вистачати в багатьох місцях під час перших фаз вакцинації, а персонал, який займається вакцинацією, повинен буде уникати псування та відходів, які зазвичай становлять до 30 % поставок.[130][172] Холодовий ланцюг також ускладнюється типом місцевого транспортування вакцин у сільських громадах, наприклад мотоциклом або безпілотником, потребою в бустерних дозах, використанням розчинів для розведення, та доступом до вразливих груп населення, таких як медичний персонал, діти та люди похилого віку.[3][140][173]

Повітряний і наземний транспорт

[ред. | ред. код]

Координація міжнародних вантажних повітряних перевезень є важливою складовою розповсюдження вакцин проти COVID‑19, оскільки вони залежать від часу та температури під час перевезення, але станом на вересень 2020 року мережа повітряних вантажних перевезень не була готова до доставки великої кількості вакцини до всіх країн світу.[174][131][135] Генеральний директор Міжнародоїа асоціації повітряного транспорту Александр де Жуніак у вересні 2020 року з цього приводу сказав: «Безпечна доставка вакцин проти COVID‑19 стане місією століття для світової індустрії вантажних авіаперевезень. Але цього не станеться без ретельного попереднього планування. І час для цього настав. Ми закликаємо уряди взяти на себе провідну роль у сприянні співпраці в рамках логістичного ланцюга, щоб об'єкти, механізми безпеки та прикордонні процеси були готові до величезного та складного завдання, яке чекає попереду».[174]

Через значне скорочення пасажирських перевезень протягом 2020 року авіакомпанії скоротили персонал, зменшили кількість маршрутів, і поставили літаки на довгострокове зберігання.[131][174] Як провідні установи із закупівлі та постачання вакцини проти COVID‑19 у рамках ВООЗ, COVAX, GAVI та ЮНІСЕФ готувалися до найбільшого та найшвидшого постачання вакцини за всю історію, що потребувало міжнародної співпраці авіаперевезень, митного та прикордонного контролю, і, близько 8 тисяч вантажних літаків для доставки лише однієї партії вакцини до кількох країн.[140][174]

Дві з перших схвалених вакцин, вакцини Pfizer-BioNTech|Pfizer-BioNTech і Moderna, повинні зберігатися в холоді під час транспортування. Підтримання достатньо низьких температур досягається за допомогою спеціально розроблених контейнерів (завдяки постійній наявності сухого льоду контейнери, розроблені Pfizer, можуть ізолювати вакцину до 30 днів[175][176]) і сухого льоду, але сухий лід дозволяється використовувати в літаках лише в обмежених кількостях, оскільки гази, що виділяються під час сублімації, можуть бути токсичними. У США Федеральна авіаційна адміністрація обмежує кількість сухого льоду на Boeing 777—224 до 3000 фунтів (1400 кг), але тимчасово дозволила компанії United Airlines перевозити до 15000 фунтів (6800 кг) — майже 1 мільйон доз — між Брюсселем і Чикаго. Центри з контролю та профілактики захворювань у США доручили компанії «McKesson» зайнятися доставкою вакцини в США; компанія займатиметься всіма основними вакцинами, крім «Pfizer». American Airlines, Boeing і Delta Air Lines також працювали над збільшенням потужності транспортування сухого льоду, а деякі компанії мають власні мережі холодильних складів у США. FedEx і UPS встановили ультрахолодні морозильні камери в авіавантажних вузлах Європи та Північної Америки, крім цього UPS може виробляти 540 кг сухого льоду на годину.[177]

Безпека та корупція

[ред. | ред. код]

Ліки є найбільшим у світі ринком шахрайства, обсяг якого становить близько 200 мільярдів доларів США на рік, що робить широкий попит на вакцину проти COVID-19 вразливим до підробок, крадіжок, шахрайства та кібератак у всьому ланцюжку постачання.[137][178] Вакцину називали «найціннішим надбанням на землі»; Інтерпол назвав її «рідким золотом» і попередив про «натиск усіх видів злочинної діяльності».[179] Розпочалось встановлення гарантії боротьби з корупцією, прозорості та підзвітності, щоб зменшити та усунути корупцію у постачанні вакцини проти COVID-19.[178][180] Відсутність узгодженої нормативно-правової бази в країнах, включаючи низький технічний потенціал, обмежений доступ і неефективну здатність ідентифікувати та відстежувати справжні вакцини на відміну від підроблених, може становити загрозу для життя одержувачів вакцини та потенційно продовжити пандемію COVID‑19.[178] Технології системи відстеження для упаковки використовуються виробниками для відстеження флаконів з вакцинами по всьому ланцюжку поставок[137] із використанням цифрових і біометричних інструментів для забезпечення безпеки груп вакцинації.[156][181] У грудні 2020 року Інтерпол попередив, що організована злочинність може проникнути в ланцюжок поставок вакцин, викрасти продукт за допомогою фізичного впливу і даних, або навіть пропонувати підроблені зразки вакцини.[182] Крім того, вакцини, які вимагають постійної температури замерзання, також чутливі до саботажу.[179]

Для відстеження вакцин у США застосовувалися GPS-пристрої. У штаті Колорадо вантажі вакцин супроводжуватли співробітники патрульної служби штату з міжнародного аеропорту Денвера до 8 пунктів розподілу в штаті; точні плани були конфіденційними, і правоохоронні органи «зберігають отриманий профіль».[176]

Від зловмисників можуть постраждати і пов'язані підприємства. Аналітик із безпеки компанії IBM розповів The New York Times, що нафтохімічні компанії можуть стати мішенями хакерів через їхню центральну роль у виробництві сухого льоду.[179]

21 травня 2020 року FDA оприлюднило повідомлення про припинення розгляду і відмову в реєстрації, яке воно надіслало компанії з Сіетла «North Coast Biologics», яка продавала нібито «вакцину на основі шиповидних відростків вірусу nCoV19».[183] 21 січня 2021 року засновник компанії Джонні Стайн був заарештований за федеральним ордером за звинуваченням у продажі ліків без реєстрації на території кількох штатів, що є злочином.[184] Стайн визнав себе винним у серпні 2021 року. 8 березня 2022 року його засудили до 5 років умовно та зобов'язали виплатити 246986 доларів як компенсацію.[185]

Національна інфраструктура

[ред. | ред. код]

