BECN1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
BECN1
Наявні структури
PDBПошук ортологів: K7ER46 PDBe K7ER46 RCSB
Ідентифікатори
Символи BECN1, ATG6, VPS30, beclin1, beclin 1
Зовнішні ІД OMIM: 604378 MGI: 1891828 HomoloGene: 2794 GeneCards: BECN1
Шаблон експресії


Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001313998
NM_001313999
NM_001314000
NM_003766
NM_019584
NM_001359819
NM_001359820
NM_001359821
RefSeq (білок)
NP_001300927
NP_001300928
NP_001300929
NP_003757
NP_062530
NP_001346748
NP_001346749
NP_001346750
Локус (UCSC) Хр. 17: 42.81 – 42.83 Mb Хр. 11: 101.18 – 101.19 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

BECN1 (англ. Beclin 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 17-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 450 амінокислот, а молекулярна маса — 51 896[4].

Послідовність амінокислот
1020304050
MEGSKTSNNSTMQVSFVCQRCSQPLKLDTSFKILDRVTIQELTAPLLTTA
QAKPGETQEEETNSGEEPFIETPRQDGVSRRFIPPARMMSTESANSFTLI
GEASDGGTMENLSRRLKVTGDLFDIMSGQTDVDHPLCEECTDTLLDQLDT
QLNVTENECQNYKRCLEILEQMNEDDSEQLQMELKELALEEERLIQELED
VEKNRKIVAENLEKVQAEAERLDQEEAQYQREYSEFKRQQLELDDELKSV
ENQMRYAQTQLDKLKKTNVFNATFHIWHSGQFGTINNFRLGRLPSVPVEW
NEINAAWGQTVLLLHALANKMGLKFQRYRLVPYGNHSYLESLTDKSKELP
LYCSGGLRFFWDNKFDHAMVAFLDCVQQFKEEVEKGETRFCLPYRMDVEK
GKIEDTGGSGGSYSIKTQFNSEEQWTKALKFMLTNLKWGLAWVSSQFYNK

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як апоптоз, взаємодія хазяїн-вірус, клітинний цикл, поділ клітини, ендоцитоз, автофагія, противірусний захист, ацетилювання. Локалізований у цитоплазмі, ядрі, мембрані, мітохондрії, ендоплазматичному ретикулумі, цитоплазматичних везикулах, апараті гольджі, ендосомах.

Література

[ред. | ред. код]
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Itakura E., Kishi C., Inoue K., Mizushima N. (2008). Beclin 1 forms two distinct phosphatidylinositol 3-kinase complexes with mammalian Atg14 and UVRAG. Mol. Biol. Cell. 19: 5360—5372. PMID 18843052 DOI:10.1091/mbc.E08-01-0080
  • Thoresen S.B., Pedersen N.M., Liestol K., Stenmark H. (2010). A phosphatidylinositol 3-kinase class III sub-complex containing VPS15, VPS34, Beclin 1, UVRAG and BIF-1 regulates cytokinesis and degradative endocytic traffic. Exp. Cell Res. 316: 3368—3378. PMID 20643123 DOI:10.1016/j.yexcr.2010.07.008
  • Luo S., Rubinsztein D.C. (2010). Apoptosis blocks Beclin 1-dependent autophagosome synthesis: an effect rescued by Bcl-xL. Cell Death Differ. 17: 268—277. PMID 19713971 DOI:10.1038/cdd.2009.121
  • Platta H.W., Abrahamsen H., Thoresen S.B., Stenmark H. (2012). Nedd4-dependent lysine-11-linked polyubiquitination of the tumour suppressor Beclin 1. Biochem. J. 441: 399—406. PMID 21936852 DOI:10.1042/BJ20111424
  • Siddiqui M.A., Mukherjee S., Manivannan P., Malathi K. (2015). RNase L cleavage products promote switch from autophagy to apoptosis by caspase-mediated cleavage of beclin-1. Int. J. Mol. Sci. 16: 17611—17636. PMID 26263979 DOI:10.3390/ijms160817611

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:1034 (англ.) . Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 12 вересня 2017.
  4. UniProt, Q14457 (англ.) . Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.

Див. також

[ред. | ред. код]