Перейти до вмісту

A Girl on the Shore

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
A Girl on the Shore
Обкладинка першого тому манґи
うみべの女の子
Umibe no Onnanoko
Жанрдорослішання[1]
Аудиторіясейнен[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Манґа
АвторАсано Ініо
ВидавецьOhta Publishing
Аудиторіясейнен
ЖурналManga Erotics F
Період випуску7 липня 2009  — 7 січня 2013
Кількість томів2
Ігровий фільм
РежисерАцуші Уеда
Дата виходу20 серпня 2021
Тривалість107 хв.

A Girl on the Shore (яп. うみべの女の子, Umibe no Onnanoko, укр. Дівчина на березі) — японська серія манґи, написана та проілюстрована Ініо Асано. Вона розповідає про двох учнів молодших класів старшої школи, які вступають у випадкові сексуальні стосунки. Манґа виходила в журналі Manga Erotics F видавництва Ohta Publishing з 2009 по 2013 рік.

20 серпня 2021 року манґа була адаптована у вигляді ігрового фільму режисера Ацуші Уеда.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Після того, як Місакі, старшокласник, змушує Коуме Сато зробити йому мінет на першому побаченні, вона використовує Кейсуке Ісобе, щоб помститися, і просить його позбавити її цноти. Вони починають «дружбу з привілеями», і хоча Ісобі подобалася Коуме ще в сьомому класі, вона не відповідає йому взаємністю. Оскільки батьки Ісобе не часто бувають удома, Коуме проводить час у нього, читаючи манґу, слухаючи музику та сексуально експериментуючи з Ісобе. Переслідуваний самогубством брата, Ісобе також продовжує вести свій аніме-блог. Коли Коуме отримує в подарунок фотоапарат, Ісобе віддає їй знайдену ним додаткову SD-карту, на якій вона знаходить фотографії дівчини на березі, а згодом видаляє їх з його комп'ютера через ревнощі. Це призводить до того, що Ісобе ігнорує її, і Коуме розуміє, що він їй подобається. Однак він розлучається з нею через нудьгу. Шота Кашіма — найкращий бейсболіст школи і друг дитинства Коуме — вступає в конфлікт з Ісобе після того, як поширилися чутки про їхні стосунки. Ісобе провокує Кашіму, і коли Кашіма кидається на нього, вони падають через перила.

Кашіма травмує свою ногу, через що не може брати участь у префектурному турнірі. Коуме тусується з Місакі та його друзями, але йде після того, як він намагається змусити її курити канабіс і поцілувати його. Коуме приходить до Ісобе додому, вони займаються сексом, і він розповідає їй про свій намір покінчити життя самогубством. Коуме пише йому листа і купує копію альбому гурту Happy End з піснею «Gather the Wind» (яку вона почула у нього вдома), щоб подарувати йому на шкільному фестивалі. Ісобе нападає на Масакі та його друга, і викликає на них поліцію, щоб та знайшла в їхніх сумках нелегальний канабіс. У день шкільного свята — день народження Ісобе, а також день самогубства його брата — Коуме просить зіграти пісню «Gather The Wind», але виявляє, що Ісобе не з'являвся в школі вже три дні. Коуме відчайдушно шукає Ісобе під час шторму, але не знаходить його вдома, лише записку зі словами «вибач». Коли через тиждень вона бачить веселого Ісобе, він розповідає їй, що познайомився з дівчиною на фотографіях і отримав її електронну адресу, щоб потрапити до її школи. Коуме зізнається йому у своїх почуттях і запрошує на побачення, але він відмовляється. У старших класах у Коуме з'являється хлопець, з яким вона цілується. Дорогою додому вона зустрічає Кашіму, який виявляє, що все ще має до неї почуття. На березі вона вигукує, що знайшла те, що шукала: «щось більше за все інше — море!»

Виробництво

[ред. | ред. код]

Коли Асано починав працювати в індустрії манґи, він сприймав сексуальність як нормальну частину життя, тож використовував її для відображення реальності у своїх роботах. Він відчував, що створив A Girl on the Shore в потрібний час, бо згодом опинився в несприятливому середовищі в Японії, де читачі манґи не очікували побачити сексуальні сцени, які не були чітко позначені як еротичні чи порнографічні[3]. Шейнон К. Гарріті з Anime News Network вважає, що показ лобкового волосся в манзі є «ознакою змін у японському видавництві», оскільки раніше на це було накладено табу[4].