ВООЗ запровадила систему «Ефективного керування розповсюдження вакцин»[186], яка включає розбудову пріоритетів для підготовки національного та місцевого персоналу та засобів для розповсюдження вакцини, зокрема:

  • Персонал, навчений працювати з чутливими до часу та температури вакцинами
  • Надійні можливості моніторингу для забезпечення оптимального зберігання та транспортування вакцини
  • Приміщення та обладнання з контрольованою температурою
  • Простежуваність
  • Безпека

Прикордонні процеси для ефективної обробки та митного оформлення в окремих країнах можуть включати[145][186]:

  • Полегшення отримання дозволів на політ і посадку
  • Звільнення льотних екіпажів від вимог карантину
  • Сприяння гнучким операціям для ефективного проведення вакцинації в країні
  • Надання пріоритету прибуття для дотримання вимог до температури вакцини

Індивідуальні стратегії вакцинації

[ред. | ред. код]

Під час хвилі поширення хвороби швидка вакцинація тих, хто спричиняє розповсюдження вірусу (соціально активних осіб), і вакцинація осіб із найвищим ризиком (осіб похилого віку, часто соціально менш активних) є двома бажаними цілями, які суперечать умовам обмеженої пропозиції вакцини.[187] Проте дослідження 2022 рок щодо національних графіків вакцинації проти COVID-19 у 29 країнах (ЄС, Велика Британія та Ізраїль) показує, що всі досліджені графіки віддають перевагу критеріям, що стосуються вищого ризику (старше 65 років і /або наявність супутніх захворювань) над критеріями, що стосуються розповсюдження вірусу (професія та/або умови проживання).[188] У деяких країнах як стратегію проведення вакцинації було обрано відкладення другої дози вакцини (перша важливіша для уникнення важкого перебігу захворювання), щоб забезпечити швидший доступ до першої дози для більшої кількості людей.[189] Використання зменшеної дози мРНК-вакцини у молодших осіб, які мають нижчий ризик захворювання, сильнішу імунну відповідь на вакцинацію, але є ключовими рушійними силами хвиль пандемії, може дозволити швидше охопити більше людей, порівняно із моделями стратегії вакцинації, які передбачають значне зниження загальнонаціонального навантаження випадків і смертей.[190] З іншого боку, захист деяких груп населення, наприклад, людей похилого віку або людей з ослабленим імунітетом, може вимагати введення додаткових бустерних доз.[191] Занепокоєння щодо впливу вакцинації на вагітність, посилене через відсутність правдивої інформації, поширеної через численні джерела, включаючи платформи соціальних мереж, призвело до поганого сприйняття в цій групі, незважаючи на докази того, що вакцинація проти COVID-19 не має шкідливого впливу на народження дитини або випадок викидня.[192]

Відповідальність

[ред. | ред. код]

4 лютого 2020 року міністр охорони здоров'я та соціальних служб США Алекс Азар опублікував повідомлення про декларацію відповідно до Закону про громадську готовність і готовність до надзвичайних ситуацій щодо медичних заходів протидії COVID‑19, що охоплює «будь-яку вакцину, що використовується для діагностики, лікування, профілактики, або зменшення впливу COVID-19, або передачу SARS-CoV-2 або вірусу, що мутує з нього», і зазначив, що декларація виключає «претензії щодо відповідальності про стверджувану недбалість виробника при створенні вакцини або недбалості постачальника медичних послуг при призначенні неправильної дози, та відсутність умисної неправомірної поведінки». Декларація діє в США до 1 жовтня 2024 року.[193]

У Європейському Союзі вакцини проти COVID‑19 ліцензовані відповідно до умовного дозволу на застосування, який не звільняє виробників від цивільної та адміністративної відповідальності.[194] Незважаючи на те, що контракти на закупівлю з виробниками вакцин залишаються секретними, виробники залишаються відповідальними навіть за побічні ефекти, про які не було відомо на момент видачі ліцензії.[195]

