Очікує на перевірку

Avianca Brasil

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Avianca Brasil
ІАТА
O6
ІКАО
ONE
Позивний
OCEAN AIR
Типавіакомпанія
Дата заснування1998
Завершення діяльності24 травня 2019
ХабиBrasília International Airportd
АльянсStar Alliance
Материнська компаніяSynergy Groupd
Штаб-квартираСан-Паулу
Сайтavianca.com.br
Fokker 100 авіакомпанії OceanAir в аеропорту Курітіба

Avianca Brasil (англ. Avianca Brazil), раніше відома як OceanAir, — колишня бразильська авіакомпанія зі штаб-квартирою в Сан-Паулу, що працює на ринку регулярних пасажирських перевезень за більш, ніж 20 напрямках, в Бразилії і інших країнах. Портом приписки авіакомпанії і її головним транзитним вузлом (хабом) є Міжнародний аеропорт Сан-Паулу/Гуарульос[1], в ролі додаткових хабів використовуються Міжнародний аеропорт Бразиліа і Аеропорт Сан-Паулу/Конгоньяс. Припинила діяльність 24 червня 2019[2]

Авіакомпанія має офіційну назву «OceanAir», проте з моменту входження до складу авіаційного холдингу Avianca використовує торговельну марку (бренд) Avianca Brazil для більшої впізнаваності логотипу і підкресленою зв'язку з іншими дочірніми компаніями даного холдингу.

Згідно зі звітом Національного агентства цивільної авіації Бразилії в 2009 році частка пасажирських перевезень авіакомпанії OceanAir в країні склав 2,54 % на внутрішніх маршрутах і менше 0,01 % на міжнародних рейсах за показником перевезених пасажирів на кілометр дистанції. У листопаді 2010 року зазначені показники для внутрішніх і міжнародних авіаперевезень склали 2,59 % і 0,04 % відповідно[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Авіакомпанія OceanAir Linhas Aéreas була заснована у 1998 році для забезпечення чартерних пасажирських і вантажних авіаперевезень за замовленнями нафтовидобувних підприємств, що працюють на нафтових полях Кампус-Бейсін. У 2002 році OceanAir вийшла на ринок регулярних пасажирських перевезень, запустивши постійні рейси між містами Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро (муніципалітети Macaé і Кампус-дус-Гойтаказіс). Через деякий час авіакомпанія ввела регулярні рейси в високою частотою польотів на невеликих літаках (аеротаксі) на маршруті з Сан-Паулу (Конгоньяс) в Ріо-де-Жанейро (Міжнародний аеропорт Сантос-Дюмон) з проміжною посадкою в другому аеропорт Сан-Паулу (Гуарульос). Дані рейси користувалися великою популярністю, оскільки тариф між Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро для пасажирів був дешевше, ніж у наземних таксі, і знаходився на одному рівні з тарифом на міжміські автобуси, що курсували між цими містами.

У 2004 році власник OceanAir конгломерат Synergy Group став мажоритарним акціонером колумбійського авіаційного холдингу Avianca, внаслідок чого OceanAir отримала вихід на ринок пасажирських перевезень, маршрутної мережі авіакомпаній холдингу, і навпаки, перевізники «Avianca» отримали можливість виконувати регулярні рейси в Міжнародний аеропорт Гуарульос в Сан-Паулу. Розвиток партнерських відносин загалом холдингу призвело до істотного зниження тарифів на авіаперевезення між Бразилією і Колумбією і до значного збільшення пасажирського потоку між двома країнами. У тому ж році «Synergy Group» придбав ще одну авіакомпанію VIP Ecuador, розвиваючи стратегію зі створення потужного корпоративного альянсу пасажирських авіаперевізників, які працюють по всій території Південної Америки та за її межами. У 2006 році OceanAir та інвестиційний фонд «Fondo de Inversiones Sustentables» на паях 49 і 51 % відповідно сформували нову перуанську авіакомпанію «Wayraperú», яка в силу ряду причин припинила операційну діяльністю вже через кілька місяців після свого створення. На початку 2006 року «Synergy Group» показала прибуток за минулий рік у розмірі 3 млрд доларів США, проінвестувавши в різні види діяльності ще близько 100 млн доларів.