Медіа

[ред. | ред. код]

Манґа

[ред. | ред. код]

Манґа публікувалася в журналі Manga Erotics F видавництва Ohta Publishing з 7 липня 2009 року в 58-му номері[5] до 7 січня 2013 року в 77-му номері[6]. Видавництво зібрало 20 розділів у два томи 17 березня 2011 року[7] та 21 лютого 2013 року[8]. На Genericon 2015 Vertical оголосила, що ліцензувала манґу англійською мовою[9], випустивши її як однотомне збірне видання 19 січня 2016 року[10]. Через відвертий сексуальний характер том продавався в термоусадочній упаковці[11]. У лютому 2023 року Kodansha USA випустила манґу у твердій палітурці з новою обкладинкою[12].

Манґа також була випущена у Франції компанією Éditions IMHO[13], у Німеччині — Tokyopop Germany[14], в Іспанії — Milky Way Ediciones[15], в Італії — Panini Comics[16], на Тайвані — Taiwan Tohan[17], та в Аргентині Editorial Ivrea[18].

Ігровий фільм

[ред. | ред. код]

Адаптація манґи у вигляді ігрового фільму режисера Ацуші Уеда вийшла 20 серпня 2021 року. У фільмі зіграли Рука Ішікава у ролі Коуме Сато та Юдзу Аокі у ролі Кейсуке Ісобе. World's End Girlfriend створив саундтрек для фільму[19].

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Манґа

[ред. | ред. код]

Ребекка Сільверман з Anime News Network визнала реалістичним зображення підліткових стосунків у манзі, а ставлення Асано до персонажів — шанобливим, зазначивши, що манґа «не цурається своїх емоційних проблем», і зробивши висновок, що манґа залишається в пам'яті після її прочитання[1]. Гейб Перальта з The Fandom Post назвав манґу «емоційною подорожжю про емоційно зламаних дітей», яка супроводжується «прекрасним візуалом»[11]. Аманда Вейл з Otaku USA високо оцінила стиль малюнку Асано, назвавши його розкішним і детальним, і сказала, що його контраст з відносинами Коуме і Кейсуке формує «гостру, майже болісну тугу»[20]. Еш Браун з Manga Bookshelf назвав зображення підліткового сексу «відвертими», але «невід'ємними від історії», оскільки вони «несуть у собі сенс, що виходить за межі збудження». Він також назвав манґу «жорстоко тривожною і вражаючою», зробивши висновок, що її теми самотності та ізоляції підкреслюються «детальними фоновими зображеннями, драматичними перспективами, розташуванням панелей і використанням простору» Асано[21]. Ши Хеннум з The AV Club похвалив автора за його «здатність тупо відтворювати складні стосунки», зазначивши, що замість того, щоб впадати в нігілізм, Асано зберігає баланс меланхолії та ідеалізму. Хеннум підсумовує, що манґа «тримається на проникливому спостереженні Асано за людськими емоціями, а також на його конфронтаційному і красивому зображенні цих емоцій»[22]. Шон Роджерс з The Globe and Mail порівняв манґу з фільмами «Товста дівчинка» та «Малята» у тому, що вона «відверто і чесно розкриває сексуальність своїх юних героїв», назвавши підхід Асано «грубим і немиготливим, але ніколи не непристойним». Він також назвав стосунки головних героїв «напруженими» і похвалив «виразну силу малюнку»[23]. Елліот Пейдж з подкасту UK Anime Network назвав манґу захоплюючою та насиченою, зазначивши, що вона «з такою турботою, повагою та інтелектом розповідає про персонажів та їхню долю». Він також назвав якість малюнку чудовим і зробив комплімент фоновим зображенням, порівнявши спосіб, у який манґа створює «кишеньковий вимір», з The Flowers of Evil[24].

Манґа була частиною Sélection Officielle на Ангулемському міжнародному фестивалі коміксів у 2016 році[25].