Компанія «Pfizer» була розкритикована за те, що вона вимагала від низки країн, зокрема Аргентини та Бразилії, тривалих звільнень від відповідальності та інших гарантій, які виходять за рамки очікувань від інших країн, таких як США (див. вище).[196][197]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Richie H, Ortiz-Ospina E, Beltekian D, Methieu E, Hasell J, Macdonald B, Giattino C, Appel C, Rodes-Guirao L, Roser M (1 вересня 2021). Coronavirus (COVID-19) Vaccinations - Statistics and Research. Our World in Data. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 26 січня 2021. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  2. ↑ Update on WHO Solidarity Trial – Accelerating a safe and effective COVID-19 vaccine. World Health Organization (WHO). 27 квітня 2020. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 2 травня 2020. (англ.)
  3. ↑ а б в г д е ж и к Gates B (30 квітня 2020). The vaccine race explained: What you need to know about the COVID-19 vaccine. The Gates Notes. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 2 травня 2020. (англ.)
  4. ↑ а б в г Gates B (квітень 2020). Responding to Covid-19 - A Once-in-a-Century Pandemic?. The New England Journal of Medicine. 382 (18): 1677—1679. doi:10.1056/nejmp2003762. PMID 32109012. (англ.)
  5. ↑ а б в Weintraub R, Yadav P, Berkley S (2 квітня 2020). A COVID-19 vaccine will need equitable, global distribution. Harvard Business Review. ISSN 0017-8012. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020. (англ.)
  6. ↑ а б в г д Steenhuysen J, Eisler P, Martell A, Nebehay S (27 квітня 2020). Special Report: Countries, companies risk billions in race for coronavirus vaccine. Reuters. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 2 травня 2020. (англ.)
  7. ↑ Gartner A, Roberts L (3 травня 2020). How close are we to a coronavirus vaccine? Latest news on UK trials. The Telegraph. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020. (англ.)
  8. ↑ WHO, UN set out steps to meet world COVID vaccination targets. World Health Organization (WHO). 7 жовтня 2021. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021. (англ.)
  9. ↑ COVID-19: WHO calls on countries to vaccinate 70% of their population by mid-2022. 29 грудня 2021. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021. (англ.)
  10. ↑ Covid-19 vaccinations: African nations miss WHO target. BBC. 31 грудня 2021. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021. (англ.)
  11. ↑ Covid-19 vaccine: who are countries prioritising for first doses?. The Guardian. 18 листопада 2020. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 28 січня 2021. (англ.)
  12. ↑ Dooling K, McClung N, Chamberland M, Marin M, Wallace M, Bell BP, Lee GM, Talbot HK, Romero JR, Oliver SE (грудень 2020). The Advisory Committee on Immunization Practices' Interim Recommendation for Allocating Initial Supplies of COVID-19 Vaccine - United States, 2020 (PDF). MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 69 (49): 1857—1859. doi:10.15585/mmwr.mm6949e1. PMC 7737687. PMID 33301429. Архів (PDF) оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  13. ↑ Dooling K, Marin M, Wallace M, McClung N, Chamberland M, Lee GM, Talbot HK, Romero JR, Bell BP, Oliver SE (січень 2021). The Advisory Committee on Immunization Practices' Updated Interim Recommendation for Allocation of COVID-19 Vaccine - United States, December 2020 (PDF). MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 69 (5152): 1657—1660. doi:10.15585/mmwr.mm695152e2. PMC 9191902. PMID 33382671. Архів (PDF) оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 18 липня 2022. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  14. ↑ Sun LH, Stanley-Becker I. Health-care workers and nursing home residents should be the first to get coronavirus vaccines, CDC advisory group says. The Washington Post. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. (англ.)
  15. ↑ Overview of COVID-19 vaccination strategies and vaccine deployment plans in the EU/EEA and the UK. European Centre for Disease Prevention and Control. 2 грудня 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 1 січня 2021. (англ.)
  16. ↑ Pietsch B (27 грудня 2020). E.U. Starts Effort to Vaccinate 450 Million. The New York Times. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 1 січня 2021. (англ.)
  17. ↑ Joint Committee on Vaccination and Immunisation: advice on priority groups for COVID-19 vaccination, 30 December 2020. GOV.UK. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021. (англ.)
  18. ↑ Plotkin SA, Halsey N (січень 2021). Accelerate COVID-19 Vaccine Rollout by Delaying the Second Dose of mRNA Vaccines. Clinical Infectious Diseases. 73 (7): 1320—1321. doi:10.1093/cid/ciab068. PMC 7929065. PMID 33502467. (англ.)
  19. ↑ Epperly D (2021). Evidence For COVID-19 Vaccine Deferred Dose 2 Boost Timing. SSRN. doi:10.2139/ssrn.3760833. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 9 березня 2021. (англ.)
  20. ↑ Absalon J, Koury K, Gruber WC (квітень 2021). Safety and Efficacy of the BNT162b2 mRNA Covid-19 Vaccine. Reply. The New England Journal of Medicine. 384 (16): 1578. doi:10.1056/NEJMc2036242. PMID 33596351. (англ.)
  21. ↑ More Evidence: Evidence For COVID-19 Vaccine Deferred Dose 2 Boost Timing. ReallyCorrect.com. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021. (англ.)
  22. ↑ Krammer F, Srivastava K, Alshammary H, Amoako AA, Awawda MH, Beach KF, Bermúdez-González MC, Bielak DA, Carreño JM, Chernet RL, Eaker LQ, Ferreri ED, Floda DL, Gleason CR, Hamburger JZ, Jiang K, Kleiner G, Jurczyszak D, Matthews JC, Mendez WA, Nabeel I, Mulder LC, Raskin AJ, Russo KT, Salimbangon AT, Saksena M, Shin AS, Singh G, Sominsky LA, Stadlbauer D, Wajnberg A, Simon V (квітень 2021). Antibody Responses in Seropositive Persons after a Single Dose of SARS-CoV-2 mRNA Vaccine. The New England Journal of Medicine. 384 (14): 1372—1374. doi:10.1056/NEJMc2101667. PMC 8008743. PMID 33691060. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  23. ↑ Frishberg H (16 квітня 2021). Man accidentally gets one Moderna and one Pfizer COVID vaccine. NY Post. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021. (англ.)
  24. ↑ Interim Clinical Considerations for Use of COVID-19 Vaccines Currently Authorized in the United States. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). 13 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 19 квітня 2021. (англ.)
  25. ↑ Taylor B (20 травня 2021). Canadian study to investigate mix-and-match COVID-19 vaccines. CTV News. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021. (англ.)
  26. ↑ NACI (17 червня 2021). Summary of National Advisory Committee on Immunization statement of June 17, 2021. National Advisory Committee on Immunization (NACI): Statements and publications. Government of Canada. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021. (англ.)