У 2007 році OceanAir відкрила свій перший регулярний міжнародний рейс в Мексику, який виконувався на літаку Boeing 767-300. Маршрут діяв до квітня наступного року, після чого був згорнутий. З цього періоду інтереси OceanAir були знову зосереджені на рейсах усередині Бразилії. У 2008 році власник OceanAir і Avianca Герман Єфромович розмістив замовлення на 12 лайнерів Boeing 787. У 2010 році повітряний флот авіакомпанії поповнився п'ятьма новими літаками Airbus A330 і тридцятьма новими Airbus A320, загальна сума контракту з корпорацією Airbus склала 2,5 млрд доларів США. Одними з основних завдань конгломерату в новому десятилітті є 15-відсоткова частка ринку комерційних авіаперевезень на внутрішніх рейсах в Бразилії і на міжнародних маршрутах в Мексику, Колумбію, Африку і Сполучені Штати Америки[4][5].

Угода з TACA і зміна назви авіакомпанії

[ред. | ред. код]
Fokker 100 авіакомпанії OceanAir в Міжнародному аеропорту Бразиліа

9 жовтня 2009 року холдинг Synergy Group оголосив про злиття з Avianca з великим об'єднанням авіакомпаній TACA. Дане об'єднання суттєво збільшило трафік перевезень OceanAir, оскільки поряд з Avianca у Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро і Порту-Алегрі з'явилися рейси авіакомпаній TACA — партнерів по спільній авіаційного холдингу.

26 березня 2010 року Герман Єфромович заявив про проведення ребрендингу OceanAir і зміну її торгової марки «Avianca Brazil». Офіційною назвою перевізника при цьому залишилося «OceanAir Linhas Aéreas». Перший літак в новій лівреї піднявся в повітря 27 квітня 2010 року[6]. Поряд з Avianca Brazil в холдингу працює партнерська авіакомпанія Avianca Colombia; відмінності в назвах перевізників холдингу вказують на країну, де зареєстровано повітряне судно, а загальний бренд «Avianca» — на факт того, що всі компанії (разом з їх літаками) є дочірніми підрозділами цього конгломерату[7][8].

Star Alliance

[ред. | ред. код]

10 листопада 2010 року опубліковано повідомлення глобального авіаційного альянсу пасажирських перевезень Star Alliance про затвердження процедури прийому групи «Avianca-TACA» в повноправні члени альянсу[9].

Маршрутна мережа

[ред. | ред. код]

У лютому 2011 року маршрутна мережа авіакомпанії Avianca Brazil включала в себе наступні пункти призначення:

Внутрішні

[ред. | ред. код]

Міжнародні

[ред. | ред. код]

Станом на грудень 2010 року повітряний флот авіакомпанії Avianca Brazil складався з таких літаків[10].

Повітряний флот авіакомпанії Avianca Brazil
Тип літака В експлуатації Пасажирських місць Примітки
Airbus A319-115 3 132
Fokker 100 14 100

На 12.07.2015 згідно airfleet.com


Aircraft Active Stored Written off History On order Total Age
Airbus A318 11 4 ee 15
Age
Airbus A319 4 4
Age
Airbus A320

Airbus A320-200

21

21





21
Age
Airbus A330

Airbus A330-200

1

1




2

2

3
Age
Fokker 70/100

Fokker 100

10

10

3

3


1

1


14
Age
Виведені з експлуатації
Тип літака Всього Роки використання
Embraer EMB 120 Brasília 5 2001-2008
Fokker 50 3 2003-2008
Boeing 767-300 3 2007-2008

Бонусна програма

[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Avianca Brazil пропонує власну бонусну програму заохочення часто літаючих пасажирів Programa Amigo.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Directory: World Airlines. Flight International. 10 квітня 2007. с. 58.
  2. Concessão da Avianca Brasil é oficialmente suspensa pela Anac. Panrotas. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 червня 2019.
  3. Dados Comparativos Avançados (Portuguese) . Agência Nacional de Aviação Civil (ANAC). Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 10 грудня 2010.
  4. Exame Magazine, 18 December 2006
  5. Juíza aprova plano da VarigLog. Valor Online. 7 жовтня 2009. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 9 жовтня 2009.
  6. Laguna, Eduardo (26 квітня 2010). OceanAir passa a se chamar Avianca (Portuguese) . São Paulo: Valor Online. Процитовано 27 квітня 2010.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Jardim, Lauro (17 березня 2010). Panorama: Radar: Aviação. Veja (Portuguese) . с. 53.
  8. OceanAir agora é Avianca (Portuguese) . Avianca. 27 квітня 2010. Архів оригіналу за 29 квітень 2010. Процитовано 27 квітня 2010.
  9. Star Acceptance of Avianca excludes Avianca Brazil. Flight Global. 10 листопада 2010. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 10 листопада 2010.
  10. Frota atual das empresas brasileiras (Portuguese) . Aeromuseu. 6 грудня 2010. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 7 грудня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]