Aloe brunneodentata
| Aloe brunneodentata | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. brunneodentata
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe brunneodentata | |
Aloe brunneodentata (укр. Алое брунеодентата, Алое коричневозубчате[1]) — сукулентна рослина роду алое.
Видова назва через коричневі зубці, що розташовані по краям листків від лат. brunneus — «коричневий» і лат. dentatus — «зубчик»[2].
Вид знайдений англійським ботаніком Ірис Шейлою Коленетт (1927—2017) 15 квітня 1986 року на східній стороні дороги між містами Абха і Наджран у Саудівській Аравії, на висоті 1800 метрів над рівнем моря. Вперше описаний грецьким ботаніком Джоном Якобом Лавраносом (1926—2018) у співавторстві з Ірис Шейлою Коленетт у 2000 році в журналі Американського товариства любителеів кактусів і сукулентів (англ. Cactus and Succulent Society of America) «Cactus and Succulent Journal».[3]
Листя утворюють щільні розетки. Яскраві блакитно-зелені листки від 70 до 90 см завдовжки і до 18 см завширшки. Коричневі зубці на краю листя короткі. Сік листя коричнево жовтого кольору. Суцвіття просте або розгалужується. Досягає близько 60 сантиметрів завдовжки. Китиця циліндрична. Приквітки мають довжину від 12 до 15 міліметрів і ширину від 4 до 6 міліметрів. Червоні, пухнасті квіти досягають від 24 до 26 міліметрів (рідше до 35 міліметрів) завдовжки і заокруглюються на їх основі. Тичинки та стовпчик не виступають з квітки.
Aloe brunneodentata — ендемічна Саудівської Аравії. Вид відомий тільки з місця знаходження.
Вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 12.08.2018.(англ.)
- ↑ Cactus and Succulent Journal 72: 86. 2000
- ↑ Aloe brunneodentata. CITES. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12.08.2018. [Архівовано 12 серпня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ben-Erik Van Wyk, Gideon Smith. Guide to the Aloes of South Africa. — Briza Publications, 2012. — 304 с. — ISBN 1875093419. (англ.)
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. (англ.)
- Govaerts, R. (2003). World Checklist of Seed Plants Database in ACCESS G: 1-40325.
- John J. Lavranos, Sheila Collenette. New aloes from Saudi Arabia: part 2 // Cactus and Succulent Journal. — Cactus and Succulent Society of America, 2000. — № Band 72, Number 2. — С. 86. (англ.)
- Aloe brunneodentata Lavranos & Collen. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 12.08.2018. (англ.)
- Aloe brunneodentata. Desert-tropicals. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 12.08.2018. (англ.)
- Aloe brunneodentata. Plantsystematics. Процитовано 12.08.2018. (англ.)
- Aloe brunneodentata. Plants of the World online. Королівські ботанічні сади в К'ю. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 12.08.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про ксантореєві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