  27. ↑ Tasker JP (17 червня 2021). Vaccine committee says provinces should give AstraZeneca recipients a different vaccine for second dose. CBC News. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021. (англ.)
  28. ↑ Roberts M (22 червня 2021). Angela Merkel receives Moderna as second jab after AstraZeneca shot. BBC. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021. (англ.)
  29. ↑ Thepgumpanat P, Wongcha-um P (12 липня 2021). In First, Thailand to Mix Sinovac, AstraZeneca Vaccine Doses. US News. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021. (англ.)
  30. ↑ а б COVAX: Working for global equitable access to COVID-19 vaccines. World Health Organization (WHO). 2020. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 18 грудня 2020. (англ.)
  31. ↑ COVAX announces additional deals to access promising COVID-19 vaccine candidates; plans global rollout starting Q1 2021. World Health Organization (WHO). 18 грудня 2020. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 18 грудня 2020. (англ.)
  32. ↑ а б в г So AD, Woo J (грудень 2020). Reserving coronavirus disease 2019 vaccines for global access: cross sectional analysis. BMJ. 371: m4750. doi:10.1136/bmj.m4750. PMC 7735431. PMID 33323376. (англ.)
  33. ↑ а б Mullard A (листопад 2020). How COVID vaccines are being divvied up around the world. Nature. doi:10.1038/d41586-020-03370-6. PMID 33257891. (англ.)
  34. ↑ Sullivan K (17 серпня 2021). US to ship first of the 500 million Pfizer doses Biden pledged to donate globally. CNN. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021. (англ.)
  35. ↑ Global Vaccine Summit 2020: World leaders make historic commitments to provide equal access to vaccines for all. Global Alliance for Vaccines and Immunisation. 4 червня 2020. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020. (англ.)
  36. ↑ Wake D (4 травня 2020). EU spearheads $8 billion virus fundraiser. Yahoo! Finance. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 4 травня 2020. (англ.)
  37. ↑ а б в г Bollyky TJ, Gostin LO, Hamburg MA (червень 2020). The Equitable Distribution of COVID-19 Therapeutics and Vaccines. JAMA. 323 (24): 2462—2463. doi:10.1001/jama.2020.6641. PMID 32379268. (англ.)
  38. ↑ а б в г Huneycutt B, Lurie N, Rotenberg S, Wilder R, Hatchett R (лютий 2020). Finding equipoise: CEPI revises its equitable access policy. Vaccine. 38 (9): 2144—2148. doi:10.1016/j.vaccine.2019.12.055. PMC 7130943. PMID 32005536. (англ.)
  39. ↑ Yamey G, Schäferhoff M, Hatchett R, Pate M, Zhao F, McDade KK (травень 2020). Ensuring global access to COVID-19 vaccines. Lancet. 395 (10234): 1405—1406. doi:10.1016/S0140-6736(20)30763-7. PMC 7271264. PMID 32243778. (англ.)
  40. ↑ а б в COVID-19 pandemic reveals the risks of relying on private sector for life-saving vaccines, says expert. CBC Radio. 8 травня 2020. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 8 червня 2020. (англ.)
  41. ↑ Vaccine for COVID-19. The Center for Artistic Activism. 22 березня 2020. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020. (англ.)
  42. ↑ UAEM response to COVID-19. Universities Allied for Essential Medicines. 2020. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 9 червня 2020. (англ.)
  43. ↑ McCann A, Gamio L (19 березня 2021). Who Can and Can't Get Vaccinated Right Now. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 27 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021. (англ.)
  44. ↑ Nepogodiev D, Simoes JF, Li E, Glasbey J, Picciochi M, Kamarajah SK та ін. (березень 2021). SARS-CoV-2 vaccination modelling for safe surgery to save lives: data from an international prospective cohort study. The British Journal of Surgery. 108 (9): 1056—1063. doi:10.1093/bjs/znab101. PMC 7995808. PMID 33761533. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  45. ↑ Rodríguez P (14 січня 2021). Por qué las dosis sobrantes de la vacuna pueden ser un nuevo rompecabezas. ElDiario.es (ісп.). Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  46. ↑ Stevenson P (24 березня 2021). Biden's vaccination success story is about to run into a world of pressure. The Washington Post. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2021. (англ.)
  47. ↑ Dewan A (15 квітня 2021). The US could have 300M extra vaccines. Why won't it share?. CNN. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021. (англ.)
  48. ↑ Eban K (6 квітня 2021). 'We Are Hoarding': Why the U.S. Still Can't Donate COVID-19 Vaccines to Countries in Need. Vanity Fair. Condé Nast. Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. (англ.)
  49. ↑ Update on Omicron {Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211130170020/https://www.who.int/news/item/28-11-2021-update-on-omicron |date=30 листопада 2021}} (англ.)
  50. ↑ Coronavirus: WHO chief criticizes 'shocking' global vaccine divide. BBC. 10 квітня 2021. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021. (англ.)
  51. ↑ Keaten J (4 серпня 2021). Head of UN health agency seeks vaccine booster moratorium. Associated Press. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021. (англ.)
  52. ↑ Rabson M (5 січня 2022). Canada falling behind on promised vaccine donations to other countries. CBC. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022. (англ.)
  53. ↑ Asadud C (14 грудня 2021). Nigeria to reject vaccine donations with short shelf lives. ABC News. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022. (англ.)
  54. ↑ «More than 100 scientists call for Covid 19 vaccines to be in the public domain» [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  55. ↑ Patently absurd. Corporate Europe Observatory. 11 березня 2021. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 13 березня 2021. (англ.)
  56. ↑ Pareene A (15 березня 2021). Most of the World Has a Simple Vaccine Request. America Isn't Listening. The New Republic. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021. (англ.)
  57. ↑ It's time to consider a patent reprieve for COVID vaccines. Nature. 592 (7852): 7. квітень 2021. Bibcode:2021Natur.592....7.. doi:10.1038/d41586-021-00863-w. PMID 33785920. (англ.)
  58. ↑ Macias A, Breuninger K (5 травня 2021). U.S. backs waiving patent protections for Covid vaccines, citing global health crisis. CNBC. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021. (англ.)
  59. ↑ Pietromarchi V (1 березня 2021). Patently unfair: Can waivers help solve COVID vaccine inequality?. Al Jazeera. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021. (англ.)
  60. ↑ а б в г Silverman R (15 березня 2021). Waiving vaccine patents won't help inoculate poorer nations: Voluntary licenses are a more promising way to get vaccines to the developing world. The Washington Post. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021. (англ.)
  61. ↑ а б Garde D, Branswell H, Herper M (6 травня 2021). Waiver of patent rights on Covid-19 vaccines, in near term, may be more symbolic than substantive. Stat News. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021. (англ.)