Ігровий фільм

[ред. | ред. код]

Джеймс Хедфілд з The Japan Times вважає, що екранізація нетворчо використала вихідний першоджерело як розкадровку, втративши емоції та атмосферу оригіналу. Хедфілд також сказав, що сцени між головними героями були непереконливими, зробивши висновок, що фільм «так і не зміг відповісти на виклик своєї ризикованої тематики»[26].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Silverman, Rebecca (30 березня 2016). A Girl on the Shore GN Review. Anime News Network. Процитовано 2 квітня 2016.
  2. ↑ MangaUpdates — 2004.
  3. ↑ G., Manu (22 березня 2016). Interview: Inio Asano. Anime News Network. Процитовано 25 березня 2016.
  4. ↑ Garrity, Shaenon K. (13 грудня 2012). Jason Thompson's House of 1000 Manga - Inio Asano. Anime News Network. Процитовано 25 березня 2016.
  5. ↑ Loo, Egan (13 травня 2009). Solanin's Asano to Launch Umibe no Onna no Ko Manga. Anime News Network. Процитовано 25 березня 2016.
  6. ↑ Loo, Egan (9 вересня 2012). Solanin's Asano to End Umibe no Onna no Ko Manga. Anime News Network. Процитовано 25 березня 2016.
  7. ↑ うみべの女の子 1. Ohta Books (Japanese) . Процитовано 25 березня 2016.
  8. ↑ うみべの女の子 2. Ohta Books (Japanese) . Процитовано 25 березня 2016.
  9. ↑ Hodgkins, Crystalyn (16 березня 2015). Vertical Comics Licenses Inio Asano's A Girl on the Shore Manga. Anime News Network. Процитовано 25 березня 2016.
  10. ↑ Ressler, Karen (19 січня 2016). North American Anime, Manga Releases, January 17–23. Anime News Network. Процитовано 25 березня 2016.
  11. ↑ а б Peralta, Gabe (24 січня 2016). A Girl on the Shore Manga Review. The Fandom Post. Процитовано 25 березня 2016.
  12. ↑ Kodansha Announces More New Print Licenses Debuting Fall 2023 (Пресреліз). 22 лютого 2023. Процитовано 11 липня 2024.
  13. ↑ La fille de la plage Vol 01. Édition IMHO (French) . Процитовано 25 березня 2016.
  14. ↑ Mädchen am Strand. Tokyopop de (German) . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
  15. ↑ La Chica a la Orilla del Mar, Vol. 1. Milky Way Ediciones (Spanish) . Процитовано 25 березня 2016.
  16. ↑ La ragazza in riva al mare 1. Panini Comics (Italian) . Процитовано 4 листопада 2017.
  17. ↑ 錯位的青春 1. 錯位的青春 (Chinese) . 台灣東販. February 2012. ISBN 9789862516669. Процитовано 25 березня 2016.
  18. ↑ Editorial Ivrea. www.ivrea.com.ar. Процитовано 10 травня 2022.
  19. ↑ Hodgkins, Crystalyn (26 березня 2021). Inio Asano's A Girl on the Shore Manga Gets Live-Action Film. Anime News Network. Процитовано 14 червня 2021.
  20. ↑ Vail, Amanda (29 червня 2016). The Graphic Self-Discovery of A Girl on the Shore. Otaku USA. Процитовано 28 серпня 2016.
  21. ↑ Brown, Ash (16 березня 2016). A Girl on the Shore. Manga Bookshelf | Experiments in Manga. Процитовано 25 березня 2016.
  22. ↑ Hennum, Shea (27 липня 2016). The best comics of 2016 so far: The A.V. Club's catch-up guide. A.V. Club. Процитовано 30 грудня 2018.
  23. ↑ Rogers, Sean (29 січня 2016). Review: New comics from Inio Asano, Nick Drnaso, Jim Woodring and Charles Barnard. The Globe and Mail. Процитовано 25 березня 2016.
  24. ↑ Page, Elliot (February 2016). UK Anime Network podcast - February 2016. UK Anime Network (Подкаст). Подія сталася на 40:30. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
  25. ↑ Alverson, Brigid (24 грудня 2015). 'Saga,' 'Ms. Marvel' and 'Nimona' among Angouleme finalists. Comic Book Resources. Процитовано 30 грудня 2018.
  26. ↑ Hadfield, James (26 серпня 2021). 'A Girl on the Shore': A risque teen drama comes up empty. The Japan Times. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 10 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=A_Girl_on_the_Shore&oldid=44627069