  62. ↑ а б в What it will take to vaccinate the world against COVID-19: A special report outlines the challenges — from unleashing the power of mRNA vaccines, to the battle for temporary intellectual-property relief. Nature. Springer Nature. 25 березня 2021. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 26 березня 2021. (англ.)
  63. ↑ Rose MP (28 жовтня 2021). HIV activists have a history of outrageous energy. COVID protesters hope to match it. Goats and Soda. NPR. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021. (англ.)
  64. ↑ Scott PJ (16 жовтня 2021). Experts stay quiet on issue of sharing COVID-19 vaccine technology with the world. Post Bulletin. Forum Communications. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021. (англ.)
  65. ↑ а б Nguyen A, Schwalbe N (травень 2019). Apples and oranges? Can second generation vaccines become as low cost as generic medicines?. Vaccine. 37 (22): 2910—2914. doi:10.1016/j.vaccine.2019.04.016. PMID 31010712. (англ.)
  66. ↑ а б в Kuper S (1 квітня 2021). How to vaccinate the world. FT Magazine. Архів оригіналу за 1 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021. (англ.)
  67. ↑ Gleeson D (11 квітня 2021). The best hope for fairly distributing COVID-19 vaccines globally is at risk of failing. Here's how to save it. The Conversation. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021. (англ.)
  68. ↑ а б Price II WN, Rai AK (березень 2016). Manufacturing Barriers to Biologics Competition and Innovation. Iowa Law Review. 101 (3): 1023—1063. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 1 березня 2021. (англ.)
  69. ↑ O'Leary N (24 березня 2021). Could waiving vaccine patents help increase Covid-19 vaccine supplies?. The Irish Times. Архів оригіналу за 1 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2021. (англ.)
  70. ↑ Swisher K (15 лютого 2021). Innovation, Not Trees. How Bill Gates Plans to Save the Planet. The New York Times. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 9 квітня 2021. (англ.)
  71. ↑ Breuninger K (7 травня 2021). Pfizer CEO opposes U.S. call to waive Covid vaccine patents, cites manufacturing and safety issues. CNBC. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021. (англ.)
  72. ↑ Berger M (5 березня 2021). WHO head pushes for waiver of some intellectual property rights for coronavirus vaccines, in bid to broaden access. Washington Post. Архів оригіналу за 12 березня 2021. Процитовано 21 березня 2021. (англ.)
  73. ↑ а б Piper K (7 травня 2021). Biden agreed to waive vaccine patents. But will that help get doses out faster?. Vox. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021. (англ.)
  74. ↑ Steinhauser G, Hinshaw D, Hayashi Y (19 листопада 2021). Prospects of Intellectual-Property Waiver on Covid-19 Vaccines Fade. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. (англ.)
  75. ↑ WHO calls for urgent action to ramp up production of COVID-19 vaccines for all. UN News. 5 березня 2021. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 21 березня 2021. (англ.)
  76. ↑ Rowland C, Rauhala E, Berger M (20 березня 2021). Drug companies defend vaccine monopolies in face of global outcry. The Washington Post. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021. (англ.)
  77. ↑ а б Dean H (11 березня 2021). India Wants to Copy American Vaccines. Biden Shouldn't Fall For It. Barron's. Dow Jones & Company, Inc. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021. (англ.)
  78. ↑ а б Rogin J (8 квітня 2021). The wrong way to fight vaccine nationalism. The Washington Post. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 1 травня 2021. (англ.)
  79. ↑ Sonne P (30 липня 2020). How a secretive Pentagon agency seeded the ground for a rapid coronavirus cure. The Washington Post. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 1 травня 2021. (англ.)
  80. ↑ а б Kappos DJ, Michel PR (25 травня 2021). Waiving Covid-19 vaccine patents won't get shots in arms faster. It slows down new vaccines. NBC News THINK. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021. (англ.)
  81. ↑ Cueni T (10 грудня 2020). The Risk in Suspending Vaccine Patent Rules. The New York Times. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021. (англ.)
  82. ↑ Taylor D (2016). The Pharmaceutical Industry and the Future of Drug Development. У Hester RE, Harrison RM (ред.). Pharmaceuticals in the Environment. Issues in Environmental Science and Technology. Cambridge: Royal Society of Chemistry. с. 1—33. doi:10.1039/9781782622345-00001. ISBN 9781782622345. Архів оригіналу за 18 липня 2022. Процитовано 11 травня 2021. (англ.)
  83. ↑ Stolberg SG, Kaplan T, Robbins R (3 травня 2021). Pressure Mounts to Lift Patent Protections on Coronavirus Vaccines. The New York Times. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021. (англ.)
  84. ↑ Koehn E (27 жовтня 2021). Early investors key to Moderna's successful vaccine, says multi-billionaire co-founder. Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021. (англ.)
  85. ↑ а б Moore A (4 травня 2021). COVID vaccines: why waiving patents won't fix global shortage – scientist explains. The Conversation. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021. (англ.)
  86. ↑ а б Asgari N, Mancini DP, Kuchler H (6 травня 2021). Pharma industry fears Biden's patent move sets precedent. Financial Times. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021. (англ.)
  87. ↑ Coaston J (2 червня 2021). Could Spilling Big Pharma's Secrets Vaccinate the World?. The New York Times. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021. (англ.)
  88. ↑ Rothschild A, Srinivasan S (24 травня 2021). How Pharma's Lucrative Patent System Is Complicating The Pandemic. FiveThirtyEight. Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 16 червня 2021. (англ.)
  89. ↑ Ahmed DD (4 червня 2020). Oxford, AstraZeneca COVID-19 deal reinforces 'vaccine sovereignty'. Stat. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020. (англ.)
  90. ↑ Aakash B, Faulconbridge G, Holton K (22 травня 2020). U.S. secures 300 million doses of potential AstraZeneca COVID-19 vaccine. The Guardian. Reuters. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020. (англ.)
  91. ↑ Paton J, Griffin R, Koons C. U.S. likely to get Sanofi vaccine first if it succeeds. Bloomberg. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020. (англ.)
  92. ↑ Gretler C (18 травня 2020). China pledges to make its coronavirus vaccine a 'public good'. National Post. Bloomberg. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 9 червня 2020. (англ.)
  93. ↑ Cohen J (грудень 2020). China's vaccine gambit. Science. 370 (6522): 1263—1267. Bibcode:2020Sci...370.1263C. doi:10.1126/science.370.6522.1263. PMID 33303601. (англ.)
  94. ↑ Ng A (30 листопада 2020). China's vaccines may have 'appeal' in developing countries, economist says. CNBC. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020. (англ.)
  95. ↑ China to donate 600 million COVID-19 vaccine doses to Africa. MSN. Associated Press. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021. (англ.)
  96. ↑ Xi announces supplying Africa with additional 1 bln COVID-19 vaccine doses, pledges to jointly implement nine programs. Xinhua. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудняr 2021. (англ.)
  97. ↑ Blankenship K (4 червня 2020). AstraZeneca unveils massive $750M deal in effort to produce billions of COVID-19 shots. Fierce Pharma. FiercePharma. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020. (англ.)
  98. ↑ а б в г д е Callaway E (серпень 2020). The unequal scramble for coronavirus vaccines - by the numbers. Nature. 584 (7822): 506—507. Bibcode:2020Natur.584..506C. doi:10.1038/d41586-020-02450-x. PMID 32839593. (англ.)
  99. ↑ Khamsi R (квітень 2020). If a coronavirus vaccine arrives, can the world make enough?. Nature. 580 (7805): 578—580. Bibcode:2020Natur.580..578K. doi:10.1038/d41586-020-01063-8. PMID 32273621. (англ.)
  100. ↑ From the Factory to the Frontlines (PDF). US Department of Health and Human Services. с. 5. Архів (PDF) оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021. (англ.)
  101. ↑ Kates J, Tolbert J, Michaud J (11 січня 2021). The COVID-19 "Vaccination Line": An Update on State Prioritization Plans. Kaiser Family Foundation. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021. (англ.)
  102. ↑ Robbins R, Robles F, Arango T (31 грудня 2020). Here's Why Distribution of the Vaccine Is Taking Longer Than Expected. The New York Times. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021. (англ.)
  103. ↑ Brown J (7 січня 2021). Who can get the COVID vaccine in Florida? Hint: It helps if you have donated to a hospital. Miami Herald. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021. (англ.)
  104. ↑ Goldhill O, Fleur N (3 грудня 2020). 'There absolutely will be a black market': How the rich and privileged can skip the line for Covid-19 vaccines. STAT. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021. (англ.)
  105. ↑ Bellafante G (8 січня 2021). How the Wealthy Are Maneuvering to Get the Vaccine First. The New York Times. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021. (англ.)
  106. ↑ Kaplan A, Siemaszko C (10 січня 2021). Coming to a black market near you: Covid-19 vaccine. NBC News. Архів оригіналу за 18 липня 2022. Процитовано 20 січня 2021. (англ.)
  107. ↑ Lo que se sabe de las 70 vacunas fraudulentas incautadas en El Dorado. El Tiempo (ісп.). 17 лютого 2021. Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
  108. ↑ Vandevelde M, Noonan L, Kerr S, Borrelli SS (26 лютого 2021). Head of Canada's largest pension fund quits after Covid vaccine trip. Financial Times. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021. (англ.)
  109. ↑ How global high flyers get vaccinated in the UAE. Financial Times. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021. (англ.)
  110. ↑ Meet the super-rich skipping the queue for a vaccine vacation. Evening Standard. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021. (англ.)
  111. ↑ Coletta A (15 лютого 2021). How the pandemic has upended the annual migration of Canada's snowbirds. The Washington Post. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021. (англ.)
  112. ↑ McGinnis J (15 квітня 2021). 'Vaccination vacations': International travelers booking U.S. trips to get COVID-19 shots. Bucks County Courier Times. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021. (англ.)
  113. ↑ Rodriguez OR, Chacon MM (21 квітня 2021). Unable to find vaccine at home, affluent Latin Americans head to the US to get COVID-19 shots. USA Today. Архів оригіналу за 18 липня 2022. Процитовано 22 квітня 2021. (англ.)
  114. ↑ Kahn C (26 березня 2021). Some Mexicans Travel To U.S. For COVID Vaccines As Their Country's Rollout Stumbles. National Public Radio. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021. (англ.)
  115. ↑ Bohrer B (17 квітня 2021). Alaska to offer tourists COVID-19 vaccines at major airports starting June 1. USA Today. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2021. (англ.)
  116. ↑ Smith H, Jones S (20 квітня 2021). 'Rectify this wrong': The immigrants in Greece who can't book Covid jabs. The Guardian. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021. (англ.)
  117. ↑ COVID: Travel agencies pitch 'vaccine vacations' to desperate Germans. Deutsche Welle. 19 березня 2021. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021. (англ.)
  118. ↑ Pope C (20 квітня 2021). Vaccine tourism: This holiday hot spot wants to offer you Covid jabs with your vacation. The Irish Times. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021. (англ.)
  119. ↑ Hardingham-Gill T (16 квітня 2021). This vacation hotspot is offering vaccinations to visitors. CNN. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021. (англ.)
  120. ↑ Acharya A, Reddy S (29 грудня 2020). It's Time to Use Eminent Domain on the Coronavirus Vaccines. Foreign Policy. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021. (англ.)
  121. ↑ а б Sanger DE, Kirkpatrick DD, Zimmer C, Thomas K, Wee SL (2 травня 2020). With Pressure Growing, Global Race for a Vaccine Intensifies. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 2 травня 2020. (англ.)
  122. ↑ Blanchfield M (30 квітня 2020). Global philanthropists, experts call for COVID-19 vaccine distribution plan. Toronto Star. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020. (англ.)
  123. ↑ Gates B (23 квітня 2020). The first modern pandemic: The scientific advances we need to stop COVID-19. The Gates Notes. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020. (англ.)
  124. ↑ Thanh Le T, Andreadakis Z, Kumar A, Gómez Román R, Tollefsen S, Saville M, Mayhew S (травень 2020). The COVID-19 vaccine development landscape. Nature Reviews. Drug Discovery. 19 (5): 305—306. doi:10.1038/d41573-020-00073-5. PMID 32273591. (англ.)
  125. ↑ а б Clinical Development Success Rates 2006–2015 (PDF). BIO Industry Analysis. червень 2016. Архів (PDF) оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 23 березняh 2020. (англ.)
  126. ↑ Safi M (15 квітня 2021). Oxford/AstraZeneca Covid vaccine research 'was 97% publicly funded'. The Guardian. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021. (англ.)
  127. ↑ Jennings K (17 листопада 2020). How Much Will A Covid-19 Vaccine Cost?. Forbes. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020. (англ.)
  128. ↑ European vaccine prices revealed in Belgian Twitter blunder. The Brussels Times. 18 грудня 2020. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021. (англ.)
  129. ↑ Bossaert J (17 грудня 2020). Zoveel gaan we betalen voor de coronavaccins: staatssecretaris zet confidentiële prijzen per ongeluk online. Het Laatste Nieuws. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 18 грудня 2020.
  130. ↑ а б в г д How the massive plan to deliver the COVID-19 vaccine could make history – and leverage blockchain like never before. World Economic Forum. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020. (англ.)
  131. ↑ а б в г д е Murray B, Griffin R (24 липня 2020). The world's supply chain isn't ready for a Covid-19 vaccine. Bloomberg World. Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 13 вересня 2020. (англ.)
  132. ↑ а б Kominers SD, Tabarrok A (18 серпня 2020). Vaccines use bizarre stuff. We need a supply chain now. Bloomberg Business. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 13 вересня 2020. (англ.)
  133. ↑ Takada N, Satake M (2 травня 2020). US and China unleash wallets in race for coronavirus vaccine. Nikkei Asian Review. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020. (англ.)
  134. ↑ а б The time to prepare for COVID-19 vaccine transport is now. UNICEF. 10 вересня 2020. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2020. (англ.)
  135. ↑ а б Desai D (10 вересня 2020). Transporting one single dose of COVID-19 vaccine could take up to 8,000 jumbo planes, says aviation body. National Post. Процитовано 13 вересня 2020. (англ.)
  136. ↑ а б в COVAX: Ensuring global equitable access to COVID-19 vaccines. GAVI. 2020. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020. (англ.)
  137. ↑ а б в г Quelch R (14 серпня 2020). COVID-19 vaccine delivery – overcoming the supply chain challenges. PharmiWeb.com. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020. (англ.)
  138. ↑ Seidman G, Atun R (2017). Do changes to supply chains and procurement processes yield cost savings and improve availability of pharmaceuticals, vaccines or health products? A systematic review of evidence from low-income and middle-income countries. BMJ Global Health. 2 (2): e000243. doi:10.1136/bmjgh-2016-000243. PMC 5435270. PMID 28589028. (англ.)
  139. ↑ а б 172 countries and multiple candidate vaccines engaged in COVID-19 Vaccine Global Access Facility. GAVI. 4 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020. (англ.)
  140. ↑ а б в г UNICEF to lead procurement and supply of COVID-19 vaccines in world's largest and fastest ever operation of its kind. UNICEF. 4 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020. (англ.)
  141. ↑ Cook E (4 вересня 2020). UNICEF to lead supply chain for COVID-19 vaccine. Manufacturing. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 13 вересня 2020. (англ.)
  142. ↑ The climate crisis is also a health crisis. European Investment Bank (англ.). Процитовано 27 січня 2023.
  143. ↑ COVAX calls for urgent action to close vaccine equity gap. www.who.int (англ.). Процитовано 27 січня 2023.
  144. ↑ COVAX vaccine roll-out. www.gavi.org (англ.). Процитовано 27 січня 2023.
  145. ↑ а б Hessel L (липень 2009). Pandemic influenza vaccines: meeting the supply, distribution and deployment challenges. Influenza and Other Respiratory Viruses. 3 (4): 165—70. doi:10.1111/j.1750-2659.2009.00085.x. PMC 4634681. PMID 19627373. (англ.)
  146. ↑ а б Vaccine management and logistics support. World Health Organization (WHO). 2020. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 14 вересня 2020. (англ.)
  147. ↑ Jarrett S, Yang L, Pagliusi S (серпень 2020). Roadmap for strengthening the vaccine supply chain in emerging countries: Manufacturers' perspectives. Vaccine. 5: 100068. doi:10.1016/j.jvacx.2020.100068. PMC 7394771. PMID 32775997. (англ.)
  148. ↑ а б Lloyd J, Cheyne J (квітень 2017). The origins of the vaccine cold chain and a glimpse of the future. Vaccine. 35 (17): 2115—2120. doi:10.1016/j.vaccine.2016.11.097. PMID 28364918. (англ.)
  149. ↑ а б в г How can we make enough vaccine for 2 billion people?. World Economic Forum. 25 серпня 2020. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020. (англ.)
  150. ↑ COVID-19 vaccine production, to January 31st, 2022. Global Commission for Post-Pandemic Policy. 12 січня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022. (англ.)
  151. ↑ Mullin R (25 листопада 2020). Pfizer, Moderna ready vaccine manufacturing networks. Chemical & Engineering News. American Chemical Society. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020. (англ.)
  152. ↑ Coronavirus vaccine pre-orders worldwide top 5 billion. 12 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. (англ.)
  153. ↑ Coronavirus & Vaccine Nationalism. [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  154. ↑ Lowe D (3 лютого 2021). Opinion: A straightforward explanation why more COVID-19 vaccines can't be produced with help from 'dozens' of companies. MarketWatch. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021. (англ.)
  155. ↑ Moderna CEO says current COVID-19 vaccines may be less effective against Omicron variant. The Boston Globe. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021. (англ.)
  156. ↑ а б Kaplan DA (7 липня 2020). 3 applications for RFID in the fight against COVID-19. Supply Chain Dive. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 17 вересня 2020. (англ.)
  157. ↑ Brooks K (3 листопада 2020). Ramping Up COVID-19 Vaccine Fill and Finish Capacity. Contract Pharma. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 25 листопада 2020. (англ.)
  158. ↑ G7 leaders are shooting themselves in the foot by failing to tackle global vaccine access. Amnesty International. 19 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 квітняl 2021. Процитовано 25 квітня 2021. (англ.)
  159. ↑ а б Pfizer-BioNTech COVID-19 Vaccine Vaccination Storage & Dry Ice Safety Handling. Pfizer. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 17 грудня 2020. (англ.)
  160. ↑ 7 looming questions about the rollout of a Covid-19 vaccine. Stat. 9 жовтня 2020. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 10 жовтня 2020. (англ.)
  161. ↑ Fact Sheet for Healthcare Providers Administering Vaccine (PDF). ModernaTX, Inc. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 18 січня 2021. (англ.)
  162. ↑ а б Kartoglu U, Milstien J (липень 2014). Tools and approaches to ensure quality of vaccines throughout the cold chain. Expert Review of Vaccines. 13 (7): 843—54. doi:10.1586/14760584.2014.923761. PMC 4743593. PMID 24865112. (англ.)
  163. ↑ Pambudi, Nugroho Agung; Sarifudin, Alfan; Gandidi, Indra Mamad; Romadhon, Rahmat (2022). Vaccine cold chain management and cold storage technology to address the challenges of vaccination programs. Energy Reports. 8: 955—972. doi:10.1016/j.egyr.2021.12.039. ISSN 2352-4847. (англ.)
  164. ↑ Hanson CM, George AM, Sawadogo A, Schreiber B (квітень 2017). Is freezing in the vaccine cold chain an ongoing issue? A literature review. Vaccine. 35 (17): 2127—2133. doi:10.1016/j.vaccine.2016.09.070. PMID 28364920. (англ.)
  165. ↑ China's Sinopharm vaccine 86% effective, say United Arab Emirates officials | CBC News. Canadian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020. (англ.)
  166. ↑ CoronaVac: Doses will come from China on nine flights and can... AlKhaleej Today (англ.). 1 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  167. ↑ Moderna Announces Longer Shelf Life for its COVID-19 Vaccine Candidate at Refrigerated Temperatures. Moderna, Inc. (Пресреліз). 16 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2020. (англ.)
  168. ↑ Blankenship K (28 серпня 2020). Pfizer, Moderna's coronavirus shot rollouts could freeze up, experts say, citing cold-storage needs. Fierce Pharma. FiercePharma, Questex LLC. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020. (англ.)
  169. ↑ O'Donnell C (9 листопада 2020). Why Pfizer's ultra-cold COVID-19 vaccine will not be at the local pharmacy any time soon. Reuters. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020. (англ.)
  170. ↑ Pfizer and BioNTech Submit COVID-19 Vaccine Stability Data at Standard Freezer Temperature to the U.S. FDA. Pfizer (Пресреліз). 19 лютого 2021. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 19 лютого 2021. (англ.)
  171. ↑ Mexico to start late-stage clinical trial for China's mRNA COVID-19 vaccine. Reuters. 11 травня 2021. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 15 травня 2021. (англ.)
  172. ↑ а б Weise E (6 вересня 2020). 'Mind-bogglingly complex': Here's what we know about how COVID-19 vaccine will be distributed when it's approved. USA Today. Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2020. (англ.)
  173. ↑ The extra mile: preparing a supply chain for a COVID-19 vaccine. European Pharmaceutical Review. 29 червня 2020. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2020. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |autho= (довідка) (англ.)
  174. ↑ а б в г The time to prepare for COVID-19 vaccine transport is now. International Air Transport Association. 9 вересня 2020. Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2020. (англ.)
  175. ↑ Questions and Answers About Pfizer-BioNTech COVID-19 Vaccine. Pfizer. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 16 грудня 2020. (англ.)
  176. ↑ а б Paul J (9 грудня 2020). Colorado's final coronavirus vaccine preparations include practicing for high-stakes delivery road trips. The Colorado Sun. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 11 грудня 2020. (англ.)
  177. ↑ Chokshi N (10 грудня 2020). Airlines Gear Up to Transport Vaccines That Could Revive Travel. The New York Times. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020. (англ.)
  178. ↑ а б в COVID-19-related trafficking of medical products as a threat to public health (PDF). United Nations Office on Drugs and Crime. 2020. Архів (PDF) оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020. (англ.)
  179. ↑ а б в Castle S, Peltier E (7 грудня 2020). After Botched Covid Response, U.K. Tackles Giant Vaccine Rollout. The New York Times. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020. (англ.)
  180. ↑ Kohler JC, Dimancesco D (3 лютого 2020). The risk of corruption in public pharmaceutical procurement: how anti-corruption, transparency and accountability measures may reduce this risk. Global Health Action. 13 (sup1): 1694745. doi:10.1080/16549716.2019.1694745. PMC 7170361. PMID 32194011. (англ.)
  181. ↑ Subramanian S (13 серпня 2020). Biometric tracking can ensure billions have immunity against Covid-19. Bloomberg Businessweek. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020. (англ.)
  182. ↑ "INTERPOL warns of organized crime threat to COVID‑19 vaccines [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  183. ↑ Warning Letter – North Coast Biologics – MARCS-CMS 607532. U.S. Food and Drug Administration (FDA). 21 травня 2020. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020. (англ.)
  184. ↑ Takahama E (22 січня 2021). Redmond entrepreneur accused of peddling unauthorized coronavirus vaccine faces federal charges. The Seattle Times. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021. (англ.)
  185. ↑ Brazile L (8 березня 2022). Seattle Covid 'vaccine' peddler gets probation, must pay restitution. www.kuow.org (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. (англ.)
  186. ↑ а б Effective Vaccine Management (EVM) Initiative:Vaccine Management Handbook. World Health Organization (WHO). 9 вересня 2020. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 16 вересня 2020. (англ.)
  187. ↑ Wang J, Xu R, Qu S, Schwartz M, Adams A, Chen X (October 2021). Health inequities in COVID-19 vaccination among the elderly: Case of Connecticut. J Infect Public Health. 14 (10): 1563—1565. doi:10.1016/j.jiph.2021.07.013. PMC 8491089. PMID 34326008. (англ.)
  188. ↑ Wiśniowska, Karolina; Żuradzki, Tomasz; Ciszewski, Wojciech (2022). Value choices in European COVID-19 vaccination schedules: how vaccination prioritization differs from other forms of priority setting. Journal of Law and the Biosciences. 9 (2): lsac026. doi:10.1093/jlb/lsac026. ISSN 2053-9711. PMC 9512243. PMID 36172170 — через Oxford University Press. (англ.)
  189. ↑ Kadire SR, Wachter RM, Lurie N (березень 2021). Delayed Second Dose versus Standard Regimen for Covid-19 Vaccination. The New England Journal of Medicine. 384 (9): e28. doi:10.1056/NEJMclde2101987. PMID 33596347. (англ.)
  190. ↑ Hunziker P (24 липня 2021). Personalized-dose Covid-19 vaccination in a wave of virus Variants of Concern: Trading individual efficacy for societal benefit. Precision Nanomedicine. 4 (3): 805—820. doi:10.33218/001c.26101. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 17 серпня 2021. (англ.)
  191. ↑ Dooling K (13 серпня 2021). An Additional Dose of mRNA COVID-19 Vaccine Following a Primary Series in Immunocompromised People (PDF). Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Архів (PDF) оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021. (англ.)
  192. ↑ Michael P Rimmer, Jhia J Teh, Scott C Mackenzie, Bassel H Al Wattar, The risk of miscarriage following COVID-19 vaccination: a systematic review and meta-analysis, Human Reproduction, 2023 (англ.)
  193. ↑ Azar A (4 лютого 2020). Notice of Declaration under the Public Readiness and Emergency Preparedness Act for medical countermeasures against COVID-19. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 22 квітня 2020. (англ.)
  194. ↑ Questions and Answers: Conditional Marketing Authorisation of COVID-19 Vaccines in the EU. European Commission. 11 грудня 2020. Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  195. ↑ Haahr T (7 вересня 2020). COVID-19: MEPs want safe vaccines, full transparency and liability for companies. European Parliament. Архів оригіналу за 13 жовтня 2021. Процитовано 29 грудня 2020. (англ.)
  196. ↑ How Pfizer tried to bully Argentina and Brazil in exchange for vaccines. WIONews. 24 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 26 березня 2021. (англ.)
  197. ↑ 'Held to ransom': Pfizer plays hardball in Covid-19 vaccine negotiations with Latin American countries. Stat News. 23 лютого 2021. Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 26 березня 2021. (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вакцинація_проти_COVID-19&oldid=41028138